ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5342/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
позивача : Маліцькій І.О.
відповідача : Швець О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник"
до: Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про: скасування постанови № 147-ВІ від 19.10.2011 року та визнання недійсним рішення № 991 від 15.07.2011 року
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови № 147-ВІ від 19.10.2011 року та визнання недійсним рішення № 991 від 15.07.2011 року.
Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та за таких обставин звернувся до суду з їх оскарженням.
У своїй позовній заяві позивач просить скасувати постанову № 147-ВІ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.10.2011 року та визнати недійсним рішення № 991 від 15.07.2011 року.
Ухвалою суду від 13.12.2011 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду.
05.01.2012 року ухвалою суду до участі у справу у якості 2-го відповідача залучено Департамент Корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та посилаючись на позовну заяву просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення(а.с.37-42).
Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в процесі приватизації державного підприємства "Тульчинське РП" Агромаш" було створено відкрите акціонерне товариство "Ремонтник" та відкрите акціонерне товариство "Техобмін". З метою покращення господарської діяльності в 1996 року було проведено реорганізацію вказаних акціонерних товариств шляхом злиття в одне акціонерне товариство "Ремонтник". Згідно протоколу № 7 від 02.11.2000 року загальних зборів акціонерів відкрите акціонерне товариство "Ремонтник" було реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтник".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" зареєстровано Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області 18.12.2000 року, за адресою : вул. Леніна, 67, м. Тульчин, Вінницька область, ідентифікаційний код 23101525 (а.с.23).
Також, у судовому засіданні було встановлено, що 16.03.2010 року відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та ст. 108 Цивільного кодексу України, з метою запобігання обігу акцій акціонерних товариств, які припинилися в результаті перетворення у товариства з обмеженою відповідальністю, та для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України було прийнято рішення № 328 ( а.с.43). Вищезазначеним рішенням, ДКЦПФР України зобов'язала територіальні управління ДКЦПФР провести дії щодо виявлення акціонерних товариств, які припинилися в результаті перетворення (реорганізації) в інші організаційно-правові форми та не здійснили скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій відповідно до вимог Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Комісії від 30.12.1998 року №222 (далі - Порядок). Також, ДКЦПФР України зобов’язала територіальні відділення повідомити про виявлені факти порушення Департамент корпоративних відносин ДКЦПФР(а.с.43).
15.07.2011 року на підставі листа Вінницького територіального управління ДКЦПФР, у зв'язку з виявленням в діях ВАТ "Тульчинське підприємство "Ремонтник", правонаступником якого є позивач, порушення вимог п.п.1.1, п. 1 ч. 2 розділу ІІІ Порядку, та у зв'язку із виявленням в діях позивача порушення вимог п.п. 3.1. п.3 ч. 2 р. ІІІ вищезазначеного Порядку, на виконання рішення Комісії від 16.03.2011 року №328, ДКЦПФР України прийняла рішення щодо усунення порушень законодавства про цінні папери № 991(а.с.9). Даним рішенням Комісія зобов'язала позивача у строк до 05.09.2011 року усунути порушення вимог п.п.1.1. п.1 ч. 2. Р. ІІІ, п.п. 3.1 п. 3 ч. 2. Р. ІІІ Порядку № 222 та протягом одного робочого дня після усунення порушення повідомити Комісію і додати до повідомлення документи, які підтверджують факт усунення порушення. Контроль за виконанням даного рішення покладено на Вінницьке територіальне управління Комісії.
Листом від 18.07.2011 року № 1161/10 Вінницьке територіальне управління Комісії повторно наголосило позивачу про необхідність усунення порушень чинного законодавства та зобов’язала надати пакети документів на зупинення та скасування реєстрації випуску акцій (а.с.12).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 28.09.2011 року до Вінницького територіального управління ДКЦПФР не надходила інформація про усунення товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" порушення вимог п.п. 1.1 п. 1 ч. 2 Р. ІІІ , п.п. 3.1 п. 3 ч. 3 п. 2 Р. ІІІ Порядку № 222.
Таким чином, позивачем було порушено вимог п. 1 рішення ДКЦПФР від 15.07.2011 № 991 щодо усунення порушень в термін до 15.09.2011 року.
Враховуючи достатність підстав, які вказують на наявність правопорушення та керуючись п. 1 Р. ІІІ та п. 1 Р. ІV правил розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 року №2272 (зі змінами), Вінницьким територіальним управлінням Комісії 28.08.2011 року винесено постанову, якою порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача.
10.10.2011 року Вінницьким теруправлінням ДКЦПФР, на підставі п. 4 р. V, п. 1, Р. VI Правил розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.012.2007 року №2272 (із змінами), винесено постанову, якою призначено розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача на 19.10.2011 року.
19.10.2011 року, на підставі п. 1.8 р. 17 вищезазначених Правил та на п. 8 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за невиконання у строк до 15.09.2011 року рішення ДКЦПФР №991 від 15.07.2011 року винесено постанову №147, якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.(а.с.8).
Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними Рішення та постановою , оскаржив їх до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним Рішення № 991 від 15.07.2011 року, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. До системи цього органу входить Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат (Департаменти) і територіальні органи (далі - у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого у встановленому ст. 6 Закону порядку.
Відповідно до ст. 6 та п. 13 ст. 8 Закону, Комісія розробляє і затверджує з питань що належить до її компетенції акти законодавства, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, та контролює їх виконання.
Згідно п. 9 ст. 6 Закону, реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
Зокрема, Комісія відповідно до покладених на неї завдань, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщенні цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 79 Закону України “Про акціонерні товариства” добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
Згідно вищезазначеного та норм чинного законодавства рішенням ДКЦПФР України від 30.12.1998р. №222 був затверджений Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України - 24.03.1999 р. за №180/3473 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №222). Зазначений Порядок №222 установлює порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій. Зокрема, розділ III Порядку №222 встановлює послідовність дій при скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням дальності акціонерного товариства шляхом його реорганізації.
У разі, якщо жоден з правонаступників акціонерного товариства, що реорганізовується, не є акціонерним товариством, порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій здійснюється відповідно до Порядку №222, що включає таку послідовність дій, зокрема: зупинення та скасування обігу акцій.
Абзацом “а” пункту 8 розділу І Порядку №222 передбачено, що Комісія відмовляє в зупиненні обігу акції, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акції та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у разі, зокрема у випадку невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства.
Зупинення обігу акцій у разі припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його реорганізації на підставі рішення органів, зазначених у пунктах 3, 4 розділу І, здійснюється відповідно до п. п. 1.1 п. 1 ч. 1 п. 2 розділу III Порядку №222.
Крім того, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з реорганізацією акціонерного товариства здійснюється у відповідності до п.п. 3.1 ч. 1 п. 3 розділу III Порядку.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на лист від 22.12.2000 року № 160, пояснила суду , що позивачем у 2000 році до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у відповідності до Порядку № 222 направлено пакет документів, необхідних для скасування реєстрації випуску акцій ( а.с.10).
Також, представник позивача наголосила на тому, що позивачу з 2000 року не було відомо про будь-яке рішення відповідача щодо скасування випуску акцій.
Суд ставиться критично до таких посилань представника позивача з огляду на наступне.
Так, п.п. 3.2. п.2 Р.ІІІ Порядку передбачає, що повноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пункті 3.1 цього розділу.
Згідно п.п. 3.3. п. 3 Р. ІІІ Порядку, розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій протягом трьох робочих днів з дати видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента. Підпункт 3.4. п. 3 Р. ІІІ Порядку, зазначає, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.
На підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом вносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, згідно п.п. 3.5 п. 3 Р. ІІІ Порядку.
Таким чином, з аналізу норм Порядку № 222, який діяв на момент існування спірних правовідносин, обов’язком відповідача було друкування рішення про скасування реєстрації випуску акцій у офіційному друкованому виданні Комісії протягом п’ятнадцяти календарних днів тільки у разі задоволення такої заяви товариства. У разі ж відмови у скасуванні випуску акцій, обов’язок щодо повідомлення заявника - був відсутній. Зазначене також знайшло своє підтвердження у поясненнях представника відповідача.
Крім того, вищезазначені посилання представника позивача спростовуються його ж листом- відповіддю № 109 від 08.09.2003 року, з якого вбачається що позивач ще у 2003 році знав про те, що відповідачем не скасовано випуск акцій його товариства ( а.с.11).
Також, у судовому засіданні представник позивача звертала увагу суду на лист- повідомлення ДКЦПФР України від 15.03.2011 року № 11/02/4279, яким позивача та Вінницьке територіальне управління ДКЦПФР було повідомлено про те, що в загальному реєстрі випуску цінних паперів станом на 14.03.2011 року відсутні відомості про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Тульчинське підприємство "Сільгосптехніка" (в подальшому перейменовано в ВАТ "Тульчинське підприємство "Ремонтник") ( а.с.12).
Представник відповідача у судовому засіданні з приводу даного питання пояснила суду наступне. Як вбачається із змісту листа Теруправління ДКЦПФР у Вінницькій області № 1161/10 від 18.07.2011 року, у 1995 році під час здійснення випуску акцій облфінуправлінням у Вінницькій області, на яке у той час покладались обов’язки щодо реєстрації випуску акцій, було допущено технічну помилку та зазначено невірний ідентифікаційний код товариства позивача. Проте, зазначена помилка була самостійно виявлена відповідачем, про що було повідомлено позивача. Разом з тим, вищезазначеним листом, позивач вже у 2011 році повторно зобов’язав позивача надати пакет документів на зупинення та скасування реєстрації випуску акцій, відповідно до рішення Комісії.
За таких обставин, суд ставить критично до вищевикладених посилань представника позивача, так як зазначені обставини ніяким чином не звільняють позивача від виконання ним обов’язку щодо усунення правопорушень на ринку цінних паперів, покладених на нього Рішення № 991.
Крім того, як було встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2011 року до Вінницького територіального управління ДКЦПФР позивачем було надано пакет документів на зупинення обігу акцій ВАТ Тульчинське підприємство "Ремонтник". Зазначений пакет документів за вих. № 1643/10 був направлений Вінницьким теруправлінням на розгляд до Департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР України.
Таким чином, з огляду на добровільне виконання позивачем оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що вищезазначена позовна вимога заявлена позивачем безпідставно.
Крім того, представник відповідача у судовому засіданні заявила, що на час розгляду справи в суді Департаментом корпоративних відносин ДКЦПФР України вже прийнято відповідне рішення щодо скасування випуску акцій ВАТ "Ремонтник".
Визначаючись щодо другої позовної вимоги позивача про скасування постанови № 147-ВІ від 19.10.2011 року , суд виходив з наступного.
Так, у 2011 році Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери, було прийнято Рішення від 15 липня 2011 №991 “Щодо усунення порушень законодавства про цінні папери”.
Як вже зазначалось вище, даним Рішенням відповідач зобов’язав позивача усунути порушення на ринку цінних паперів у строк до 15.09.2011 року.
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання на ринку цінних паперів в Україні", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження для усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач фактично виконав оскаржуване Розпорядження №991 від 15.07.2011 року, шляхом надання відповідного пакета документів. Проте, зробив це 04.10.2011 року, порушивши вимог п. 1 вищезазначеного Рішення.
За таких обставин Вінницьким територіальним управлінням Комісії 28.08.2011 року було винесено постанову, якою порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача. Постановою зобов'язано позивача з'явитися для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання пояснень 13.10.2011 року до Вінницького територіального управління Комісії (а.с.63). Дана постанова була направлена позивачу рекомендованим листом, що підтверджується матеріалами справи(а.с.64).
10.10.2011 року Вінницьким теруправлінням ДКЦПФР, на підставі п. 4 Р. V, п. 1, Р. VI Правил розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.012.2007 року №2272 (із змінами), винесено постанову, якою призначено розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача на 19.10.2011 року. Зазначена постанова надіслана позивачу 11.10.2011 року рекомендованим листом, що підтверджується матеріалами справи (а.с.62). На розгляд справи про правопорушення 19.10.2011 року керівник або представник товариства не прибув та не надав пояснень з приводу виявленого правопорушення, тому уповноваженою особою Комісії вищезазначену справу про правопорушення розглянуто за наявними матеріалами.
Так, пунктом 16 розділу 1 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР №2272 від 11.12.2007 року (далі - Правила) встановлено, що постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом.
Доказом надіслання постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акта про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанови по справі про адміністративне правопорушення), постанови про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанову про виправлення описок є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек.
Згідно п. 5 розділу 4 Правил, пояснення особи, щодо якої складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів, є складовою частиною акта про правопорушення на ринку цінних паперів і приєднуються до нього у вигляді додатка. Акт про правопорушення на ринку цінних паперів підписується особою, яка його склала, і керівником або представником юридичної особи, щодо якої його складено. У разі відмови керівника або представника юридичної особи підписати акт про правопорушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою на акті робиться напис про відмову.
Відповідно до п.1 розділу 6 Правил, справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності. Повноваження представника юридичної особи, що притягується до відповідальності, засвідчуються довіреністю, оригінал або копія якої залучається до матеріалів справи. У разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи згідно з вимогами пункту 4 розділу V цих Правил, де зазначено, що уповноважена особа визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п’ять робочих днів до дати розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні пояснила неявку керівника на розгляд справи невчасним його повідомленням.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 28.09.2011 року була надіслана позивачу 30.09.2011 року ( а.с. 63-64). Постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 10.10.2011 року була направлена позивачу 11.10.2011 року ( а.с.61-62). Постанова № 147-ВІпро накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.10.2011 року була направлена позивачу 19.10.2011 року ( а.с.58-59). Усі вищезазначені постанови були надіслані позивачу рекомендованими листами.
Таким чином, вищезазначені посилання представника позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Разом з тим, пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державне регулювання на ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання рішень державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів застосовується санкція в розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ті самі вчинені повторно протягом року, у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, 19.10.2011 року, на підставі п. 1.8 р. 17 вищезазначених Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій затверджених рішенням ДКЦПФР № 2272 від 11.12.2007 року, п. 8 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за невиконання у строк до 15.09.2011 року рішення ДКЦПФР №991 від 15.07.2011 року винесено постанову №147, якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.(а.с.8).
Крім того, суд також критично ставиться до посилання представника позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 250 ГК України .
Так, на думку представника позивача, правопорушення на ринку цінних паперів виникло у 2000 році під час подання ним відповідачу пакета документів про скасування випуску акцій, а тому з урахуванням положень ст. 250 ГК України строки притягнення його до відповідальності давно минули. Суд не погоджується із такими висновками представника позивача, так як суть порушення полягає не у наданні позивачем пакета документів до Комісії у 2000 році, а у неналежному виконанні позивачем вимог законодавства, які регулюють порядок скасування випуску акцій. Як вбачається із матеріалів справи, дане правопорушення позивача має довготривалий характер та виявлене було саме Вінницьким територіальним управлінням ДКЦПФР у червні 2011 року, що підтверджується листом від 24.06.2011 року (а.с. 45).
В свою чергу позивач не виконав вимоги п.1 Рішення № 991 від 15.07.2011 року у термін до 15.09.2011 року, а тому до нього були застосовані штрафні фінансові санкції, передбачені чинним законодавством.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача є правомірними та обґрунтованими, а тому відмовляє ТОВ «Ремонтник» у задоволені його позовних вимог.
У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні представником відповідача, суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій щодо винесення Рішення № 991 від 15.07.2011 року та постанови № 147-ВІ від 19.10.2011 року .
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволені адміністративного позову .
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя/підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
25.01.2012