АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 р. м. Чернівці Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області Потоцький В.П., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову Шевченкіського районного суду м.Чернівці від 08 листопада 2011 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернівці, українка, громадянка України, з повною вищою освітою, непрацююча, одружена, проживаюча в АДРЕСА_1, визнана винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в сумі 600 гривень.
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.12.2011 року, встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді завідувача сектору аналітичної роботи та планування перевірок управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Чернівці, являючись державним службовцем, протягом липня 2011 року порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме, займалася іншою оплачуваною роботою.
Так, ОСОБА_2 отримавши у приватного підприємця ОСОБА_3 02.07.2011 року та 08.07.2011 року грошові кошти у сумі 2000 грн. для сплати податків, пенсійних внесків, складання та подачі податкової звітності від імені приватних підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 04 липня 2011 року із залученням ОСОБА_7 виконала роботу по сплаті податків від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в сумі 240 грн. та 25 .07.2011 року виконала роботу по сплаті страхових пенсійних внесків від імені ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 в сумі 850 грн. Крім того, 08.07.2011 року ОСОБА_2 склала та подала 12.07.2011 року в ДПІ у м. Чернівці звіти суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку за ІІ-й квартал 2011 року від імені приватних підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за що отримала оплату (винагороду) від приватного підприємця ОСОБА_3 в сумі 600 грн.
На вказану постанову адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови районного суду та закриття провадження по справі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції незаконно здійснювалось провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, а тому підлягає закриттю відповідно до вимог 247 КпАП України.
Справа №33-162/11 Головуючий у І інстанції ЯремаЛ.В.
Категорія ст.172-4 КУпАП суддя Потоцький В.П.
Крім того, зазначає, що районним судом не враховано, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_2 обмежень щодо сумісництва та суміщення та виконання іншої оплачуваної роботи.
Заслухавши апелянта, та ОСОБА_2 яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, а також матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами роботи відповідає фактичним обставинам справи, які були встановлені судом та яким надана првильна юридична оцінка.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №03/1-2011 від 04.10.2011 року вбачається, що ОСОБА_2, будучи державним службовцем та займаючи посаду завідувача сектору аналітичної роботи та планування перевірок управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Чернівці, порушила спеціальні обмеження, передбачені п.1 ч.1 ст.7 Закону Україин «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.16 Закону України «Про державну службу»та займалася іншою оплачуваною роботою, а саме систематично з 2008 року надавала оплатні послуги по сплаті податків та пенсійних внесків, складанню та подачі податкової звітності суб’єктам господарювання: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8
В своїх поясненнях, ОСОБА_2 підтвердила, що 08 липня 2011 року за проханням ОСОБА_3 вона склала звіт суб’єкта малого підприємства фізичної особи платника єдиного податку від імені ОСОБА_5,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та 12.07.2011 року подала ці звіти в ДПІ м. Чернівці в кабінет №116.
Вина ОСОБА_2 також підтверджується поясненнями ОСОБА_3 та показами ОСОБА_3, даними в судовому засіданні , в яких вона підтвердила, що з весни 2008 року працівник ДПІ у м. Чернівці ОСОБА_2 надавала їй та ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за винагороду послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку. Спочатку ОСОБА_2 забирала кошти сама, потім їй підвозили кошти до податкової інспекції, з кінця 2008 року ОСОБА_2 запропонувала, що для зручності за коштами буде приходити її сестра ОСОБА_7. Про отримання ОСОБА_2 її коштів вона пересвідчувалась, телефонуючи ОСОБА_2, яка завжди підтверджувала отримання нею коштів.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується поясненнями ОСОБА_4, в яких вона підтвердила що веденням їх податкової звітності, складанням звітів, сплатою податків та пенсійних внесків займалась за домовленістю з ОСОБА_3 особисто ОСОБА_2 з весни 2008 року, а сестра останньої ОСОБА_7 отримувала від ОСОБА_3 чи від неї кошти для подальшої передачі ОСОБА_2
З пояснень ОСОБА_7 від 26.07.2011 року,відомо, що з кінця 2008 року, по проханню своєї сестри ОСОБА_2, вона щомісячно забирала у ОСОБА_3 з салону «Африканський шик»кошти, які передавала ОСОБА_2Всі питання щодо податкової звітності ОСОБА_3 та її сестра ОСОБА_4 вирішували з ОСОБА_2Інолі від ОСОБА_2 вона передавала ОСОБА_3 папірці, на яких були розписані необхідні платежі, втому числі і за отримані послуги. Оплата послуг ОСОБА_2 становила 400грн. по сплаті податків та 200 грн.за сплату внесків в пенсійний фонд. Повідомила, що до вказаної діяльності не має жодного відношення, вона тільки виконувала прохання сестри ОСОБА_2,яка просила її забирати кошти, а також сплачувати іноді від їх імені єдиний податок та пенсійні внески.
В своїх поясненнях ОСОБА_5, пояснила, що кошти для сплати податків та пенсійних внесків ОСОБА_2 передавала ОСОБА_3 або її сестра ОСОБА_4.
Вина ОСОБА_2 підтверджується і іншими доказами по справі: квитанціями про сплату пенсійних внесків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3; листом від 02.09.2011р. Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», згідно якого квитанція про сплату внесків ОСОБА_4 –на суму 300грн, ОСОБА_5 на суму 300грн., ОСОБА_3 на суму 250грн., дата здійснення платежу 25.07.2011року;протоколом огляду місця події від 26 липня 2011року –кабінету педикюру салону краси «африканський шик», де о 12год.11хв. ОСОБА_7 добровільно видала гроші в сумі 2060 грн.,пояснивши, що дані кошти отримала для передачі своїй сестрі, яка працює в ДПІ у м. Чернівцях; актом огляду робочого місця ОСОБА_2 від 26 липня 2011 року –кабінету №527, під час якого виявлено 2 блокноти, 2 папки скорозшивачі чорного та зеленого кольору з документами, зверху якого є надпис «державна податкова інспекція у м. Чернівці ОСОБА_3», бланк звіту суб’єкта малого підприємництва з надписами від руки «у м. Чернівці, ОСОБА_9»; аркушами паперу з записами списками приватних підприємців та розмірами податків та послуг; оглядом двох блокнотів, в яких є записи з прізвищами, ідентифікаційними кодами, адресами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5; оглядом двох папок-скорозшивачів чорного та зеленого кольору, з документами, які належать приватному підприємцю ОСОБА_3 за 2006-2009 рік; відеозаписами розмов та телефонних розмов від 02 липня 2011року, 08 липня 2011 року, 25 липня 2011року, 26 липня 2011року, а також стенограмами до них.
Посилання автора апеляції на ст.251КпАП України щодо невідповідності доказів: відео та аудіо-зйомки та стенограми телефонних розмов, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Спростовуються і доводи апелянта на рахунок незаконності накладення адміністаривного стягнення на ОСОБА_2
Згідно ч.1ст. 277 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання органом ( посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.4ст. 277 КупАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися ( хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпусці тощо).
Як вбачається з довідки №40 (а.с.194), ОСОБА_2, знаходилась на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні з 03.10.2011 року по 27.10.2011 року, в зв'язку з чим Шевченківським районним судом м. Чернівці 17.10.2011 року, було винесено постанову про зупинення розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 на час її лікування.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.11.2011 року строк розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_2 було відновлено та призначено на 04.11.2011року.
Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду є незаконною, винесена на протирічливих доказах, а тому доводи апеляційної скарги є надуманими, суперечать матеріалам справи і нічим не підтверджуються.
Згідно ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.
Моментом відліку перебігу заначеного строку є момент виявлення корупційного правопорушення. З огляду на це законодавче формулювання вбаачється, що будь-яке корупційне правопорушення є триваючим адміністративним правопорушенням.
Проте, зважаючи на ступінь суспільної небезпеки цього виду адміністративних правопорушень, а також на їх значну латентність, законодавством передбачено продовження строків за вчинення корупційного правопорушення до одного року.
Зазначений строк в один рік починає свій відлік з дня вчинення корупційного правопорушення.
Тому апеляційні доводи адвоката ОСОБА_1 щодо незаконного накладення адміністративного стягнення спростовуються ч.3 ст.38 КУпАП.
Якихось порушень норм закону, які б могли потягнути за собою зміну чи скасування постанови суду не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Чернівецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області В.П. Потоцький