ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а/1970/2111/11
"16" серпня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Стасюк А.В.,
представника позивача –ОСОБА_1 (дов. №9293/10 від 23.12.2010 року),
за відсутності належним чином повідомленого відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (Шумське відділення) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та Податкового кодексу України, - не виконано обов’язку щодо сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та земельного податку з фізичних осіб. А тому, враховуючи наведене, позивач просить стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 наявний податковий борг в загальній сумі 1249,61 грн., з яких: 375,00 грн. - податок з доходів фізичних осіб (основний платіж), 745,46 грн. - податок з доходів фізичних осіб (штрафні санкції у розмірі 453,53 грн. та пеня у розмірі 291,93 грн.), 129,15 грн. –пеня по земельному податку з фізичних осіб.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду. При цьому в ухвалі зазначено строк подання заперечень проти позову і порядок його подання.
Ухвала про відкриття провадження у справі, а також повторні повідомлення про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.
Тобто, відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Проте, в судові засідання відповідач - не прибув, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, заперечення проти позову не подав.
З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, надавала пояснення, аналогічні викладеним в позові та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Шумською районною державною адміністрацією Тернопільської області 24.12.2007 року за юридичною адресою: АДРЕСА_1, - з видачею відповідного свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.
Крім того, відповідач перебуває на обліку як платник податків в Шумському відділенні Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області.
Згідно з даними особової картки платника податку станом на час звернення позивача до суду із даним позовом - у відповідача виник податковий борг на загальну суму 1249,61 грн.
Так, відповідачу по податку з доходів найманих працівників було нараховано штрафні санкції у розмірі 453,53 грн. –що підтверджується наявним в матеріалах справи корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№0007601702/0 від 19.08.2010 року, яке ОСОБА_2 отримав 19.08.2010 року (а.с.8). Вказане податкове повідомлення–рішення відповідачем у встановленому порядку - не оскаржене, а тому відповідно до приписів
п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- воно є узгодженим в порядку і на умовах, визначених чинним на час виникнення податкового боргу законодавством, а нараховане і відображене у ньому податкове зобов'язання відповідача як платника податків - підлягає сплаті. Окрім того, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідачеві було нараховано пеню - у розмірі 291,93 грн.
Відповідно до поданого ОСОБА_2 розрахунку авансових платежів податку на до доходи фізичних осіб на 2011 рік згідно поданої з 01.01.2011 року декларації про доходи за 2010 рік
від 09.02.2011 року - сума самостійно нарахованого податку на доходи фізичних осіб на 2011 рік становить 750,00 грн. (а.с.11). З них станом на 29.06.2011 року відповідач не сплатив 375,00 грн. (по граничних строках сплати: до 15.03.2011 року –187,50 грн., до 15.05.2011 року –187,50 грн.).
Крім того, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за період з 08.12.2010 року по 28.04.2011 року ОСОБА_2 нараховано пеню на суму 129,15 грн.
У зв'язку з несплатою платником податків – ОСОБА_2 сум податкових зобов'язань, позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Однак вказана вище заборгованість загальною сумою 1249,61 грн. відповідачем станом на час звернення позивача до суду із даним позовом –не сплачена.
Вищезазначені суми заборгованості по податкових зобов’язаннях підтверджені наявними в матеріалах справи обґрунтованим розрахунком заборгованості відповідача по платежах до бюджету, обґрунтованим розрахунком позовних вимог, корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№0007601702/0 від 19.08.2010 року, раніше виставленими відповідачу податковими вимогами форми «Ф1»: №1/357 від 13.05.2009 року, №2/648 від 27.07.2009 року,
а також – витягами з облікової картки платника податків.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.
Проте, з огляду на виникнення у відповідача частини вищезазначеної заборгованості
до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до цієї частини позовних вимог норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, який діяв на момент виникнення даних правовідносин, а щодо частини заборгованості, що виникла з січня 2011 року - норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, який вступив в законну силу з 01.01.2011 року.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного до 31.12.2010 року) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу - було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 р.
Пунктом 1.3 статті 1 вищезазначеного закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Несплачене у встановлений строк податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов’язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 6, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов’язок щодо сплати існуючого у відповідача податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов’язок відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем не надані, а судом –не здобуті, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.
Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області –задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у загальній сумі 1249,61 грн. (одна тисяча двісті сорок дев'ять гривень шістдесят одна копійка) в тому числі:
- 375,00 грн. (триста сімдесят п’ять гривень) –за платежем: податок з доходів фізичних осіб (код платежу – 11010200, р/р №33215801700606 в УДК у Шумському районі Тернопільської області);
- 745,46 грн. (сімсот сорок п’ять гривень сорок шість копійок) – за платежем: податок з доходів фізичних осіб (код платежу –11010100, р/р №33216801700606 в УДК у Шумському районі Тернопільської області);
- 129,15 грн. (сто двадцять дев'ять гривень п'ятнадцять копійок) за платежем: земельний податок з фізичних осіб (р/р №33215813700605 в УДК у Шумському районі Тернопільської області);
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 серпня 2011 року.
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
копія вірна
Суддя Хрущ В. Л.