Судове рішення #20987582

     УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                                                                  

Справа № 2-а/1970/2316/11

"09" серпня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

          Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

 

головуючого судді                                   Хрущ В. Л.,

за участю:         секретаря судового засідання          Хоростківського О.Я.,

представника  позивача –Микиташа М.О. (посв. №013413 від 06.03.2008 року);

відповідача -  громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1 (паспорт серії №НОМЕР_2, виданий Республікою Камерун 03.09.2008 року);

перекладача - ОСОБА_2 (паспорт серії №НОМЕР_1, виданий Республікою Камерун 11.01.2010 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм), -                                   

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області, сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Камерун  - ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.06.2011 року Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області прийнято рішення про видворення  громадянина  Республіки Камерун ОСОБА_1 за межі України, згідно з яким, відповідач був зобов’язаний покинути територію України до  27.06.2011 року. Оскільки відповідач у добровільному порядку зазначене рішення  - не виконав, позивач просить суд прийняти рішення про видворення відповідача за межі України у примусовому порядку.  

В судовому засіданні представник позивача  підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_1 заявлені до нього позовні вимоги визнав, проти задоволення позову та  примусового видворення його за межі України - не заперечував.

Під час розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи,   суд встановив наступні обставини.

Відповідач - громадянин Республіки Камерун - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.)  прибув та територію України 24.10.2010 року через КПП «Бориспіль»по національному паспорту серії №НОМЕР_2 (виданому Республікою Камерун 03.09.2008 року, з терміном дії до 03.09.2013 року) - з метою навчання по студентській візі НОМЕР_3 на запрошення Тернопільського національного технічного університету.

Проте, з питання реєстрації на території України до підрозділів СГІРФО  відповідач у встановленому порядку - не звертався, і у визначений законом термін  з України  - не виїхав.

16.06.2011 року за  порушення правил перебування іноземних громадян на території України громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст.203 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.  Вказаний штраф відповідачем сплачено.

22.06.2011 року Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області прийнято рішення про видворення громадянина Камеруну ОСОБА_1 за межі України, яким відповідача зобов’язано покинути територію України до 27.06.2011 року із забороною подальшого в'їзду в Україну
до 22.06.2016 року.   

Проте, відповідач у добровільному порядку вищезазначене рішення про його видворення  - не виконав  та за межі України  - не виїхав.

Нелегальне перебування громадянина Республіки Камерун -  ОСОБА_1 на території України, після прийняття органом внутрішніх справ рішення про його видворення, було виявлено в ході проведення оперативно-профілактичних заходів на території м.Тернополя працівниками СГІРФО Тернопільського МВ УМВС в Тернопільській області 29.06.2011 року.

У зв’язку з тим, що відповідач рішення про видворення за межі України добровільно не виконав, позивач, враховуючи  вимоги чинного законодавства, звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, заслухавши пояснення учасників процесу, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають частковому  задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994р. за № 3929-XII за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Положеннями статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994 року № 3929-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції» від 05.04.2011 року №3186-VI) встановлено, що іноземець та особа без громадянства має чи може  бути видворений за межі України у випадках, передбачених вказаною статтею

Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.

Частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та, зокрема,  пунктом  44 Постанови Кабінету міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. «Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію»встановлено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.

Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.

У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.

Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.

Суд зазначає, що відповідачем було визнано позовні вимоги.

Частиною 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно положень статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України  - у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на те, що громадянин Республіки Камерун - ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, проте, в порушення вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  після прийнятого рішення про видворення за межі України не виїхав, перебуває на території України без відповідної реєстрації, і визначені законодавством та міжнародними договорами України підстави для перебування в Україні у нього відсутні, – суд дійшов висновку про  наявність правових підстав для задоволення позовних вимог  - в частині затримання громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1 на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України та видворення  відповідача за межі  України в примусовому порядку, як особи, яка добровільно не виконала рішення суб’єкта владних повноважень, у відповідності до статті  32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Разом  з тим, щодо вимог позивача про заборону в’їзду  відповідачу на територію України терміном на 5 років, - то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню - не підлягають, оскільки Постановою Пленуму Вищого Адміністративного суду України №1 від 25 червня 2009року  «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців, видворення іноземців чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних  із перебуванням, видворенням іноземця чи особи без громадянства в Україні»визначено, що  суд не має права вирішувати вимоги про заборону іноземцю та особі без громадянства подальшого в’їзду на територію України, оскільки  ці питання вирішують органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служба безпеки України.

Таким чином, з огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, - суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, враховуючи вимоги статті 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне  допустити зазначену постанову про примусове видворення іноземця  до негайного  виконання.

 Керуючись статтями 2, 9, 10, 50, 69-71, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд          -

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм) –задовольнити частково.

2.          Затримати та видворити громадянина Республіки Камерун - ОСОБА_1  за межі України  в примусовому порядку (під конвоєм).  

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Допустити  постанову до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.  


 Головуючий суддя                                                                            Хрущ В. Л.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Хрущ В. Л.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація