ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6477/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольська обєднана державна податкова інспекція до Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер-Ніка" про про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції , в якому позивач просить стягнути на користь держави з ТзОВ "Альтер-Ніка" заборгованість перед бюджетом за рахунок майна відповідача в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5358,92 грн. та в рахунок погашення податкового боргу з комунального податку у розмірі 37,86 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТзОВ "Альтер-Ніка" самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість та по комунальному податку, внаслідок чого заборгованість останнього по платежам перед бюджетом з цих видів податків, яка виникла у 2009-2010 роках і станом на 26.05.2011 року не погашена підприємством у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, становить 5396,78 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/6477/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2011р.
У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача на підставі ст.128 КАС України розгляд справи відкладено на 01.07.11р.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не з’явились, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ТзОВ "Альтер-Ніка" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 08.02.06р. та включено до ЄДРПОУ 08.02.06р. за №12301020000001128 за юридичною адресою: 53200, м.Нікополь, вул.Шевченка, б.111, кв.68.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ.
Позивачем надано суду докази того, що у відповідача станом на 26.05.11р. рахується заборгованість по платежам в сумі 5396,78 грн., в тому числі з податку на додану вартість – 5358,92 грн., з комунального податку – 37,86 грн.
Дана заборгованість виникла через несплату відповідачем у повному обсязі задекларованих ним у декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. та уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010р. та штрафу, а також несплатою пені по комунальному податку, нарахованої на підставі ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивачем надсилались на адресу відповідача перша податкова вимога від 22.06.09р. №1/332 та друга податкова вимога від 28.07.09р. №2/385.
Статтями 67, 68 Конституції України визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України).
Згідно п.87.2 ст.87 вказаного Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Також орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).
Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що податковий орган повинен дотримуватись процедури черговості способів погашення податкового боргу платника податків, тобто спочатку стягнути податковий борг з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності – за рахунок продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Як вбачається зі справи, позивачем не надано суду жодних доказів того, що у відповідача відсутні власні кошти, які б покривали суму заборгованості, і існує необхідність задоволення вимог позивача за рахунок майна відповідача.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги усе вище викладене, суд вважає, що вимоги податкового органу про стягнення заборгованості з відповідача за рахунок його майна є передчасними, черговість заходів погашення податкового боргу відповідача позивачем не дотримана, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Ніка" про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.В. Ніколайчук