ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/4456/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Павліченко А.В.,
за участю: представників позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача –Скоробрехи С.В., представника третьої особи –Македона Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Теплицька РДА), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Приватно-виробниче комерційне підприємство “Пера” (далі - ПВКП "Пера") про скасування розпорядження
в с т а н о в и в :
У вересні 2011 року ОСОБА_5 та інші звернулись в суд з позовом про скасування розпорядження Теплицької РДА № 492 від 12.09.2011 року "Про дозвіл на виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок ПВКП "Пера" на території Теплицької селищної ради".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в супереч вимогам пункту другого статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а саме за відсутності заяв власників земельних часток (паїв), прийнято розпорядження про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок. Посилаючись на те, що Теплицькою РДА розпорядження прийнято лише за зверненням ПВКП "Пера", яке є орендарем земельних ділянок, за відсутності заяв власників, позивачі просили задовольнити позов та скасувати розпорядження Теплицької РДА № 492 від 12.09.2011 року "Про дозвіл на виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок ПВКП "Пера" на території Теплицької селищної ради".
В судовому засіданні представники позивачів, з підстав зазначених в позовній заяві просили задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Представник третьої особи вважав позовні вимоги сформовані без врахування норм чинного законодавства, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову. Окремо зазначав, що оскаржуване Розпорядження прийнято з врахуванням та у відповідності до норм Земельного кодексу України. Земельні ділянки, що є власністю позивачів та орендуються ПВКП "Пера" під час одержання державних актів на право власності вже були виділенні в натурі, необхідність повторного Розпорядження викликана тим, що з часом межові знаки зникли, що спричинило суперечності між користувачами цих ділянок. В зв'язку з чим просив відмовити в задоволені позову. Письмові заперечення приєднанні до матеріалів справи (т. 1 а.с. 103-105).
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивачів та відповідача, думку представника третьої особи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як пояснили в судовому засіданні представники позивачів, оскаржуване розпорядження відповідача порушує права позивачів, в наслідок того, що виділення земельних ділянок в натурі відбулось без відповідного волевиявлення власників земельних ділянок.
Проте, судом встановлено наступне, позивачі є власниками земельних ділянок. (а.с. 118-250). Між позивачами та ПВКП "Пера" укладені договори оренди земельних ділянок.
Виділення земельних ділянок в натурі відбулось не оскаржуваним розпорядженням Теплицької РДА, а раніше прийнятими розпорядженнями, в тому числі Розпорядження Теплицької РДА № 22 від 20.01.2003 року, № 20 від 23.01.2008 року, № 626 від 28.12.2007 року (т. 2 а.с. 45-50).
Дані обставини не заперечуються представниками позивачів, представником відповідача та третьої особи.
Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання
Як пояснив в судовому засіданні представник третьої особи, необхідність прийняття повторного розпорядження про виділення земельних ділянок в натурі, стало те, що з часом межові знаки зникли, що спричинило спори між користувачами суміжних ділянок. В зв'язку з чим ПВКП "Пера" звернулось до Теплицької РДА із заявою про відновлення межових знаків на місцевості.
З огляду на викладене, судом не встановлено, що оскаржуване розпорядження якимось чином порушує законні права чи інтереси позивачів.
Посилання ж представників позивачів на порушення відповідачем абзацу другого статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" є помилковим. Заявники вважають, що Теплицька РДА приймаючи оскаржуване розпорядження вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки власники земельних ділянок не звертались до відповідача із заявами про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок.
В даному випадку заявниками невірно застосовано норму закону. Абзац другий статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає порядок розгляду заяв власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Оскільки акти на право власності позивачі отримали раніше, а питання про виділення земельних ділянок в натурі вже розглядалось, то дана норма закону не підлягає застосуванню.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до абзацу третього цієї ж статті визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Тобто дана норма закону не визначає обов'язкової наявності заяви власника земельної ділянки для вирішення питання виділення земельної ділянки в натурі.
З огляду на викладене у відповідача, за наявності заяви землекористувача земельної ділянки, не було підстав для відмови у вирішенні питання про визначення (відновлення) в натурі меж земельних ділянок, а тому розпорядження Теплицької РДА № 492 від 12.09.2011 року прийнято в межах наданих повноважень та на підставі закону. Інших доказів які б спростовували протилежне суду надано не було, позивачами та їх представниками не доведено, що оскаржуване розпорядження порушує права, свободи чи інтереси позивачів, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно частини третьої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дончик Віталій Володимирович