23.01.2012 23.01.2012
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16297/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1744,80 грн , –
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1744,80 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем - суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 в порушення вимог ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не було сплачено зазначену суму страхових внесків до настання останнього строку їх сплати, у нього виникла прострочена заборгованість, тобто недоїмка на загальну суму 1744,80гривень.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.12.2011р., яке міститься в матеріалах справи.
Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом на адресу, зазначену в ЄДР, однак, на адресу суду 11.01.2012 року повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «за закінченням терміну зберігання». Заперечень проти позову до суду від відповідача не надійшло.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон України № 1058-IV).
Статтею 15 Закону України №1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
ОСОБА_1 є суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою та зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 11.06.2009р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач є страхувальником, який повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області. Крім того, відповідач є платником єдиного податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Таким чином, відповідач є зобов'язаним на підставі ст.20 Закону України №1058-1V до 20 числа наступного за звітним щомісяця сплачувати страхові внески.
Як передбачено п.2 ч.8 Прикінцевих положень Закону України №1058-1V та п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за №21-1 (надалі - Інструкція) приватні підприємці повинні сплачувати страхові внески в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок за ті місяці, в яких вони мали чистий дохід.
Відповідно до ч. 2 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. за № 2461-VI внесено зміни, а саме: підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 49-51, ст. 376) викласти в такій редакції: «4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010р. мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) становить у: липні – вересні – 294,82 грн.; жовтні – листопаді – 301,12 грн., грудні – 306,10 гривень.
Позивачем за період з липня по грудень 2010р. було сплачено єдиний/фіксований податок у загальній сумі 48,00 грн. (по 08,00 грн. кожного місяця), в той час як сума мінімального страхового внеску у загальній сумі, яка підлягає до сплати за вказаний період, становить 1792,80 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком від 27.07.2011 року.
Таким чином, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку, що була перерахована позивачем до Пенсійного фонду України за період з липня по грудень 2010р., становила менше мінімального розміру страхового внеску.
Відповідно до пп. б) п.8.2 розділу 8 Інструкції якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому надсилається вимога щомісяця протягом 5 робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Згідно із п.8.8 розділу 8 Інструкції у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми, узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін, фінансових санкцій (штрафів) та пені.
На підставі викладених норм позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 27.07.2011р. за № Ф-743 у сумі 1744,80 гривень, яка отримана ним відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення, 30.07.2011 року. Проте сума заборгованості відповідачем сплачена не була.
Статтею 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1744,80 грн. - задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 80 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >