2-А-23\08р.
П О С Т А Н О В А
І М'Я М У К Р А Ї Н И
29 січня 2008року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого: Гордєйчик Т.Ф.
при секретарі: Кучер Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, 3 особа: Алуштинський МВ ГУ МВС України в АРК про відміну наказів та поновлення на службі, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, де в остаточній редакції своїх вимог просив скасувати наказ №м 592 від 29.09.2006року в частині його звільнення з органів внутрішніх справ за ст.64 п.”Є” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а також відмінити накази № 232 о\с від 19.10.2006року № 243 о\с від 31.10.2006року по особовому складу щодо його звільнення, і поновити його на службі у якості інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при Алуштинському міському відділі.
Вимоги мотивовані тим, що згідно з наказом начальника ГУ МВС України в АР Крим № 592 від 29.09.2006року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за ст.64 п.”Є” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Відповідно до наказу № 232 о\с по особовому складу від 19.10.2006року його було звільнено із займаної посади з 23 жовтня 2006. Згідно до наказу за № 243 о\с від 31.10.2006року по особовому складу „ На зміну пункту наказу Головного управління від 19 жовтня 2006року № 232 о\с у частині звільнення” позивача остаточно було звільнено з 28 жовтня 2006року.
Підставою для звільнення явилися: систематичні порушення вимог наказів МВС та Головного Управління, регламентуючих роботу ІТТ при Алуштинському МВ, а також безвідповідальне відношення до виконання службових обов'язків, особиста недисциплінованість, порушення вимог наказів МВС України № 60 дск -06 р. та Алуштинського МВ № 96-06 рік, внаслідок чого сталася надзвичайна подія, а саме втеча арештованого ОСОБА_2 із Алуштинського МВ міліції.
Позивач вважає зазначені висновки такими, що не відповідають дійсності.
За фактом неналежного виконання обов'язків співробітниками Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим була проведена перевірка і встановлено, що в обов'язки позивача не входить охорона осіб, які знаходяться в кімнаті для затриманих при черговій частині Алуштинського МВ. Постановою помічника прокурора міста Алушта було відмовлено в порушенні карної справи. Зазначає, що він зачинив двері кімнати для затриманих при черговій частині Алуштинського МВ. крім того, кімната для затриманих знаходиться при черговій частині Алуштинського МВ, в якій постійно повинен здійснюватись нагляд за поведінкою затриманих співробітник, що на момент втечі заарештованого не здійснювалось. Також в камері, в порушення вимог наказу № 485 від 18.08.1992 року, відсутній замок камерного типу, який би автоматично зачинявся при закритті дверей та передбачив відсутність доступу утриманих осіб до замків та засовів. Крім того, заступником начальника - начальником МГБ Алуштинського МВ ОСОБА_3 було наказано виводити затриманих до туалету, який знаходиться у внутрішньому дворі Алуштинського МВ, що суперечить наказам МВС України, якими встановлені правила утримання осіб в кімнатах для затриманих при чергових частинах. За таких обставин прийшов до висновку, що його прямої вини у зазначеній втечі заарештованого немає. Накази про його звільнення надто суворі і не відповідають дійсним подіям.
У судовому засіданні свої вимоги підтримав у повному обсязі відповідно до наведеного.
Представник відповідача Головного управління МВС України в АР Крим у судовому засіданні позов не визнав і просив у його задоволені відмовити. Пояснив, що на момент втечі ОСОБА_2 діяв наказ Алуштинського МВ № 96-06р. „ Про припинення діяльності ізолятора тимчасового тримання при міському відділу”. Затримані особи повинні бути утримуватися в кімнаті для доставлених при черговій частині відділу. Відповідно до наказу ОСОБА_1 повинен був організувати охорону цих осіб і користуватися вимогами наказу МВС України 60дск - 06рік, оскільки саме цим наказом регламентовано принципи організації, порядок і особливості служби з охорони затриманих і взятих під варту осіб у ІТТ. ОСОБА_1 був на посаді інспектора-чергового ІТТ, він знав всі правила охорони та конвоювання заарештованих осіб. Між тим 21.09.2006 року при виведенні заарештованих до туалету, порушив вимоги п.2.47 Наказу МВС № 60 дск-05рік, не зачинив двері камери, чим скористався втікач ОСОБА_2. Вважає, що таким чином ОСОБА_1 безпосередньо своїми діями сприяв надзвичайній події, а тому у керівництва були всі підстави для його звільнення.
Представник 3 особи підтримав позицію представника відповідача Головного управління і також просив у задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши сторони, 3 особу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов являється обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що позивача відповідно до наказу № 592 від 29.09.206року було звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п.”Є” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України за безвідповідальне відношення до виконання службових обов'язків, особисту недисциплінованість, порушення вимог наказів МВ України № 60 дск - 05 рік та Алуштинського МВ № 96-06 рік, внаслідок чого була допущена надзвичайна подія, а також за систематичні порушення вимог наказів МВС України та Головного управління, регламентуючих роботу ІТТ.
Відповідно до наказу № 232 о\с від 19.10.2006року по особовому складу звільнення ОСОБА_1 з указаних підстав відбулося з 23.10.2006року (а.с.23). Але в даний наказ були внесені зміни наказом № 243о\с від 31.10.2006року у частині дати його звільнення, відповідно до якого ОСОБА_1 необхідно вважати звільненним із 28.10.2006року (а.с.97).
Але суд не може погодитися з підставами звільнення позивача, оскільки вони являються суперечливими і не відповідають дійсності.
Так, відповідно до наказу Алуштинського міського відділу № 96 від 14.01.2006року „Про припинення діяльності ізолятора тимчасового тримання при міському відділі” на начальника ІТТ при міському відділіОСОБА_1 покладалися обов'язків щодо організації охорони осіб, які будуть утримуватися в кімнаті для доставлених при черговій частині міського відділу в перервах між судовими засіданнями до епатування їх до ІТТ інших міськрайорганів АР Крим силами особового складу ІТТ при міському відділі. Але в судовому засіданні обозрювався оригінал цього наказу і встановлено, що він до відома позивача доведений не був, про що свідчить відсутність його підпису про ознайомлення з ним. Крім того, на даний наказ, як на незаконний, прокурором м. Алушти був внесений протест.
Далі суд зазначає, що відповідно до наказу за № 135 о\с від 22.06.206року „ По особовому складу” ОСОБА_1 був призначений інспектором-черговим ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при Алуштинському міському відділі. Згідно до його функціональних обов'язків не входила охорона осіб, що знаходяться в кімнаті для затриманих при черговій частині Алуштинського МВ, звідкіля 21.09.2006року втік заарештований ОСОБА_2.
За таких обставин вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги наказ № 96-06р.Алуштинського МВ, підстав не має.
Щодо посилки на порушення наказа МВС України № 60дск-05рік, то суд зазначає, що цій наказ затверджує інструкцію роботи ІТТ, а не чергової частини Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим, із кімнати для затримання при якої і скоїв втечу ОСОБА_2. Вважати, що саме ОСОБА_1 не закрив належним чином двері кімнати для затриманих , чим скористався втікач, безпідставно, оскільки це твердження містить припущення. Суд не може робити висновки на припущеннях.
Щодо посилки на матеріали перевірки, яка проводилася прокуратурою за фактом надзвичайної події і де у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.09.2006року відносноОСОБА_1 вказано на те, що саме ОСОБА_1 не закрив двері на замок, чим скористався заарештований ОСОБА_2, то суд зазначає, що відповідно до ст.86 ч.2 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Згідно до ч.3 ст.89 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Посилаючись на зазначені висновки прокуратури, а також висновки службового розслідування, як на докази своєї позиції, представник відповідача, між тим, не навів жодних безспірних підстав щодо цього.
Так, із пояснень втікача ОСОБА_2, який був затриманий 22.09.06року, вбачається, що для здійснення втечі він скористався тим, що двері залишилися без охорони і він їх відкрив, але хто саме із чергових їх не закрив - він не знає.
Черговий ОСОБА_4, з яким ОСОБА_1 виводив із кімнати затриманих осіб до туалету, у своїх поясненнях стверджує, що ОСОБА_1 закривав двері кімнати, але саме як - не пам'ятає.
Щодо посилки на систематичні порушення вимог інших наказів МВС України та Головного управління, регламентуючих роботу ІТТ, то у наказах про звільнення ОСОБА_1 не має жодних конкретних прикладів.
Таким чином, вказана підстава також містить припущення.
Відповідно до т.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд проаналізувавши докази у справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що підстави звільнення ОСОБА_1 не знайшли свого безспірного підтвердження у судовому засіданні, а тому накази про його звільнення підлягають скасуванню, оскільки являються противоправними, а позивач поновленню на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора-чергового ІТТ при Алуштинського МВ.
У відповідності до ст. 256 ч.1 п.3 КАС України суд допускає до негайного виконання постанову щодо поновлення позивача на службі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158, 159, 160, 161, 163, 256 ч.1 п.3 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати противоправними та скасувати: - наказ № 592 від 29.09.2006року начальника Головного управління МВС України в АР Крим в частині звільнення ОСОБА_1 за ст.64 п.”є” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України; - наказ Головного управління МВС України № 232 о\с від 19.10.2006 року По особовому складу у частині звільнення ОСОБА_1 із 23 жовтня 2006року; - наказ Головного управління МВС України в АР Крим за № 243 о\с від 31.10.2006року по особову складу „На зміну пункту наказу Головного управління від 19.10.2006року № 232 о\с у частині звільнення” у частині звільнення ОСОБА_1 із 28.10.2006року.
Поновити ОСОБА_1 на службі у органах внутрішніх справ, а саме на посаді інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при Алуштинському міському відділі з дня звільнення - 28.10.2006року.
Постанову у частині поновлення на службі допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду АРК або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя
Алуштинського міського суду Т.Ф.Гордєйчик