13.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 р. Справа № 2а-7921/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Кайстро О.М.,
за участі:
представників позивача Гусакової О.Б., Лободи Д.О., Вахтіна Д.С.,
представника відповідача-1 Каціонової О.В.,
представника відповідача-2 Кудацької К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром»до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення та стягнення суми переплати, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрніхром» (далі – ТОВ «Укрніхром», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці (далі – відповідач), третя особа - Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі – третя особа), в якій просить:
- визнати недійсним рішення про визначення митної вартості товарів від 23.02.2010 року № 110000015/2010/150289/2, прийняте відповідачем;
- стягнути з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість у загальному розмірі 20933,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.02.2010 року посадовою особою ТОВ «Укрніхром» подана вантажна митна декларація № 110000015/2010/501886, відповідно до якої задекларовано товар „дріт зі сплавів на основі міді” за першим методом – за ціною договору. В обґрунтування заявленої митної вартості позивачем надано необхідний пакет документів. 23.02.2010 року Дніпропетровською митницею прийнято рішення № 1100000015/2010/150289/2 про визначення митної вартості товарів, згідно якого збільшено митну вартість товару за шостим – резервним методом. Позивача зобов’язано надати додаткові документи, які були надані відповідачу, проте відповідач безпідставно не визнав викладену в них інформацію. Позивач вважає необґрунтованою надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 20933,80 грн. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 (далі – Порядок № 339) під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі. Надані позивачем документи та відомості не підтвердили заявлену митну вартість товару. Посадовою особою Дніпропетровської митниці вчинено запис про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару відповідно до вимог п. 11 Порядку № 1766. У зв’язку з недоліками додаткових документів, які були подані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем визначена митна вартість згідно із законодавством та винесено Рішення про визначення митної вартості від 23.02.2010 року № 1100000015/2010/150289/2.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Представник третьої особи надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що повернення митних платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митного органу, що займався оформленням митної декларації. До третьої особи не надходило відповідного Висновку від відповідача. Третя особа не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ТОВ «Укрніхром» та Anhui Sunnybay Enterprise Co, ltd, Китай укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товару № 11-06/08 від 24.06.2008 року.
19.02.2010 р. позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару: – дріт зі сплавів на основі міді та нікелю, відповідає ГОСТ 12766.1-90. Країна виробництва: CN. Виробник: Anhui Sunnybay Enterprise Co, ltd, Китай. Митна вартість товару була заявлена шляхом подання вантажної митної декларації та декларації митної вартості форми за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України (далі – МК України). Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем надані наступні документи: уніфікована митна квитанція МД-1 від 12.01.2010 року № 0300008; рішення про визначення коду товару від 19.02.2010 року КТб-110-0717-10; облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності від 03.12.2009 року №11000/5/09/510030; акт про проведення митного огляду товарів від 18.02.2010 року № 110000005/10/5000580; повідомлення про намір увезення від 12.02.2010 року № 111000005.2010.5000580.001; накладна CMR від 18.02.2010 року № 0168; коносамент від 06.11.2009 року YMLUM230120923; рахунок-фактура (інвойс) від 03.11.2009 року № ТВ091103; пакувальний лист від 03.11.2009 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2009 року № 3; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2009 року № 4; зовнішньоекономічний договір від 24.06.2008 року № 11-06/08; екологічна декларація від 15.02.2010 року № 7733; довідка про проведення декларування валютних цінностей ДПІ Бабушкінського району від 06.11.2009 року № 385; сертифікат якості від 03.11.2009 року № ЕN 10801-01; сертифікат про походження товару від 06.11.2009 року № 094802738; лист від 11.11.2009 року; платіжне доручення від 10.09.2009 року № 137; платіжне доручення від 28.12.2009 року № 3; прайс лист від 05.11.2009 року; ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні від 19.02.2010 року № 110000015/2010/501886.
Відповідно до положень ст. 41 Митного кодексу України (далі – МК України) митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;
7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Згідно до п. 2 Указу Президента України «Про Державну митну службу України» № 1145/96 від 29.11.1996 р. основними завданнями Держмитслужби є, зокрема, контроль за додержанням вимог митного законодавства України.
Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм Митного кодексу України.
Відповідно до п. 15 ст. 1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюється митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної вартості, міжнародних договорів України, укладених в установленому порядку.
Згідно п. 5 ст. 41 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України
Статтею 60 МК України визначено, що перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України
Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 МК України та п. 3 Порядку № 1766 митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.
У вантажній митній декларації від 19.02.2010 року № 110000015/2010/501886 позивачем визначено вартість товару за першим методом – ціною договору. Відповідно до рядку 47 ВМД № 110000015/2010/501886 нараховані платежі у сумі 30398,86 грн., в тому числі ПДВ.
З метою уточнення та правильного визначення митної вартості товару посадовою особою відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці, що здійснювала перевірку даних, зазначених у ДМВ і її оформлення, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби України від 02.12.2003 року № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.12.2003 року за № 1192/8513, на аркуші № 1 ДМВ вчинено запис про необхідність подання додаткових документів, а саме: калькуляції фірми-виробника; прайс-листи фірми-виробника; страховий поліс; ВМД країни-відправлення; висновок про кількісні та вартісні характеристики товару.
Згідно п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Пунктом 13 Порядку № 1766 визначено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
23.02.2010 року представником позивача зроблено запис про неможливість надання додаткових документів.
23.02.2010 року посадовою особою Дніпропетровської митниці прийнято рішення № 1100000015/2010/150289/2, відповідно до якого митну вартість товарів скориговано до рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів з 19 дол. США до 32,10 дол. США згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби України із застосуванням методу 6 відповідно до ст. 269 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 МК України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Згідно п. 2 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженим Наказом Держмитслужби України від 17.03.2008 року № 230 (далі – Порядок № 230) випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку. Подання декларації митної вартості цих товарів є обов'язковим.
Відповідно п. 10 Порядку № 230 митний орган здійснює митне оформлення на підставі поданих документів. У графу "Для відміток митного органу" декларації митної вартості (ДМВ-2) за формою згідно з додатком 2 до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766, посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, уносяться такі записи: "контроль митної вартості після пропуску", а також "сплачено до бюджету" чи "гарантія банку" відповідно до обраного декларантом виду гарантійних зобов'язань. Записи завіряються особистим підписом посадової особи.
24.02.2010 року на підставі заяви позивача № 10-01 про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків та зборів до Державного бюджету, Дніпропетровською митницею прийнято рішення про можливість випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання.
30.03.2010 року позивачем надані додаткові відомості для підтвердження митної вартості товару, які витребовувались Дніпропетровською митницею, а саме: калькуляція фірми - виробника товару, прайс-лист фірми-виробника товару, страховий поліс, ВМД країни відправлення та висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про якісні та вартісні характеристики товарів щодо визначення ринкової вартості товару.
17.05.2010 року Дніпропетровською митницею надіслано відповідь № 17-18-2/2/3315, в якій відповідач зазначив, що за результатом перевірки наданих додаткових документів неможливо застосувати заявлену позивачем митну вартість, оскільки:
- експертна ВМД країни виробника складена іноземною мовою та не має перекладу на державну мову, що є порушенням ст.77 МК України;
- висновок, виданий Дніпропетровською ТПП від 25.03.2010 року № ГО-398, не містить посилання на незалежні джерела інформації;
- у наданому страховому полісі не визначений відсоток страхових внесків;
Проте, з зазначеними висновками суд погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.77 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою, яка є поширеною у світі. Якщо оригінали таких документів складені іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову за власний рахунок.
В судовому засіданні встановлено, що експертна ВМД країни виробника складена китайською мовою, яка згідно даних мережі Інтернет, є однією з найпоширеніших у світі.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР (далі – Закон № 671/97) торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 671/97 методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Таким чином, відсутність у висновку ТТП посилань на незалежні джерела інформації не є підставою для невизнання Дніпропетровською митницею вартості товару, визначеної у висновку ТТП.
В судовому засіданні досліджена надана позивачем копія страхового полісу №РСВ020001090500005589, в якому зазначена сума страховки – 20900 дол. США. Отже, відсутність у страховому полісі відсотка страхових внесків не перешкоджало відповідачу перевірити правильність врахування витрат на страхування з використанням визначеної суми страховки.
З огляду на зазначене, відповідачем безпідставно не прийняті до уваги надані позивачем додаткові документи.
Суд не бере до уваги додаткові посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що наданий позивачем прейскурант та прайс-лист не мають знеособленого характеру, оскільки ця обставина не була підставою для невизнання додаткових документів під час надання позивачу відповіді 17.05.2010 року № 17-18-2/2/3315.
Таким чином, суд вважає, що позивачем виконані всі вимоги Дніпропетровської митниці щодо надання додаткових документів. Досліджені в судовому засіданні копії документів підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару за ціною договору.
За наведених обставин, оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів № 110000015/2010/150289/2 є протиправним та підлягає скасуванню, Дніпропетровська митниця повинна була самостійно скасувати зазначене рішення та надати Висновок про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого ПДВ.
Враховуючи безпідставність оскаржуваного рішення, яке стало підставою для здійснення позивачем надмірної сплати ПДВ, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 20933,80 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позов підлягає задоволенню, суд присуджує всі здійснені позивачем витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 23.02.2010 року № 110000015/2010/150289/2, прийняте Дніпропетровською митницею.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром» надмірно сплачений податок на додану вартість у загальному розмірі 20933 (двадцять тисяч дев’ятсот тридцять три) гривні 80 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром» судовий збір у розмірі 212 (двісті дванадцять) гривень 83 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 19 липня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >