Справа № 11-а 406\2006p.                               Головуючий у 1 інстанції Загородько Н.А.

Категорія - ч. 1 ст. 115

КК України                                         Доповідач Іващук В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня 26 дня

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - Омельяненка В.І. суддів: Баглика СП., Іващука В.Я. з участю прокурора Горбань О.В.

засудженогоОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Корецького районного суду від 29 червня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, одружений, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, раніше не судимий,

· засуджений за ч.І ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі;

· за ч.2 ст.125 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів на десять років

позбавлення волі.                                                                                

Судом вирішено питання відносно речових доказів.

Стягнено з ОСОБА_1. 88 грн. 40 коп. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 13 січня 2006 року, біля 20 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин з приводу постійного зловживання спиртними напоями батьком -ОСОБА_1., знаходячись у спальній кімнаті потерпілого, який в той час лежав на ліжку, умисно наніс декілька ударів кулаком руки в обличчя, декілька ударів ногою взутою у черевик по лівій частині тулуба а потім лівою рукою схопив потерпілого за шию та стиснувши зі всієї сили залишив місце події. Від нанесених ударів ОСОБА_1 отримав різної тяжкості тілесні ушкодження, а від здавлення шиї тяжкі тілесні ушкодження від яких помер 17 січня 2006 року. Після цього ОСОБА_1 зайшов у кімнату де спала його сестра ОСОБА_3. та наніс їй декілька умисних ударів руками та ногами в різні частини тіла спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

В   поданих   на   вирок   суду   апеляціях   прокурор,   потерпіла,   представник

потерпілої, засуджений та його захисник-адвокат просять вирок суду змінити та

перекваліфікувати дії ОСОБА_1. з ч.І ст.115 на частину 2 ст.121 КК України,

             оскільки   умислу   вбивати   батька   у   засудженого   не   було.   Так,   засуджений

неодноразово раніше бив батька і сестру через те, що вони зловживали спиртними напоями. Нанісши декілька ударів потерпілому у нього була реальна можливість вбити його та переконатися у настанні смерті. Згідно висновку експертизи, після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий міг виконувати цілеспрямовані дії і при своєчасному наданні медичної допомоги міг би жити. Засуджений та потерпіла просять у зв"язку з наведеним пом"якшити покарання ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді, клопотання засудженого на підтримання поданих у справі апеляцій, висновок прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляціях та матеріали справи, судова палата прийшла до переконання, що апеляція прокурора підлягає до повного, а апеляцій інших учасників судового розгляду до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції неодноразово стверджував що тілесні ушкодження він наносив ОСОБА_1 не з метою вбивства, а щоб покарати батька за те, що той постійно зловживає спиртними напоями, не займається веденням домашнього господарства, часто не ночує вдома.

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 добровільно і детально розповів та показав про механізм нанесень тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с.83-84) та (а.с.181-184).

За висновком судово-медичної експертизи, смертьОСОБА_1 настала внаслідок асфіксії, що розвинулася від набряку гортані при переломі щитовидного хряща. При своєчасному наданні медичної допомоги ОСОБА_1 міг би жити (а.с.121-122).

За таких обставин дії ОСОБА_1. колегія судців кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні виду та міри покарання, суд першої інстанції належним чином врахував тяжкість вчиненого засудженим злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують вину.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому, судова палата не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова палата,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задоволити повністю, апеляції засудженого, його захисника та потерпілої - частково.

Вирок Корецького районного суду від 29 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 - змінти.

Вважати засудженим ОСОБА_1. за ч.І ст.121, ч.2 ст.125, ст.70 КК України до міри покарання визначеної судом першої інстанції.

В решті вирок суду залишити без зміни.