07.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10102/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В. < Текст >
при секретаріПрокопенко О.А.
за участю:
представника від позивача:
представника від відповідача: Жадан С.М.,
ОСОБА_4.(дов. у справі);
ОСОБА_5 (дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватне підприємство "Електро-Пром-Буд-Сервіс" до Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
11 серпня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Електро-Пром-Буд-Сервіс» (далі ПП «Електро-Пром-Буд-Сервіс»), в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати податкового повідомлення-рішення №0001441542 від 15.04.2011 року Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі Західно-Донбаська ОДПІ).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Західно-Донбаською ОДПІ неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001441542 від 15.04.2011 року, яким накладено на позивача штрафні санкції у розмірі 4430,31 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, оскільки декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року подана до податкового органу 20.01.2011 року, сплачене податкове зобов’язання 31.01.2011 року, таким чином позивач порушив строк сплати на 1 день, а на момент порушення уже діяв Податковий кодекс України, згідно якого штрафні санкції за порушення законодавства за період з 1 січня до 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.
Ухвалою суду від 12.08.2011 року відкрито провадження по адміністративній справі №2а/0470/101102/11 та призначено до судового розгляду на 01.09.2011 року.
В судове засідання з’явилися представники позивача, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що штрафна санкція, передбачена п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, застосовується виключно при обчисленні податкових зобов’язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а в даному випадку платником податку несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010р. (декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року подана до податкового органу 20.01.2011 року, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання 30.01.2011 року, фактично сума боргу погашена позивачем лише 31.01.2011 року, чим порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України), а тому податковим органом було правомірно застосовано ст.126 ПК України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
за результатами проведеної працівниками відповідача документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість відповідно до декларації за грудень 2010 року складено акт №102-15/227-33459582 від 25.03.2011 року, в якому встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість зазначений ним в податковій декларації за грудень 2010 року.
На підставі акту перевірки податковим органом 15.04.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001441542, яким згідно ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 44303,13 грн. ПП «Електро-Пром-Буд-Сервіс» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4430, 31 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач просить визнати протиправним та скасувати.
В акті перевірки встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 20.01.2011 року №9006465375 підприємством узгоджено податкове зобов’язання у сумі 44307,00 грн. по строку сплати - 30.01.2011 року. Переплата на дату нарахування 30.01.2011 року склала 3,87 грн., отже податковий борг складав 44303,13 грн.
Фактично сума боргу погашена платіжним дорученням від 31.01.2011 року №7 у сумі 44307,0 грн.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов’язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.49.20 вказаного Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Згідно вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно платити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов’язання, зазначеного у податковій декларації за грудень 2010 року, є 30.01.2011 року.
Згідно платіжного доручення №7 від 31.01.2011 року ПП «Електро-Пром-Буд-Сервіс» самостійно сплачено суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації за грудень 2010 року, у розмірі 44 307,00 грн., тобто, кількість днів затримки зі сплати узгодженого податкового зобов’язання із податку на додану вартість дорівнює одному дню.
Даний факт позивач не заперечує та зазначає, що дійсно прострочив на 1 день строк сплати податку на додану вартість, однак вважає, що до нього мали бути застосовані штрафні санкції у розмірі 1 гривні згідно п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Суд, проаналізувавши посилання відповідача на Лист від 21.03.2011 року №7781/7/16-1517-16 Державної податкової адміністрації України «Про надання відповіді», в якому вказано, що штрафна санкція, передбачена п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, застосовується за порушення законодавства виключно при обчисленні податкових зобов’язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, вважає за доцільне відзначити, що матеріалами справи підтверджується той факт, що порушення позивачем податкового законодавства сталося у січні 2011 року, тобто уже в період дії ПК України, і оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене 15.04.11р. за правилами ПК України, отже до спірних правовідносин слід застосовувати саме п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
В даному листі також зазначено, що у разі виявлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011 року, за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011 року, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкових зобов’язань позивачу, тому у суду є підстави задоволили позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «Електро-Пром-Буд-Сервіс» до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001441542 від 15.04.2011 року задоволити.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001441542 від 15.04.2011 року про сплату штрафу у сумі 4430, 31 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 05.09.11р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >