Справа № 2-1443/11

Провадження № 22-ц/290/285/2012Головуючий в суді першої інстанції:Татаурова І.М.

Категорія: 41  Доповідач: Марчук В. С.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.02.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Пащенко Л.В., Чуприни В.О.

При секретарі:  Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 28 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в Староміський районний суд м. Вінниця з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

          Зокрема у позові йшла мова про те, що позивачка ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 в м. Вінниці і земельної ділянки площею 0,0511га, на якій розміщені зазначені побудови.

          Відповідач ОСОБА_3 проживає на суміжній ділянці в АДРЕСА_1 м. Вінниця і у своєму домогосподарстві самовільно збудував цегляний гараж, прибудову до нього і веранду до будинку.

          Зазначені будівлі побудовані без згоди позивачки і в безпосередній близькості до її житлового будинку і гаража та заважають їй у користуванні своїм нерухомим майном; створюють затемнення, сирість і цвілість стін, що призводить до руйнування будинку та гаража.

          У зв’язку з цим, позивачка просила суд усунути перешкоди у користуванні майном шляхом знесення цегляного гаража, прибудови до гаража і веранди до житлового будинку ОСОБА_3; зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкод з встановлення згідно закону твердої межі між ними – домогосподарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 шляхом зведення огорожі на місці знесених цегляного гаража, прибудови до гаража та веранди до житлового будинку ОСОБА_3

          І ще позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь 10000грн. моральної шкоди.

          Старогородський районний суд м. Вінниця своїм рішенням від 28 грудня 2011 року відмовив у позові у зв’язку з невідповідністю позовних вимог.

          Позивачка ОСОБА_2 не погодилася з вказаним рішенням суду і оскаржує його в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

          Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити у зв’язку зі слідуючим.

          Судом достовірно встановлено, що сторони проживають та є власниками суміжних домогосподарств. Так, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_2 в м. Вінниця, а ОСОБА_3 – АДРЕСА_1 в м. Вінниця.

          Судом також встановлено, що ОСОБА_3 збудував цегляний гараж, прибудову до нього та веранду до житлового будинку без проектно-погоджувальної документації, тобто самочинно.

          З такими обставинами погодився і апелянт у своїй апеляційній скарзі.

          Що ж до висновку апелянта про те, що суд не надав належної оцінки зазначеному самочинному будівництву, то з таким висновком погодитися не можна у зв’язку зі слідуючим.

          Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Таким чином, позивачка мала би довести що самочинно збудовані ОСОБА_3 споруди суперечать суспільним інтересам та порушують її права.

          Адже сам факт самочинного будівництва не є підставою для знесення таких споруд. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи реагування та притягнення до відповідальності.

          Виходячи з цього, суд зробив правильний висновок про те, що позивачем не надано доказів у підтвердження, що самочинно збудовані відповідачем будівлі створюють перешкоди у користуванні нерухомим майном позивачки та що вони призвели до руйнування її нерухомого майна.

          Адже і у відповіді міської санітарно-епідеміологічної станції (а/с 19), і у відповіді державного архітектурно-будівельною конторою у Вінницькій області, і у відповіді наглядово-профілактичної діяльності УМНС України у Вінницькій області, наданих на запити позивачки не зазначено, які саме будівельні норми і правила порушені ОСОБА_3, в чому полягають ці порушення, крім того, що ним здійснене самочинне будівництво; якими є наслідки цих порушень і чи вони – наслідки взагалі є.

          На думку колегії суддів, суд не міг прийти до іншого висновку ще і тому, що відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 в м. Вінниця, який належить ОСОБА_2, в даному домогосподарстві теж є самочинно збудовані будівлі, надбудови та переобладнання.

          Зокрема, її гараж «Г» прибудований до стіни гаража відповідача і є самочинно-збудованим, як і сарай «в-1», убиральня «Ж», масандра «М/А», прибудова «а-1» та кімнати 1-7, 1-8, 1-9 і 1-10 другого поверху житлового будинку (а/с 12-17).

          І у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б безпричинно вказували на причину тріщин у стіні житлового будинку чи інші руйнування, як і щодо перешкод у встановленні твердої межі та спричинення моральної шкоди позивачці.

          За таких обставин, висновки суду першої інстанції, щодо недоведеності позовних вимог повністю обґрунтовані.

          Щодо непризначення будівельно-технічної експертизи судом першої інстанції, то як вбачається з матеріалів справи, позивачка такого клопотання не заявляла.

          У судовому засіданні апеляційної інстанції дану обставину визнав та підтвердив представник позивачки ОСОБА_5, тому твердження апелянта про відмову у такому клопотанні безпідставні.

          Таким чином, рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують, тому його необхідно залишити без змін.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Староміського районного суду м. Вінниця від 28 грудня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

          Головуюча:

          Судді