05.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/3829/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участі:
представника позивача Сорокіна В.В.,
представника відповідача-1 Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дніпропетровський трубний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення ПДВ, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровський трубний завод”, яке у зв’язку зі зміною тип акціонерного товариства замінено судом на Публічне акціонерне товариство „Дніпропетровський трубний завод” (далі – позивач, ПАТ „Дніпропетровський трубний завод”) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – відповідач-1, СДПІ по роботі з ВПП), Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2, Головне управління Держказначейства), в якій, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 30.05.2011 р. (а.с.61-68 т.2), просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, яка виявилась у
ненаданні до Головного управління Держказначейства висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” по деклараціям за січень 2010 року в розмірі 287712,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 2285850,00 грн., за вересень 2010 року в розмірі 377715,00 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 1333786,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3495623,00 грн. та грудень 2010 року у розмірі 781761,00 грн., а всього у розмірі 8562447,00 грн.
2. Зобов'язати відповідача-1 надати до Головного правління Держказначейства висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” по деклараціям за січень 2010 року в розмірі 287712,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 2285850,00 грн., за вересень 2010 року в розмірі 377715,00 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 1333786,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3495623,00 грн. та грудень 2010 року у розмірі 781761,00 грн., а всього у розмірі 8562447,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по деклараціям за січень 2010 року в розмірі 287712,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 2285850,00 грн., за вересень 2010 року в розмірі 377715,00 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 1333786,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3495623,00 грн. та грудень 2010 року у розмірі 781761,00 грн., а всього у розмірі 8562447,00 грн.
4. Зобов'язати відповідача-2 перерахувати на користь ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по деклараціям за січень 2010 року в розмірі 287712,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 2285850,00 грн., за вересень 2010 року в розмірі 377715,00 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 1333786,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3495623,00 грн. та грудень 2010 року у розмірі 781761,00 грн., а всього у розмірі 8562447,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем подавались декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки до декларацій з розрахунками сум бюджетного відшкодування, в яких ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” визначало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача. Відповідачем-1 проводились перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками яких підтверджувались суми бюджетного відшкодування. Одночасно позивач направляв і до відповідача-2 копії податкових декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки до декларацій з розрахунками сум бюджетного відшкодування. З посиланням на п.п.7.7.1, абз. ”а” п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 - 7.7.6 п.7.7 ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168) зазначив, що на момент подання позову заперечень, податкових повідомлень-рішень про відмову у відшкодуванні підтверджених податковим органом сум ПДВ, позивач не отримував. СДПІ по роботі з ВПП не направляє до Головного управління Держказначейства висновки про здійснення відшкодування, чим допускає протиправну бездіяльність. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача-1 просила відмовити в задоволенні позову повністю та зазначила, що на підставі поданих позивачем декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків, з метою упередження безпідставного відшкодування ПДВ, СДПІ по роботі з ВПП проводились відповідні перевірки та в разі підтвердження до відшкодування сум ПДВ, складались висновки щодо відшкодування ПДВ та направлялись до Головного управління Держказначейства. Станом на час розгляду справи судом не закінчені перевірки по деклараціям позивача за жовтень-грудень 2010 р. у зв’язку з відсутністю зустрічних перевірок по постачальникам та наявністю розбіжностей. Відповідачем-1 також вказано на ненадання позивачем належних доказів на підтвердження фактів сплати позивачем ПДВ у попередніх податкових періодах, з яких можливо б було визначити суму такого податку та відповідну частину від’ємного значення.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Держказначейства. Також відповідачем-2 надано суду письмові заперечення, в яких відповідач-2 просив в позові відмовити та зазначив, що згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Держказначейства України від 21.05.2001 р. №200/86, органи Державного казначейства здійснюють відшкодування з бюджету згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками. До Головного управління Держказначейства не надходили документи, на підстав яких повинно здійснюватись відшкодування ПДВ з бюджету. На вимогу суду відповідачем-2 були надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що до Головного управління Держказначейства неодноразово були надані висновки СДПІ по роботі з ВПП на відшкодування ПДВ позивачу згідно декларації за січень, серпень-листопад 2010 р., але були повернуті у зв’язку з відсутністю реєстру суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. У подальшому висновки на відшкодування ПДВ позивачу не надавались.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” зареєстроване 09.11.1993 р. Позивачем 17.05.2011 р. проведено зміни в частині типу акціонерного товариства згідно Закону України „Про акціонерні товариства”, у зв’язку з чим статут позивача викладено в новій редакції та проведено відповідні реєстраційні дії щодо заміни ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” та ПАТ „Дніпропетровський трубний завод”. 20.06.2011 р. ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” отримано нове свідоцтво №100340124 про реєстрацію платника ПДВ.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 22.02.2010 р. подано декларацію з ПДВ за січень 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 6026807,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за січень 2010 року та за її результатами складено акт від 23.04.2010 р. №892/08-02/2-05393122, яким підтверджено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 4023292,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 30.04.2010 р. позивач самостійно зменшив суму ПДВ, яка була заявлена до відшкодування в декларації за січень 2010 року на суму 2003337,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 12.03.2010 р. позивач самостійно зменшив суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2010 року на суму 178,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 18.11.2010 р. позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ за січень 2010 року у сумі 287712,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП складені та направлені до Головного управління Держказначейства висновки щодо відшкодування ПДВ по декларації за січень 2010 року, а саме, від 27.04.2010 р. №1110, від 12.05.2010 р. №1150, від 27.05.2010 р. №1292, від 10.06.2010 р. №1434.
Згідно особового рахунку позивача, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 р. №368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" позивачу було відшкодовано на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 788,00 грн. та видані облігації на загальну суму ПДВ 4022504,00 грн.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 20.09.2010 р. подано декларацію з ПДВ за серпень 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 2285850,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за серпень 2010 року та за її результатами підтверджено ПДВ до відшкодування у розмірі 1357793,00 грн. Залишок суми, яка була заявлена до відшкодування по декларації за серпень 2010 року у розмірі 928057,00 грн. було підтверджено за результатами виїзної позапланової перевірки (акт від 19.11.2010 р. №2912/08-02/2-05393122).
СДПІ по роботі з ВПП були складені та направлені до Головного управління Держказначейства висновки щодо відшкодування ПДВ за серпень 2010 року, а саме, від 29.09.2010 р. №1937, від 12.10.2010 р. №2008, від 27.10.2010 р. №2079, від 10.11.2010 р. №21154, від 26.11.2010 р. №2247, від 23.11.2010 р. №2213, від 30.11.2010 р. №2282, від 10.12.2010 р. №2335, від 20.12.2010 р. №2407, від 30.12.2010 р. №2494, від 28.01.2011 р. №75, від 10.02.2011 р. №104, від 18.02.2011 р. №136, від 28.02.2011 р. №175, від 16.03.2011 р. №234.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 20.10.2010 р. подано декларацію з ПДВ за вересень 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 274542,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 18.11.2010 р. позивачем збільшено заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ за вересень 2010 року у сумі 171093,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 20.12.2010 р. позивач самостійно зменшив суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року на суму 67920,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за вересень 2010 року та за її результатами складено акт від 17.12.10 №4097/08-02/2-05393122, яким підтверджено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 377715,00 грн.
СДПІ по роботі ВПП були складені та направлені до Головного управління Держказначейства висновки щодо відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2010 року, а саме: від 20.12.2010 р. №2408, від 30.12.2010 р. №2495, від 28.01.2011 р. №76, від 10.02.2011 р. №105,від 18.02.2011 р. №137, від 28.02.2011 р. №176, від 16.03.2011 р. №235, від 18.01.2011 р. №22, від 28.01.2011 р. №77, від 10.02.2011 р. №106, від 18.02.2011 р. №138, від 28.02.2011 р. №177, від 16.03.2011 р. №236.
Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що висновки СДПІ по роботі з ВПП були повернуті Головним управлінням Держказначейства у зв’язку з відсутністю реєстру суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету, що отримує Головне управління Держказначейства від Державного казначейства України.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 19.11.2010 р. подано декларацію з ПДВ за жовтень 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 1337390,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за жовтень 2010 року та за її результатами складено акт від 18.02.11 №294/08-5393122, яким не було підтверджено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 1333786 грн.
Уточнюючим розрахунком від 20.12.2010 р. позивач самостійно зменшив суму ПДВ, яка була заявлена до відшкодування в декларації за жовтень 2010 року на суму 3604,00 грн.
На час розгляду справи судом сума, заявлена до бюджетного відшкодування, яка відображена ВАТ „Дніпропетровський трубний завод" по декларації за жовтень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), у зв'язку з відсутністю зустрічних звірок по постачальникам та наявністю розбіжностей, знаходиться на доопрацюванні.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 20.12.2010 р. подано декларацію з ПДВ за листопад 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 3518651,00 грн.
На підставі заявленої декларації СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за листопад 2010 року та за її результатами складено акт від 18.02.2011 р. №294/08-02/2-05393122.
Уточнюючим розрахунком від 17.03.2011 р. позивач самостійно зменшив суму ПДВ, яка була заявлена до відшкодування в декларації за листопад 2010 року на суму 23028,00 грн.
На час розгляду справи судом сума, заявлена до бюджетного відшкодування, яка відображена ВАТ „Дніпропетровський трубний завод" по декларації за листопад 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), у зв'язку з відсутністю зустрічних звірок по постачальникам та наявністю розбіжностей, знаходиться на доопрацюванні.
ВАТ „Дніпропетровський трубний завод” 24.01.2011 р. подано декларацію з ПДВ за грудень 2010 р., відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 820729,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена перевірка заявленої до відшкодування суми ПДВ за грудень 2010 року та за її результатами складено акт від 30.03.2011 р. №556/08-02/2-05393122, яким не підтверджено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 781761,00 грн.
Уточнюючим розрахунком від 17.03.2011 р. позивач самостійно зменшив суму ПДВ, яка була заявлена до відшкодування в декларації за грудень 2010 року на суму 38968,00 грн.
На час розгляду справи судом сума, заявлена до бюджетного відшкодування, яка відображена ВАТ „Дніпропетровський трубний завод" по декларації за грудень 2010 року, у зв'язку з відсутністю зустрічних звірок по постачальникам та наявністю розбіжностей, знаходиться на доопрацюванні.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Керуючись п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону №168 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Такий самий порядок передбачено ст.200 Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 р.
Звертаючись до суду з позовом позивач вважав протиправною бездіяльність відповідача-1, яка виявилась у ненаданні до Головного управління Держказначейства висновків щодо сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню та просив зобов'язати відповідача-1 надати до Головного правління Держказначейства висновки із зазначенням сум ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ „Дніпропетровський трубний завод”.
Дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що відповідачем-1 щодо підтверджених до відшкодування сум ПДВ позивачу складались відповідні висновки та направлялись до Головного управління Держказначейства.
Щодо сум ПДВ, які на час розгляду справи знаходять на доопрацюванні (декларації за жовтень-грудень 2010 року), суд зазначає, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Термін «закінчення перевірки», у п'ятиденний строк якого податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, слід розуміти значно ширше, аніж складання довідки (акту) за результатами перевірки.
В контексті наведеної норми слід враховувати і перевірки, які проводяться податковим органом по основних постачальниках, що мали правові відносини з платником ПДВ, за їх місцезнаходженням, з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення основними постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань в декларації з ПДВ. Встановлення цих обставин і фактів, що грунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки, може бути пов'язано як з питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах перевірки; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються.
З огляду на зазначене, вимоги позивача в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Також, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету та зобов'язати відповідача-2 перерахувати на користь ПАТ „Дніпропетровський трубний завод” суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Щодо цих позовних вимог суд зазначає, що юридично важливою є відмінність за правовим змістом між правом на позов у матеріальному розумінні та правом на позов, визначеним процесуальним законом.
Право на позов у процесуальному розумінні - це право на звернення з позовною заявою з метою захисту порушеного права як такого.
У матеріальному розумінні право па позов - це право вимагати від суду ухвалення рішення про захист порушеного суб'єктивного права, а також право отримати такий захист.
Отже, за своєю структурою право на позов як право на судовий захист складається з права на пред'явлення позову і права на його задоволення.
Спеціальним Законом №168, який безпосередньо регулював спірні правовідносини, що виникли до 01.01.2011 р. та ПК України, який регулює спірні правовідносини, що виникли з 01.01.2011 р., право звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та зобов’язання перерахувати такі кошти, не передбачають.
Наведене кореспондується зі змістом ч.3 ст. 105 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
З огляду на зазначене, і в цій частині позовних вимог позивачу належить відмовити.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судового збору.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06 грудня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >