03.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14130/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. < Текст >
при секретаріЧмух Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (далі – позивач або ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) №0000448822 від 06.06.2011 р.
Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 06.06.2011 р. №0000448822 про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 1768001,00 грн. прийняте з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно – правових відносин.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що діяв відповідно до чинного законодавства України та підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000448822 від 06.06.2011 р. немає.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 29.12.2005 р. №12241020000022424. та перебуває на податковому обліку, як платник податків.
Відповідно до ч.1 ст.», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Так, відповідачем 16.05.2011 року було проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 33972597), задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за березень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 16.05.11 №850/08-03/2-33972597 (далі - акт).
В зазначеному акті встановлено, що ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» завищено суми залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), заявленого у податковій декларації, оскільки підприємством не враховані результати перевірки (акт від 30.09.2010р. №2346/08/-03/2-33972597), а саме не зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 21.3 декларації). Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 розділу II Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки відповідачем 06.06.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000448822 про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 1768001,00 грн.
Зі зазначеним актом та податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився, у зв'язку з чим звернувся зі скаргою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську. Скаргу ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» розглянуто та залишено без задоволення.
08.06.11 року ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» звернулось до Державної податкової адміністрації України зі скаргою, яку було розглянуто та прийнято рішення про залишення скарги без задоволення.
Однак, позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню – рішенню №0000448822 від 06.06.2011 р., суд виходить із наступного.
До 01.03.11р. був чинним Порядок відображення від'ємного значення в податковій звітності, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 за №250/2054 (далі - Порядок №166).
Починаючи із звітності за березень 2011 року порядок відображення від'ємного значення в податковій звітності затверджено наказом ДПА України від 25.02.11 №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку па додану вартість», зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.11 за №197/18935 (далі - Порядок №41).
При цьому, згідно пункту 46.5 статті 46 розділу II ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.
Зокрема, розділ III декларації є підсумковим розділом, в якому визначається різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду (розділ І декларації) і сумою податкового кредиту (розділ II декларації) такого звітного податкового періоду та сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню.
У разі якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), сума такого від'ємного значення враховується або у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ (відображається у рядку 20.1 декларації), або зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового період) (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді (рядок 21.1) декларації і разом з іншими складовими задишку від'ємного значення (рядки 21.2 та 21.3). формує рядок 21 декларації з ПДВ. Зокрема, рядок 21.5 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податковою кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (підпункт 4.6.7 пункту 4.6 Порядку №41)
В судовому засіданні встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» з питань правомірності віднесення до складу податкового кредиту 2010 року сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Еко - Пром - Інвест» за період з 01.12.09 по 31.12.09 (акт перевірки від 22.06.10 №1394/08-03/2-33972597), якою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168), а саме: встановлено завищення податкового кредиту в податковій декларації за лютий 2010 року у сумі 1768000,00 грн., що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення по податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з податку на додану вартість) на сумі 1768000,00 грн.
Представник відповідача зазначив, що в перевіреному періоді між ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (Замовник) та ТОВ «Еко - Пром - Інвест» (Виконавець) укладено договори про надання маркетингових послуг від 01.01.09, від 01.06.09, від 31.09.09 року. Відповідно актів приймання - здачі виконаних робіт ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» отримано від ТОВ «Еко-Пром-Інвест» маркетингові послуги на загальну суму 14100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 350 000,00 грн.):
- за договором б/н від 01.01.09 у сумі 1 800 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 300 000,00 грн.),
- за договором б/н від 01.06.09 у сумі 8 700 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 450 000,00грн),
- за договором б/н від 31.09.09 у сумі 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 600 000,00 грн.).
Суму ПДВ в розмірі 1768000,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту лютого 2010 року, що відповідає даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року та додатку 5 до декларації.
В ході планової виїзної перевірки до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська було направлено запит від 16.03.10 №7321/7/08-03/2-09 щодо проведення перевірки ТОВ «Еко – Пром - Інвест» з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд».
Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська надіслано довідку від 18.05.10р. №3718/23/34059303 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за грудень 2009 року», в якій зокрема зазначено наступне.
Згідно даних податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою 1-ДФ на ТОВ «Еко-Пром-Інвест» у І, II кварталах 2009 року працював 1 працівник, а у III-ІV кварталах 2009 року - 2 працівника.
В декларацій з податку на прибуток підприємства за 2009 рік., та додатку К1/1 до декларації, наданої ТОВ «Еко-Пром-Інвест» до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська (вх.№126390 від 09.02.10 р.) показники по рядках 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» не заповнені (прокреслені).
В довідці перевірки зроблено висновок, що у ТОВ «Еко-Пром-Інвест» відсутні основні засоби (виробниче обладнання, складське та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання) та нематеріальні активи, тобто відсутні необхідні умови для досягнення результатів фінансово-господарських операцій щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) в силу відсутності трудових ресурсів, основних засобів.
В ході планової перевірки та невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» направлено листи від 18.03.10 № 7652/10/08-03/2-12 та від 15.06.10 №18188/08-03/2-12 щодо надання пояснень стосовно питань та документального підтвердження по маркетинговим послугам, отриманим від ТОВ «Еко-Пром-Інвест». У відповіді ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (лист від 19.03.10 №907/1, лист від 18.06,10 №18.06.10) зазначено, що маркетингові послуги були направлені на роботу торгівельної мережі, без яких підприємство не може конкурентно - спроможньо здійснювати діяльність. У липні 2009 року на ТОВ «ТПГ «Рейнфорд» було створено департамент по маркетингу у кількості 8 одиниць для успішної праці у період кризи.
Крім цього, відповідач у судовому засіданні зазначив, що вищезазначені відповіді не містять конкретних доказів, напрямів та обґрунтувань фактичного використання маркетингових досліджень в господарській діяльності ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд». Також, Позивачем не надано документального підтвердження яким чином послуги, отримані від ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з проведення опитування громадян використані у господарській діяльності підприємства, а саме чи призвели до збільшення обсягів реалізації товару, чи кількості супермаркетів.
Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 996-ХІІ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) передбачено, що бухгалтерській облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.
Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції-це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - не письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вимоги щодо оформлення первинних документів, суд вважає, що наданні акти приймання здачі виконаних робіт на підтвердження виконання виконавцем за договорами про надання маркетингових послуг (проведення маркетингового дослідження) від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. своїх зобов’язань у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не можуть вважатися належними первинними документами, оскільки не міститять таких обов’язкових ознак первинного документу як: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (які саме роботи інформаційно-маркетингового характеру в якому обсязі були виконані ТОВ «Еко-Пром-Інвест»), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інформацію щодо договорів, на підставі яких були виконані послуги, а тому не можуть бути визнанні документами первинного бухгалтерського обліку.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачем правомірно зроблено висновок, що позивачем проводилась фінансово-господарська діяльність без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 №244, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №244), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.
Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 №799 (далі - Порядок №799), звіти, розрахункові документа і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).
Отже, суд дійшов висновку про те, що перевіркою правомірно встановлено завищення ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» податкового кредиту в лютому 2010 року у сумі 1768000,00 грн.
Вищевказані порушення податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки, підлягають усуненню платником шляхом відображення у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ (Порядок №166) наступного звітного періоду.
Платником дані перевірки у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ не відображено, в результаті чого, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську за результатами документальної невиїзної перевірки податкової звітності з ПДВ за червень 2010 року складено акт від 30.09.10 №34412/10/08-03/2-12 щодо зменшення суми від'ємного значення 1768000,00 грн.
Позивачем, результати перевірок (акти перевірок від 22.06.10 та від 30.09.10), у рядку 23.4 податкових декларацій з ПДВ за липень - грудень 2010 та січень-лютий 2011 року не відображено.
У травні 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську складено акт на підставі, якого встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в розмірі 1768000,00 грн.
Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що висновки податкового органу у акті перевірки №850/08-03/2-33972597 року від 16.05.11р. є правомірними, а тому прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення №0000448822 від 06.06.2011р. про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 1768001,00 грн. є обґрунтованим та прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21.12.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >