03.01.2012
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5791/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Кичинській Т.А.
за участю:
представника позивача Явтушенко М.Ю.,
представника відповідача Бочанової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 814387,77 грн., -
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2011 року Жовтоводська ОДПІ в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 814387,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що станом на 11.05.2011 року за КП «Жовтоводськтепломережа» рахується новостворений податковий борг в сумі 814 387 грн. 77 коп., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 15670 грн. 93 коп.; з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 576 343 грн. 25 коп.; по земельному податку з юридичних осіб 222 373 грн. 59 грн. Підприємству надавалась розстрочка по сплаті податкового боргу, однак, в установлені строки відповідач узгоджені суми податкових зобов’язань не сплачував, у зв’язку з чим до нього були застосовані фінансові санкції у вигляді нарахування штрафів та пені. Просять стягнути заборгованість в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що на обліку в Жовтоводській ОДПІ у Дніпропетровській області знаходиться Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа», яке станом на 11.05.2011 р. має заборгованість по сплаті податків на загальну суму 814 387,77 грн. У зв’язку з тим, що податковий богр у підприємства існує ще з 2001 року, 01.11.2001 р. відповідачеві була вручена перша податкова вимога № 1/55 на суму 43573,00 грн. та 10.12.2001 р. друга податкова вимога № 2/117 на суму 70022,71 грн. про необхідність сплати податкового боргу, однак в установлений термін заборгованість погашена не була. 07.02.2002 р. позивачем було прийнято Рішення № 1/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, до Державного реєстру застав рухомого майна був внесений відповідний запис, але заборгованість так і не була погашена. У зв’зку з несплатою самостійно задекларованих зобов’язань по деклараціям з податку на додану вартість і податку на прибуток відповідачеві надавалась розстрочка по платежам, але зобов’язання були виконані частково, тому у підприємства виник новий борг по цим платежам, а також по сплаті земельного податку.
Представник відповідача -Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» у судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що у підприємства дійсно існує податковий борг, який виник у зв’язку зі складним фінансовим становищем в якому опинились всі комунальні підприємства. Між підприємством і ОДПІ біла проведена звірка щодо податкового боргу станом на 24.06.2011 року, з якої вбачається, що сума, яку просить стягнути позивач, визначена правильно. Підприємством частково податковий борг погашався, однак в повному обсязі на момент слухання справи не сплачений.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» засноване на комунальній формі власності і зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 05.10.1999 року, ідентифікаційний код 23645975, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 455497 (а.с. 6), витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.06.2011р. (а.с.38-44), перебуває на обліку в Жовтоводській об’єднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області як платник податків і зборів з 05.10.1999 р. за № 390 (а.с. 8).
Судом встановлено, що 20.10.2010 р. відповідачем до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області за результатами здійснення господарської діяльності було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 09 місяців 2010 р. № 14311 в якій самостійно визначені зобов’язання по сплаті в бюджет суми з податку на додану вартість у розмірі 153252,00 грн. (а.с.18-19). 01.11.2010 р. на підставі ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі – Закон України № 2181-III) між Жовтоводською ОДПІ у Дніпропетровській області та відповідачем було укладено Договір про розстрочення податкових зобов’язань № 370, згідно з п. 1.1. якого, позивач надає платнику - Комунальному підприємству «Жовтоводськтепломережа» розстрочення сплати податкового зобов’язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно декларації № 14311 від 20.10.2010 р. на суму 153252,00 грн. під проценти терміном з 01.11.2010 р. по 22.12.2010 р. Відповідно до графіку погашення розстроченого зобов’язання, сума податкового боргу з відсотками повинна була бути сплачена у термін до 01.12.2010 р. у сумі – 76626,00 грн. і до 22.12.2010 р. у сумі - 76626,00 грн. (а.с. 17).
Суд відмічає, що відповідно до п.14.1.1 ст.14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин – далі Закон України № 2181-III), розстроченням податкового зобов’язання є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкового зобов’язання без урахування суми пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з п.16.4 ст.16 цього Закону (пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочення у його сплаті). На підставі п.14.1.3 цього ж Закону, платник податку, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкового зобов’язання, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов’язання.
В ході розгляду справи встановлено, що згідно Розрахунку наданого позивачем, на 11.05.2011 р. самостійно узгоджені податкові зобов’язання з податку на додану вартість по Договору про розстрочення № 370 від 01.11.2010 р. відповідачем сплачені частково. Несплаченою є частка основного платежу у сумі – 2918, 70 грн., відсотки, нараховані у відповідності до п.16.4 ст.16 Закону України № 2181-III, а з 01.01.2011 р. на підставі ст. 100 Податкового кодексу України із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті та дорівнює - 2185,32 грн., а також пеня, нарахована на підставі п.16.4 ст.16 Закону України № 2181-III, а з 01.01.2011 р. на підставі п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України у сумі - 10566,91 грн., а всього сума заборгованості з податку на додану вартість складає – 15670,93 грн. (а.с. 5, 51-64).
Також судом встановлено, що 05.11.2010 р. відповідачем до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області за результатами здійснення господарської діяльності було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності за 3 квартал 2010 р. № 15100 в якій самостійно визначені зобов’язання по сплаті в бюджет суми податку у розмірі 418976,00 грн. (а.с.21). 19.11.2010 р. на підставі ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III між Жовтоводською ОДПІ у Дніпропетровській області та відповідачем було укладено Договір про розстрочення податкових зобов’язань № 386, згідно з п. 1.1. якого, позивач надає платнику - Комунальному підприємству «Жовтоводськтепломережа» розстрочення сплати податкового зобов’язання по податку на прибуток згідно декларації від 05.11.2010 р. на суму 418976,00 грн. під проценти терміном з 19.11.2010 р. по 24.12.2010 р. Відповідно до графіку погашення розстроченого зобов’язання, сума податкового боргу повинна була бути сплачена у термін до 10.12.2010 р. у сумі – 209488,00 грн. і до 24.12.2010 р. у сумі – 209488,00 грн. (а.с. 20).
Згідно Розрахунку, наданого позивачем, на 11.05.2011 р. самостійно узгоджені податкові зобов’язання з податку на прибуток по Договору про розстрочення № 386 від 19.11.2010 р. відповідачем не сплачені. Несплаченою є основний платіж у сумі – 418976,00 грн., відсотки у сумі – 2989,08 грн., а також пеня у сумі – 154378,17 грн., а всього сума заборгованості з податку на прибуток складає – 576343,25 грн. (а.с. 5, 65-66).
П. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковим зобов’язанням є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податкові зобов’язання обчислюються платником податків самостійно шляхом зазначення у податковій декларації, чи розраховуються контролюючим органом у податковому повідомленні ( п.п. 4.1.1 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п. 4.2, п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181).
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Наявність суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи Довідкою та обліковою карткою платника податків Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа», яка станом на 11.05.2011 р. складає 592014,18 грн. (а.с.51066).
Також судом встановлено, що 01.02.2010 року відповідачем до Жовтоводської ОДПІ було подано податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік (вх. № 1073), де ним самостійно визначене щомісячне податкове зобов’зання по сплаті податку у розмірі 22979,88 грн. (а.с. 16). 25.01.2011 р. до Жовтоводської ОДПІ відповідачем було подано податковий розрахунок земельного податку за 2011 рік (№ 9000057531), де ним самостійно визначене щомісячне податкове зобов’зання по сплаті податку у розмірі 22979,88 грн. (а.с. 15).
В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем податкові зобов’язання по сплаті земельного податку за жовтень, листопад, грудень 2010 року, згідно податкового розрахунку № 1073 не виконані, у зв’язку з чим виник податковий борг у сумі 68939,61 грн. Також відповідачем не виконані самостійно узгоджені податкові зобов’язання по сплаті земельного податку згідно розрахунку № 9000057531 за січень, лютий, березень 2011 р., несплачена сума податку складає – 68939,64 грн. На день слухання справи податковий борг не погашений, що підтверджується Розрахунком та відомостями розгорнутої облікової картки платника податку (а.с.5, 46-50).
Судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати земельного податку, за результатами якої складено Акт від 20.12.2010 р. № 51/15-23645975 (а.с. 71-71) та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 р. № 0000941502/0, яким відповідачеві нараховані штрафні санкції у розмірі 61886,10 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 20.12.2010 р. головним бухгалтером Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Чернобровкіною В.В. про що свідчить її особистий підпис на корінці рішення (а.с. 22). Доказів оскарження відповідачем отриманого рішення податкового органу в адміністративному або судовому порядку суду не надано, а судом на виконання ст.11 КАС України, не виявлено.
Оглянувши в судовому засіданні зазначені докази, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 р. № 0000941502/0, за своїм змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ст.ст.4,17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (чинного на момент його винесення – далі Закон України № 2181-III), вручене відповідачеві за правилами, визначеними Порядком направлення органами податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (чинного на час його винесення).
Суд відмічає, що оскільки податкове повідомлення-рішення було винесено з посиланням на п.17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181-III, то його оплата в силу приписів п. 17.3 ст. 17 цього Закону, має здійснюватись за правилами абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, де вказано, що у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Розрахунку суми податкового боргу, податковий борг відповідача з податку на землю виник як в період до 01.01.2011 р. (податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік (вх. № 1073) за жовтень – граничний термін сплати до 30 листопада 2010 р, за листопад – граничний термін сплати до 30 грудня 2010 р., за грудень – граничний термін сплати до 30 січня 2011р.), тобто у період, коли правовідносини із сплати податку на землю були врегульовані Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (далі - Закон № 2535-XII), так і станом на 11.05.2011 року (згідно розрахунку № 9000057531 за січень, лютий, березень 2011 р.), тобто, у період, коли дані правовідносини були врегульовані відповідними розділами Податкового кодексу України.
Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-111 (у подальшому –Закон № 2181), чинний на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначаються сумою податкового боргу платника податків.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі – ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов’язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а такою відповідальність за порушення податкового законодавства.
Розділ XIII Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю.
Відповідно п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковий декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем щомісячні платежі по сплаті податку на землю в повному обсязі за 2010 та 2011 рік в установлені строки, не здійснювались, у зв’язку з чим виникла сума податкового боргу в розмірі 222373,59 грн. (податкові зобов’язання – 137879,25 грн., штрафні (фінансові) санкції – 61886,10 грн., пеня – 2260,24 грн.).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, передбачено п.59.5 ст. 59 ПК України.
Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня автоматично нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання.
Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача рахується тривалий час, тому відповідно до вимог п.п. 6.2.1., п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-111(чинного на момент виникнення податкового боргу), Жовтоводською ОДПІ на ім’я відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/55 від 1.11.2001 року на суму 43573,00 грн., яка вручена заступнику головного бухгалтера підприємства - Ященко Л.І., що підтверджується її особистим підписом на корінці рішення (а.с. 11), а 10.12.2001 р. другу податкову вимогу № 2/117 від 10.12.2001р. на суму 70022,71 грн., яка отримана директором підприємства Дідик Ю.О., що підтверджується його особистим підписом на корінці рішення (а.с. 12).
В судовому засіданні було встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення такі податкові вимоги узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Законом 2181 – III та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України від 03.07.2001 р. № 266 (чинним на час виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 14.01.2011 р.).
Також судом встановлено, що 15.03.2002 року в Державному реєстрі застав рухомого майна внесений запис про податкову заставу № 64-2779, об’єктом якої були активи платника податків - КП «Жовтоводськтепломережа». Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.03.2007 року № 11611029, термін дії податкової застави продовжено до 14.03.2012 року (а.с.13).
На підставі п.п. 10.1.1, п.10.1 та п.п. 19.3.3 п.19.3 ст. 19.3 Закону України № 2181-III, начальником Жовтоводської ОДПІ було прийняте рішення № 1/ 24 від 07.02.2002 року про стягнення податкового боргу за рахунок стягнення активів платника податку в рахунок погашення податкового боргу (а.с.14), однак передбачені законом № 2181-ІІІ заходи, позитивного результату не дали.
Податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 222373,59 грн. відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, що підтверджується наявною в матеріалах справи обліковою карткою платника податку (а.с.46-50).
В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).
В силу п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).
Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб’єкта владних повноважень.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Жовтоводської об»єднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 814387,77 грн. – задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, буд. 42) код ЄДРПОУ 23645975, за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника на користь держави заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 15670 грн. (п’ятнадцять тисяч шістсот сімдесят ) 93 коп., з податку на прибуток у розмірі 576343 грн. (п’ятьсот сімдесят шість тисяч триста сорок три) 22 коп., земельного податку з юридичних осіб в сумі 222 373 грн. ( двісті двадцять дві тисячі триста сімдесят три) 59 коп., а всього 814 387 грн. ( вісімсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) 77 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.В. Тулянцева
< Текст >