ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4276/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна
при секретаріОрлов О.В
за участю:
від від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (представники за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (представники за довіреністю);
ОСОБА_6 (представники за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"
вул. Шевченко, 2, м. Дніпропетровськ, 49044
Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз до Магдалинівська міжрайонна виконавча дирекція - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним таскасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Магдалинівської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням: визнати нечинним та скасувати рішення Магдалинівської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №01 від 24.03.2011 року про повернення коштів Фонду.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення №01 від 24.03.2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким позивача зобов’язано повернути до бюджету Фонду шляхом перерахування кошти у сумі 21 117 грн. 29 коп., можливо розцінювати як штрафні санкції, які є безпідставними, оскільки щодо позивача ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року відкрито провадження у справі про банкрутство (справа №Б24/235/05), а положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко визначають неможливість застосування таких санкцій до підприємства; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11р. зупинено провадження у справі №Б24/235/05 строком до 01.01.13р.
Згідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Також позивач вказує, що з 01.01.2011 року він сплачує єдиний соціальний внесок, що регулюється Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року. Жодних ознак порушення встановленого порядку використання страхових коштів, передбаченого ч.2 ст.22 Закону України від 18.01.2001 року №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими похованням» (надалі Закон №2240), відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення наведено не було. Таким чином, відсутні законні підстави щодо повернення коштів відповідачу відповідно до спірного рішення.
12 квітня 2011 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 26.04.2011р.
26.04.2011р. технічна фіксація судового процесу здійснювалась у відповідності до ст.41 КАС України на комплексі «Камертон» і у зв’язку із відсутністю представника відповідача судове засідання було відкладено на 10.05.2011р., проти чого представник позивача не заперечив.
У судовому засіданні 10.05.11р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив замінити в адміністративній справі №2а/0470/4276/11 відповідача – Магдалинівську міжрайонну виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на відповідача – виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись при цьому на ч. 7 п. 5.5 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 05.06.2001 року №9, згідно якої інтереси страховика в судових та інших органах представляє виконавча дирекція обласного відділення Фонду; відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що оскаржуваним рішенням до позивача не застосовується жодних штрафних або фінансових санкцій, посилання позивача на ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині застосування до нього мораторію – безпідставне, а рішення винесено відповідачем виключно на виконання положень чинного законодавства, є чинним і підлягає виконанню страхувальником.
Керуючись ст.52 КАС України суд, враховуючи згоду позивача, замінив первинного відповідача належним відповідачем: виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і розпочав розгляд справи спочатку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:
07 лютого 2011 року Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до Магдалинівської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою-розрахунком №2/90 про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду в сумі 21 117, 29 грн. 15 лютого 2011 року дані кошти перераховані позивачу (платіжне доручення №174).
Відповідно до приписів ч. 2 ст.21 Закону №2240 у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника – роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Як вбачається з матеріалів справи, в зв’язку із порушенням справи №Б24/235/05 про банкрутство ПАТ «Дніпропетровськгаз», структурним підрозділом якого є Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства, про що, як стверджує відповідач, він не знав, так як не є кредитором позивача в справі про банкрутство, Магдалинівською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлено на адресу позивача лист №02-06/180 від 18.03.11р. про повернення коштів в сумі 21 117, 29 грн., перерахованих платіжним дорученням №174.
Кошти в добровільному порядку позивачем не повернено, у зв’язку із чим, на виконання вимог ст.21 Закону №2240, 24.03.2011 року відповідачем прийнято рішення №01 про повернення коштів Фонду, згідно з яким позивача зобов’язано повернути до бюджету Фонду шляхом перерахування на рахунок Магдалинівської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти в сумі 21 117, 29 грн. в десятиденний термін від дня отримання рішення.
Позивач же вважає, що чинним законодавством, зокрема ст.21, 22 Закону №2240, відповідачу не надано повноважень щодо прийняття такого рішення, а тому останнє слід визнати нечинним та скасувати.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ст.9 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво і управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків, призначених для фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг, забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням страхових коштів. Фонд належить до цільових державних позабюджетних страхових фондів.
Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.
Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду (ст.10 Закону №2240).
У відповідності до ст.13 цього ж Закону виконавча дирекція Фонду: здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; представляє інтереси страховика в судових та інших органах; виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду; тощо.
З системного аналізу змісту положень Закону №2240, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, суд вважає, що це рішення винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Спірним рішенням до позивача не було застосовано жодних штрафних санкцій, а лише реалізовано вимоги ст.21 Закону №2240 щодо повернення коштів, які перераховані позивачу без врахування вимоги цієї статті.
Як вже зазначалось вище, ст.21 Закону №2240 передбачена виключна підстава для повернення до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду страхових коштів, зарахованих на окремий рахунок, у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника – роботодавця.
Позивач, щодо якого порушено провадження про банкрутство, в силу ст.21 Закону №2240 не мав права отримувати від відповідача кошти за січень місяць 2011 року.
Не заслуговують на увагу і твердження позивача про необхідність застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо мораторію, оскільки в даному випадку кошти, були перераховані відповідачем на спеціальний рахунок позивача вже після прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Від-так, у суду відсутні підстави для скасування рішення та задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 8-12, 52, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз» до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення №01 від 24.03.2011 року про повернення коштів – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12.05.11р.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошено в судовому засіданні 10.05.2011 року.
Суддя
С.В. Ніколайчук