Справа №2-21 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.07.2007р.                                                                                                 м.  Снятии

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючий-суддя   - Потятинник Ю.Р.,

секретар-                                           Симотюк І.М. ,

представники - ОСОБА_3,  ОСОБА_4.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  зобов'язання відновлення межових знаків,  демонтування огорожі та пересадження зелених насаджень,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом,  який мотивує тим,  що згідно Державного акту на право приватної власності на землю № 58 від 30.12.1996р. йому належить земельна ділянка площею 0, 25 га. Восени 2003р. відповідач , який є власником сусідньої земельної ділянки,  знищив межові знаки і захопив частину його земельної ділянки ,  переоравши насіяну пшеницю. В квітні 2004р. з даного приводу звернувся до голови Вовчківської сільської Ради . Проведеними головою сільської Ради та землевпорядником замірами було встановлено , що межові знаки встановлено правильно. На початку травня 2006р. знову звернувся в сільську Раду і в результаті обміру земельної ділянки згідно акту № 193 від 24.05.2006р. було нанесено схему розташування його земельної ділянки без врахування земельної ділянки захопленої відповідачем.  Таким чином,  вважає ,  що відповідач неправомірно використовує частину його земельної ділянки ,  чим порушує його право власності,  а тому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні його земельною ділянкою і зобов'язати його відновити межові знаки. В додатковій позовній заяві позивач вказує,  що відповідач насадив на своїй земельній ділянці зелені насадження на відстані 1, 5 м від його земельної ділянки , а тому просить зобов'язати його пересадити за власні кошти дані зелені насадження на відстань 3 м від межі згідно Державного акту на право приватної власності на землю,  а також зобов'язати відповідача за власні кошти демонтувати встановлену огорожу та відновити межові знаки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав частково. Пояснив,  що відповідач ОСОБА_2. в 2003р. зруйнував межовий знак -бетонний стовпчик,  переорав насаджену

пшеницю і встановив на самовільно захопленій частині його земельної ділянки три бетонних фрагменти огорожі довжиною 6 м.  Тому ,  просить зобов'язати його не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою ,  відновити за власні кошти межовий знак та демонтувати встановлену бетонну огорожу. З приводу захоплення відповідачем частини земельної ділянки звертався до голови Вовчківської сільської Ради , який разом із землевпорядником проводили заміри і порушення межі не виявили. В частині зобов'язання відповідача пересадити зелені насадження від позовних вимог відмовився,  оскільки це питання на час розгляду справи врегульовано.

Відповідач ОСОБА_2. та його представник проти позову заперечили. Пояснили,  що подружжя відповідачів проживають по сусідству з позивачем і користуються суміжною з ним земельною ділянкою на праві приватної власності згідно Державного акту від 30.01.1996р. Земельну ділянку позивача не захоплювали ,  межові знаки не демонтовували. Три спірні фрагменти бетонної огорожі довжиною 6 м.  знаходяться на межі,  а зелені насадження знаходяться на земельній ділянці відповідачів. З приводу обвинувачень позивача у самовільному захопленні земельної ділянки відповідач звертався в Снятинський районний відділ земельних ресурсів,  яким було дано висновок про те,  що порушень межі зі сторони відповідачів не має. З відповідачкою ОСОБА_3перебувають в шлюбі з 1978р. На даний час дружина знаходиться закордоном.  Земельна ділянка була їм виділена в 1992р. для будівництва житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Відповідачка ОСОБА_3в судове засідання не з'явилась ,  хоча повідомлялась про час і місце судового розгляду справи.

Суд ,  вислухавши сторони ,  аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази,  вважає,  що позов безпідставний і не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно висновку повторної судової земельно-технічної експертизи встановлено зменшення площі фактичного землекористування позивача відповідно до розміру відведеної йому земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю № 58 від 30.12.1996р. яке відбулось через зменшення її ширини . В той же час,  експертом встановлено,  що збільшення площі фактичного землекористування відповідачів відповідно до розміру відведеної земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 30.01.1996р відбулось через збільшення її довжини,  тобто не за рахунок зменшення суміжної земельної ділянки позивача. Межа між земельними ділянками сторін на протязі 43, 39 м.  проходить по огорожі,  що розділяє двори домоволодінь,  6, 38м.  по огорожі (три плити) двору домоволодіння,  а решту 51, 97 м.  по ріллі. При цьому,  у висновку експертизи зазначено ,  що вказаний позивачем як межовий знак між земельними ділянками сторін із залишків стовпчика забетонованої металевої труби не закоординований,  не являється зареєстрованим пунктом полігонометричної сітки ,  не зафіксований ні одним із документів ,  що має відношення до відведення земельних ділянок і не може служити основою для встановлення фактичних меж землекористування,  а тому експертом лише умовно визначено площу „самовільного захоплення" виходячи із місцерозташування вищезгаданого стовпчика.

Таким чином,  висновком повторної судової земельно- технічної експертизи спростовано висновок первинної експертизи про захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача. До того ж,  висновок повторної експертизи,  яка поведена на високому професійному рівні з виготовленням кадастрових планів земельних ділянок сторін,  з відповідними схемами та фототаблицями ,  з урахуванням Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відповідачів,  який не брався до уваги при проведенні первинної експертизи,  відповідає данним висновку Снятинського районного відділу земельних ресурсів від 14.06.2006р. згідно якого порушень межі зі сторони відповідачів не встановлено. Суд .вважає недостовірним доказом акт конторольного обмірювання земельної ділянки позивача землевпорядником Вовчківської сільскої Ради ,  оскільки дані акту щодо встановленої площі земельної ділянки суперечать фактичним обставинам справи та вищевказаним доказам.

Таким чином ,  беручи до уваги ,  що в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача і у зв"язку з цим знищення межових знаків чи неправомірного встановлення огорожі,  що б створювало позивачеві перешкоди в користуванні належної йому земельної ділянки,  суд вважає,  що в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та  ст.  78 ч.1 , 90, 125 ч.1, 126 ч.1 ЗК України ,   ст.  386 ч.1 ,  391,  ЦК України,  керуючись  ст.  213-215 ЦП К У країни, --

РІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,  зобов'язання відновлення межових знаків,  демонтування огорожі та пересадження зелених насаджень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. 1515 грн. оплачених за проведення судової земельно- технічної експертизи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення ,  з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Снятинський райсуд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.