Судове рішення #209710
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1794-2006р.                                                             Головуючий по 1 інстанції

Категорія спори про спадкове право                                                               - Пархета А.В.

Доповідач в апеляційній інстанції   - Адаменко Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Кісіль М.О.

Суддів                                       Адаменко Л.В., Подороги В.М.

при секретарі                           Шульга Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2006р. по справі за позовомОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа -Уманський міськвиконком про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинковолодіння,-

встановила:

21  березня 2006 рокуОСОБА_3 та ОСОБА_1

 звернулись до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини та

визнання права власності на частину спадкового майна.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 3 квітня 2006 року заОСОБА_3. та ОСОБА_1. визнано право власності за кожним на 13,33% будинковолодіння АДРЕСА_1

16 травня 2006 року ухвалою Уманського міськрайонного суду за заявою ОСОБА_3 яка не брала участь у справі, вказане рішення скасоване, ухвалено справу розглянути по суті.

22  травня 2006 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву до

ОСОБА_3. та ОСОБА_1 про визнання права власності на 2/5 частини спірного

будинковолодіння, розташованого по провулку Івангородського в м.Умані, мотивуючи

тим, що після смерті ОСОБА_3, яка являється власником вказаної

частини будинковолодіння, у 1991 році ніхто, крім її чоловіка спадщину не приймав.

Позивачка по зустрічному позову доводила, що в зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_6, померлого 3 жовтня 2005 року, який прийняв у спадщину фактично майно, що залишилось після смерті його матері, лише вона має право власності на будинковолодіння АДРЕСА_2. Просила в задоволенні

 

2

позовуОСОБА_3. та ОСОБА_1 відмовити, обґрунтовуючи тим, що після смерті спадкодавця, вони не прийняли у спадщину спадкове майно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року в позовіОСОБА_3, як зазначено в ньому до Уманського міськвиконкому, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власно-ті на частину в будинку АДРЕСА_2і відмовлено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 13,33% частину вказаного домоволодіння. За ОСОБА_3 визнано право власності на 20% частини спірного будинковолодіння.

ОСОБА_1 на вказане рішення подала апеляційну скаргу в якій просить змінити ухвалене судом першої інстанції рішення, визнати за нею право власності на 20% частини спадкового домоволодіння, мотивуючи тим, що спадкодавцю належало 40% будинковолодіння, за позивачкою по зустрічному позову ОСОБА_3 визнано право власності на 20% частини, за нею 13,33%,ОСОБА_3. в задоволенні позову відмовлено, а інша 6,66% частина домоволодіння залишилась нерозподіленою.

На рішення суду подана апеляційна скарга ОСОБА_7, дочкою померлого ОСОБА_5, яка просить його змінити, визнавши за нею право власності на 10% спірного домоволодіння так, як вона являється рідною дочкою ОСОБА_7, який є спадкоємцем першої черги після смерті його матері-сшщкодавця, а поскільки її батько помер, то вона є спадкоємцем першої черги за законом на частину домоволодіння. Апелянт вважає, що 20%, будинковолодіння, на яке визнано судом право власності за ОСОБА_3, повинне бути розподілене між ними по 10%, як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6

Копистяра Т.О. просить визнати право власності за ОСОБА_1. в розмірі 20% спадкового майна.

Розглад справи судом першої інстанції проведений у відсутність ОСОБА_7. яка 17 березня 2006 року подала до Уманської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 (заява НОМЕР_1 спадкова справа №111 за 2006 рік).

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна сжарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ОСОБА_7. - до часткового задоволення із слідуючих підстав.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції не прийняті міри до повного, об'єктивного та всебічного його розгляду.

Так, маючи дані про те, що після смерті ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини подали його дружина ОСОБА_3 26.02.06р. та дочка ОСОБА_8 11 березня 2006 року (а.с.59), суд першої інстанції не притягнув до участі у справі ОСОБА_7, як спадкоємця першої черги, внаслідок чого своїм рішенням позбавив її права на спадщину на майно, яке міг успадкувати її батько. Таким чином, суд не притягну» до участі особу питання про права якої вирішено судовим рішенням. Вказане порушення відповідно до ст.ЗП ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

При розгляді справи суд не звернув увагу на те, що позивачі по справі пропустили строки для прийняття спадщини і відповідно до ч.І ст. 1272 ЦК України вважаються такими, що не прийняли її. Додатковий строк для прийняття спадщини може бути визначений судом лише в тому випадку, якщо він пропущений з поважної причини за позовом спадкоємця.

При подачі позову про право на спадщину до суду вказане питання жодним із позивачів не ставилось.

 

з

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу «правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом». Вказаною нормою необхідно керуватись при розгляді даної справи.

Із матеріалів справи вбачається, що спадкове майно складає 2/5 або 40 відсотків будинковолодіння, але судом прийнято рішення відносно частини його - на 33,33%, а з іншою частиною будинковолодіння питання не вирішено.

При новому розгляді справи необхідно більш повно з'ясувати фактичні обставини справи та усунути недоліки, допущені судом, зазначені в даній ухвалі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року скасувати, справу передати до того ж суду для розгляду в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація