Справа  № 2/542/6946/11

                         РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

17.01.2012 року Пролетарський районний суд м. Донецька  у складі: головуючого –судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Шестаковій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Донецьку  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради  про визнання права власності на домоволодіння у порядку набувальної давнини,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач  звернувся  до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок. В обґрунтування своїх позовних  вимог вказав, що його батько ОСОБА_3 отримав у 1948-1952 роках земельну ділянку під забудову житлового будинку по АДРЕСА_1 та здійснив будівництво житлового будинку із господарськими прибудовами за цією адресою. У 1957 році були судові спори з приводу відшкодування грошових коштів за участь у будівлі прибудови між ним та його першою дружиною. У 1964 році та 1986 році БТІ м. Донецька проводилась інвентаризація вказаного домоволодіння для подальшого оформлення документів на будинок, однак з невідомих причин у встановленому законом порядку право власності не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_3 Як під час свого життя з 1966 року так і до теперішнього часу  він проживає у будинку та відкрито ним користується, сплачує комунальні послуги, тому вважає, що набув право власності на будинок у порядку набувальної давнини та просив визнати за ним у судовому порядку це право.

          У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача –виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради –у судове засідання не з»явився, надавши до суду заяву із проханням розглядати справу у їх відсутність.

          Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти оформлення будинку на її чоловіка.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з»ясувавши позиції відповідачів, вислухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що у 1951 році ОСОБА_3 збудував будинок за  адресою: АДРЕСА_1  що підтверджується технічним паспортом на будинок та звітом технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об»єкту від 05.01.2012 року, згідно якого  на вказаній земельній ділянці збудовано житловий будинок літ. А-1, прибудова літ.а, тамбур літ.а1, ганок літ. а2, погреб літ. а3, літня кухня літ. Б, сарай літ. Е, гараж літ.Ж, навіс літ. 3, сарай літ. И, убиральня літ. К, гараж літ. Л, сарай літ. М, огородження № 1-4, тротуар, при цьому зазначено, що при проведенні будівельних робіт  порушень вимог будівельних норм не виявлено, інженерні мережі пристосовані до експлуатації, будівельні конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства та не здійснюють шкідливого впливу на здоров»я населення та навколишнє середовище. Всі зазначені вище споруди знаходяться у задовільному технічному стані та пристосовані для подальшої експлуатації.

          Згідно довідки Донецького державного архіву Донецької області рішення про виділення земельної ділянки за вказаною адресою не збереглися.

          При цьому, як вбачається з архівної копії рішення Будьонівського району м. Сталіно від 30.11.1957 року, у 1957 року розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 з приводу розподілу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та було встановлено, що «позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі. У 1954 році позивач прибула на постійне місце проживання АДРЕСА_1 до батьків відповідача. До моменту прибуття позивачки до будинку вже була збудована прибудова, однак не обмазана. Позивач обмазала прибудову та розпочала у ній проживати», що підтверджує факт користування позивачем спірним будинком протягом тривалого часу.

          За час життя ОСОБА_3 не встиг оформити право власності на вказаний будинок та помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

          На теперішній час згідно відомостей будинкової книги у вказаному будинку зареєстровані та проживають син померлого - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1966 року до теперішнього часу, та його дружина ОСОБА_2

          Допитана у судовому засіданні у якості свідка сусідка ОСОБА_5 пояснила, що вона знає родину ОСОБА_2  з 1949 року, коли почалась розбудовуватись АДРЕСА_1 Батьки ОСОБА_1 збудували будинок, у якому проживав їх син ОСОБА_1 із дружиною. Після закінчення будівельних робіт ОСОБА_1 постійно проживає у будинку, робить у ньому ремонт, порається у городі, сплачує комунальні послуги.  Після смерті батька у ІНФОРМАЦІЯ_3 він продовжує проживати у будинку і по терепішній час. За весь цей час ніхто не пред»являв до нього претензій щодо правомірності користування будинком, всі сусіди знають, що це будинок ОСОБА_1.

          Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні дав аналогічні пояснення з приводу проживання ОСОБА_1 близько десяти років та до теперішнього часу постійно, оскільки тільки з цього періоду він прибдав будинок по-сусідству з ними та став приходити у гості.

          Факт проживання ОСОБА_1 у спірному будинку з 1966 року до теперішнього часу підтверджується також довідкою з міста проживання від 19.08.2011 року.

          Віповідно до           статті 344 Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності  на це майно.

          Оцінюючи докази у їх сукупності, факт реєстрації та фактичного проживання позивача у спірному будинку з  1966 року  до теперішнього часу,  вільне користування будинком, проведення у ньому ремонтних робіт, сплату комунальних послуг, що підтверджується копіями квітанцій, обслуговування земельної ділянки, виділеної у безстрокове користування, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 добросовісно заволодів житловим будинком за адресою:  АДРЕСА_1  відкрито та безперервно володіє вказаним будинком на протязі 45 років, що підтверджується як письмовими документами, так і показаннями свідків,  тому суд вважає, що за ОСОБА_1 можливо визнати право власності на житловий будинок із господарськими прибудовам за вказаною адресою у порядку набувальної давнини.

          На підставі викладеного, ст. 344 Цивільного Кодексу України,  керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215  ЦПК України,-

В И РІ Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради  про визнання права власності на домоволодіння у порядку набувальної давнини задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 яке складається із житлового будинку літ. А-1, прибудову літ.а, тамбуру літ.а1, ганку літ. а2, погребу літ. а3, літньої кухні літ. Б, сараю літ. Е, гаражу літ.Ж, навісу літ. 3, сараю літ. И, убиральні літ. К, гаражу літ. Л, сараю літ. М, огородження № 1-4, тротуар, у порядку набувальної давнини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                          Ю.О.Пивоварова