Справа № 2- 1222\2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 березня 2007 року Заводський районний суд м.  Миколаєва,  в складі головуючого судді -Шаманської Н.О.,  при секретарі - Демиденко Н.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В своїй заяві позивачка зазначила,  що 31.08.2005 року між нею та відповідачем було укладено договір позики ,  згідно умов якого вона передала відповідачу суму 2700 доларів СІЛА,  що еквівалентно 13635 гривень,  які останній зобов'язався повернути в строк до 15 жовтня 2005 року. Але в зазначений строк свої зобов'язанні відповідач не виконав,  в кінці 2005 року повернув позивачці лише 2500 гривень,  пообіцяв повернути борг в найкоротші строки,  але до теперішнього часу зобов'язання не виконання сума боргу становить 11135 гривень.

Посилаючись на вищевикладені обставини,  позивачка просила про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики в розмірі 11135 гривень та 3% пічних за прострочення виконання зобов'язань в розмірі - 417 гривень 56 коп ,  та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, ' підтвердила викладені в заяві обставини,  просила позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав частково,  посилаючись на те,  що ніякого договору позики між ним та позивачкою укладено не було. Він працював у позивачки,  за усним договором підряду,  згідно якого він зобов'язався зробити для позивачки декоративний камінь для облицювання житлового будинку ,  а також позивачка запропонувала відповідачу виконувати функції прорабу по будівництву її будинку.,  в зв'язку з чим позивачка передала відповідачу 900 доларів США на закупівлю будматеріалів,  а в червні 2006 року передала 1200 доларів США для придбання декоративного камінцю для облицювання фасаду будинку,  паркану та альтанки ,  та в серпні 2006 року передала 600 доларів США для закупівлі матеріалів та оплати роботи. Після передачі останньої суми,  позивачка запропонувала відповідачу написати розписку на 2700 доларів США,  для того,  щоб вона почувала себе спокійно та після виконання відповідачем робіт передасть останньому розписку. Після того,  як відповідач закупив матеріали та виконав частину робіт,  позивачка в односторонньому порядку розірвала договір підряду. Посилаючись на те,  що він поніс витрати на придбання матеріалів ,  відповідач просив про задоволення вимог позивачки на суму 5764 гривні.

Вислухавши пояснення сторін,  допитавши свідків,  дослідивши матеріали цивільної справи,  суд приходе до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні,  31.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір,  в простій письмовій формі,  згідно умов якого позивачка передала відповідачу грошову суму 2700 доларів США,  що еквівалентно 13635 гривень,  а останній зобов'язався повернути зазначену суму в строк до 31.10.2005 року,  що підтверджується розпискою написаною власноруч відповідачем,  та поясненнями свідка ОСОБА_3

Викладене дає суду підстави вважати,  що між сторонами виникли правовідносини які витікають з договору позики

Відповідно до  ст.  1046 ЦК України,  за договором позики одна сторона ( кредитор) передає інші й стороні ( позичальнику) у власність гроші ,  а позичальник зобов'язується повернути кредиторові таку ж суму грошей.

Але в зазначений в розписці строк відповідач суму боргу не повернув. На день розгляду справи в суді відповідач повернув позивачки 2500 гривень та сума не повернутого боргу становить 11135 гривень

Згідно  ст.  526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Крім того,  відповідно до  ст. . 525 ЦК України,  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню боргу,  суд вважає,  що відповідно до  ст. .  ст. . 525,  526,  625,  1049,  1050 ЦК України,  вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу 11135 гривень є обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню.

Відповідно до  ст. . 625 ЦК України,  боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу,  а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного,  суд вважає,  що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 417 гривень 56 копійок.

Доводи відповідача про те,  що фактично між ним та позивачкою було укладено договір підряду,  не можуть бути прийняті судом до уваги,  оскільки предметом договору,  укладеного 31.08. 2005 року між позивачем та відповідачем є грошові кошти,  які надані позивачем відповідачу,  які останній зобов'язався повернути позивачу 31.10.2005 року. Даний договір відповідачем у встановленому законом порядку не скасовано,  та не визнано недійсним.  Крім того,  ніяких зобов'язань,  які передбачені главою 61 ЦК України,  стосовно договору підряду між сторонами ,  судом не встановлено.

Відповідно до  ст. . 88 ЦПК України,  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 115 гривень,  та витрати по оплаті інформаційно-технічного збору у розмірі 30 гривень.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. . ст.  212-215 ЦПК України,   ст. .  ст. . 509,  525,  526,  610, 625, 1046,  1047 , 1049-1050 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму боргу за договором позики у розмірі 11135 гривень,  та 417 гривень 56 копійок за прострочення виконання зобов'язань,  а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 115 гривень,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - ЗО гривень,  а всього 11697 гривень 56 копійок

Рішення суду набирає законної чинності через 10 днів після його проголошення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу в судову палату по цивільним справам Миколаївського апеляційного суду в строк та порядок,  передбачений  ст. .  ст. . 294,  296 ЦПК України