Справа № 2- 848/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2007 року Заводський районний суд м.  Миколаєва в складі головуючого судді -Шаманської Н.О.,  при секретарі - Демиденко Н.В.,  с участю адвоката - ОСОБА_11,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  треті особи - ОСОБА_3,  ОСОБА_4. ОСОБА_5про визнання таким,  що втратив право користування житловим приміщенням та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  треті особи - ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким,  що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1,  посилаючись на те,  що відповідач в спірній квартирі не проживає с 1997 року . спірною квартирою не користується без поважних причин,  ніякі обов'язки,  які витікають з договору найму житлового приміщення не виконує.

На підставі викладеного,  позивачка просила визнати відповідача ОСОБА_2 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням в вище зазначеної квартирі на підставі  ст. .  ст. . 71, 72 ЖК України.

В лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні АДРЕСА_1та вселення в вищезазначену квартиру,  посилаючись на те,  що з 2001 року відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні спірною квартирою ,  скандалить та виганяє його зі спірної квартири ,  чим позбавляє його права користування квартирою,  в якої він зареєстрований з 1972 року. Крім того,  в своїй заяві позивач зазначив,  що відповідачка,  скориставшись його хворобою ( туберкульоз) 28.04.2000 року отримала,  згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради ,  звільнену 1-кімнатну квартиру 47 житловою площею 18 кв.м.  на склад сім'ї із 4 осіб ,  в тому силі і на нього.

Посилаючись на викладені обставини позивач просив про вселення його до спірної квартири,  на підставі  ст. .  ст. . 9,  64 ЖК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги,  підтвердила викладені в заяві обставини,  просила визнати ОСОБА_2 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1. Зустрічний позов ОСОБА_2 про вселення до спірної квартири не визнала,  просила в задоволенні позову позивачу відмовити,  посилаючись на те,  що останній з 1997 року добровільно покинув спірне житлове приміщення та перейшов проживати до своєї співмешканки,  з якою проживає до теперішнього часу,  жодного разу наміру вселиться до спірної квартири не мав,  ніхто з членів сім'ї не перешкоджав ОСОБА_2. користуватися спірним житлом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання його таким,  що втратив право користування житловим приміщенням не визнав,  просив в задоволенні позову відмовити,  посилаючись на те,  що відповідачка перешкоджала йому користуватися спірним житловим приміщенням ,  в зв'язку з чим він вимушений був проживати у своєї співмешканки. Зустрічні позовні вимоги підтримав,  підтвердив викладені в заяві обставини,  просив позов задовольнити,  вселити його до АДРЕСА_1

Треті особи - ОСОБА_3,  ОСОБА_2,  ОСОБА_5,  позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 підтримали,  підтвердили ті обставини,  що відповідач в спірній квартирі не проживає з 1997 року,  проживає зі своєю співмешканкою . з якою веде спільне господарство та має спільну дитину,  спірним житловим приміщенням ніколи не цікавився,  ніхто з членів сім'ї не перешкоджав йому в користуванні спірною квартирою . Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про вселення його до спірної квартири не визнали,  на підставі вищевикладених обставин,  посилаючись на те,  що він втратив право користування житловим приміщенням.

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засіданні не з'явився,  в зв'язку з важким станом здоров'я.

Вислухавши пояснення сторін,  допитавши свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  дослідивши матеріали цивільної справи,  суд приходе до наступного

Як встановлено в судовому засіданні вАДРЕСА_1прописано з правом на проживання 6 чоловік:,  а саме: ОСОБА_1 - позивачка,  ОСОБА_6 - чоловік позивачки,  ОСОБА_3 - син,  ОСОБА_2 - невістка ,  ОСОБА_5 - онук та ОСОБА_2 - син. Відповідач,  що підтверджується довідкою ф.3,  затвердженою ЖКП «Бриз» .

Між тим,  відповідач ОСОБА_2,  в вищезазначеної квартирі не проживає з 1997 року,  спірною квартирою не користується без поважних причин ,  витрати,  пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг не несе.,  вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  сусіди по спірній квартирі,  а також вказані обставини підтверджені членами сім'ї позивачки ОСОБА_1 - які є третіми особами по справі.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2    проживає разом з ОСОБА_10 з 1999 року ,  однією сім'єю,  веде спільне господарство,  мають спільну доньку. З 2005 року проживають в АДРЕСА_2

На підставі викладеного,  суд приходе до висновку про те ,  що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1,  оскільки не проживає в спірній квартирі без поважних причин більш строків, ,  встановленнях  ст. . 71 ЖК України,  тобто більш 6 -ти місяців. В зв'язку з чим відповідно до  ст.   ст.  71,  72 ЖК України ,  позивні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення до спірної квартири,  суд вважає,  що ці вимоги не підлягають задоволенню,  оскільки позивач суду не надав доказів про те,  що відповідачка чинила йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням та не давала йому можливості проживати в спірної квартирі. В чому саме виразилися перешкоди з боку відповідачки ОСОБА_1 по відношенню до користування позивачем спірною квартирою,  останній суду не довів.

Більш того,  починаючи з 1997 до 2007 року,  відповідач жодного разу не звернувся до правоохоронних органів,  в т.ч.1 суду з заявою про вселення його до спірної квартири.

Показання свідка ОСОБА_10 суд не може прийняти до уваги,  оскільки остання зацікавлена в задоволенні вимог ОСОБА_2 про вселення його до спірної квартири,  оскільки є співмешканкою останнього.

На підставі викладеного,  вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням в АДРЕСА_1,  та вселенні,  суд вважає не обґрунтованими та такими,  що не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.   ст.  212-215 ЦПК України,   ст.   ст.  71, 71 ЖК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4до ОСОБА_1,  треті особи - ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення - відмовити.

Рішення суду набирає законної чинності через 10 днів після його проголошення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу в судову палату по цивільним справам миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд в строк та порядок,  передбачений  ст.   ст. 294, 296 ЦПК України.