Справа № 22-ц- 4491-2006 р. Категорія: сімейні правовідносини
Головуючий 1 інстанції Чередник В.Є.
Доповідач - Кірсанова Л.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Зазулинської Т.П.
при секретарі - Зелінській І.В..
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх та повнолітніх дітей, стягнення додаткових витрат на дитину, розподіл майна,
встановила:
В вересні 2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1.
Відповідачка цей позов визнала та звернулась з зустрічним позовом в листопаді 2005 року, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 на її корить аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1\3 частини всіх видів доходу починаючи з 18.11.2005 р. до досягнення старшою дитиною повноліття до 07.02.2006 р. Стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1\4 частини доходів починаючи з 07.02.2006 р. до досягнення повноліття. Стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на сплату навчання доньки ОСОБА_3 у ВНЗі у сумі 1700 грн. та витрати на розвиток доньки ОСОБА_4 455 грн. щомісячно з 01.06.2006 р. до досягнення нею повноліття. Просила розділити майно та визнати за нею право власності на 34\100 частини будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Також просила поділити спільний автомобіль ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_1 та стягнути на її користь грошову компенсацію вартості автомобіля у сумі 12500 грн. Стягнути з відповідача половину фактично оплаченого боргу за оплату комунальних платежів у сумі 1635 грн. 72 коп. Крім цього просила розділити і спільне майно.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Не визнав вимоги в частині стягнення додаткових витрат на навчання доньки ОСОБА_3 в сумі 1700 грн., так як у виплаті цієї суми він теж приймає участь. Заперечував проти розподілу автомобіля, так як він був проданий під час шлюбу для погашення позову по кримінальній справі по ДТП. Заперечував проти стягнення витрат по сплаті боргу по комунальним платежам, так як він давав гроші дружині на їх оплату, а також їх сім'я оплачує платежі в розмірі 50%, бо він є особою, яка має право на пільги. Також він просив залишити в сумісному користуванні холодильник та пральну машину. Проти інших позовних вимог не заперечував.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006 р. позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуті з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1\3 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з 18.11.2005 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь дружини аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитин відповідного віку з 07.02.2006 р. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на розвиток здібностей ОСОБА_4 в розмірі 455 грн. та по 65 грн. щомісячно, починаючи з 01.06.2006 р. та до досягнення нею повноліття. В порядку розділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя визнане за ОСОБА_1 право власності на 34\100 частини будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. В порядку розподілу автомобіля з ОСОБА_2 стягнута на користь ОСОБА_1 грошова компенсація у розмірі 5869 грн. Крім цього розподілено сумісне майно.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою в якій просить це рішення скасувати в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 1700 грн. фактично сплачених затрат за оплату за навчання ОСОБА_3 у ВНЗі; в частині відмови в стягненні половини боргу на оплату комунальних платежів по домоволодінню в сумі 1635 грн. 72 коп. та визначенні розміру компенсації за автомобіль в сумі 5869 грн. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину фактично понесених затрат по оплаті за навчання у ВНЗі доньки ОСОБА_3 в сумі 1700 грн.; половину фактично понесених затрат по оплаті боргу комунальних послуг по домоволодінню в сумі 1635 грн. 72 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості автомобіля в сумі 8250 грн.
Вислухавши учасників процесу, які з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно наданим по справі доказам встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 22.01.1988 року. Під час шлюбу в грудні 2003 року придбали автомобіль ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_1. Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку розподілу цього автомобілю грошову компенсацію в сумі 5869 грн., суд першої інстанції виходив з суми оцінки зазначеного автомобіля під час купівлі-продажу, яку підтверджено довідкою-рахунком від 13.12.2003 року (а.с. 87).
Між тим судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як він не відповідає обставинам справи.
З пояснень ОСОБА_2 в суді першої інстанції, а також з його заперечень до позову вбачається, що він на цьому автомобілі потрапив в ДТП і продав його під час шлюбу 07.12.2004 року без згоди дружини за 3500 доларів США. Цю суму він також без згоди позивачки виплатив потерпілим від ДТП.
Виходячи з курсу валют, встановленому Національним Банком України з 08.09.2006 p., який наведено в газеті Урядовий кур'єр № 168 від 9 вересня 2006 року 3500 доларів США становить 17675 грн.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На підставі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння , користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленість між ними.
Оскільки ОСОБА_2 розпорядився спільним автомобілем без згоди - дружини, судова колегія змінює рішення в цій частині, та вважає за необхідне збільшити суму компенсації за автомобіль на користь ОСОБА_1 до 8837 грн. 50 коп.
Крім цього, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволені позову про стягнення з ОСОБА_2 половини вартості навчання доньки ОСОБА_3 в учбовому закладі в сумі 1700 грн. та стягнення половини вартості заборгованості по комунальним платежам в сумі 1635 грн. 72 коп., суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала доказів в підтвердження цієї частини позовних вимог.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком, так як він також не відповідає обставинам справи та наданим доказам.
З довідки (а.с. 89) вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу Національного університету внутрішніх справ, денна форма навчання, платна основа, період навчання на 1 курсі з 01.09.2005 р. по 30.08.2006.р., вартість навчання за один семестр складає 1700 грн. З квитанції (а.с. 33, 55) вбачається, що 01.08.2005 р. та 25.01.2006 р. позивачкою внесено за навчання по 1700 грн., тобто усього 3400 грн. ОСОБА_2 не надав доказів, що він приймав участь в оплаті навчання доньки ОСОБА_3.
Також з квитанцій по сплаті боргу за комунальні платежі вбачається, що ОСОБА_1 сплатила 1964 грн. 61 коп. і 323 грн. 58 коп. (усього 2288 грн. 09 коп.). З інших квитанцій не вбачається, що борг сплачений ОСОБА_1. Судова колегія вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 половину вартості сплаченого боргу по комунальним платежам у сумі 1144 грн. 04 коп. Так як відповідно до ст. 151 ЖК України сторони повинні солідарно нести витрати по оплаті комунальних послуг належного ним житла.
З огляду на наведене рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат по сплаті заборгованості по комунальним платежам та витрат на сплату навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 п. З ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2006 року змінити: в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку розподілу автомобіля ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_1, збільшивши суму стягнення до 8830 грн. 50 коп.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат по сплаті заборгованості по комунальним платежам та витрат на сплату навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 рішення скасувати. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1700 грн. витрат на сплату навчання доньки ОСОБА_3 та 1144 грн. 04 коп. витрат по сплаті заборгованості по комунальним платежам.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.