ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
09.02.2012Справа №5002-21/5338-2011
за позовом Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач», Предгорне відділення, Бахчисарайський район, с. Віліне,
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь
про визнання незаконним акту та скасування рішення.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
07 лютого 2012 р.
Від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.12.2011 р., представник; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.12.2011 р., представник;
Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 006-Д від 03.01.2012 р., представник;
09 лютого 2012 р.
Від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.12.2011 р., представник; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.12.2011 р., представник;
Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 006-Д від 03.01.2012 р., представник;
Сутність спору: Позивач – Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» 14.12.2011 р. звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», у якому просить визнати порушення права на погашення заборгованості в порядку, гарантованому положеннями п. 6.5. ПКЕЕ3 і п. 7.9. Договору № 19 від 31.10.2006 року; визнати незаконним рішення про відключення, оформлені Попередженням БРЕМ від 05.12.2011 року за № 1920 і Попередженням БРЕМ про відключення за вих. № 2017 від 09.12.2011 року; скасувати рішення про відключення, оформлені Попередженням від 05.12.2011 року за № 1920 і Попередженням за вих. № 2017 від 09.12.2011 року; визнати незаконним Акт БРЕМ від 08.12.2011 року. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.
05 січня 2012 р. відповідачем – Публічним акціонерним товариством «Крименерго» до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим був зданий відзив на позовну заяву за вих. № 10/29 від 04.01.2012 р., у якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені позову (а. с. 24).
23 січня 2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» надійшла заява за вих. № 043.2/041-040 від 23.01.2012 р. про зміну предмету позову, у якій позивач просить: визнати порушення права на погашення заборгованості у порядку реструктуризації заборгованості, гарантованому положеннями п. 6.5. ПКЕЕ1 і п. 7.9. договору № 19 від 31.10.2006 року (основна позовна вимога); визнати недійсними та незаконними правові дії по відключенню, оформлені Попередженням БРЕМ про відключення від: 17.01.2012 року за № 83, 05.12.2011 року за № 1920 та від 09.12.2011 року за вих. № 2017; скасувати недійсні та незаконні правові дії по відключенню, оформлені Попередженням БРЕМ про відключення від 17.01.2012 р. за № 83, 05.12.2011 р. за № 1920 та від 09.12.2011 р. за вих. № 2017; визнати недійсними дії складачів акту БРЕМ від 08.12.2011 р. з мотивів їх незаконності; та просить вважати недійсними позовні вимоги у колишній редакції (а. с. 60).
Як відображено в ухвалі Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012 р. заяву позивача про зміну предмету позову судом залучено до матеріалів справи.
У засідання суду призначене на 07 лютого 2012 р. на 10 годину представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 07 лютого 2012 р. о 10 годині з’явився, проти позову заперечував.
У засіданні суду 07 лютого 2012 р., яке відбулося о 10 годині, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10 години 50 хвилин.
07 лютого 2012 р. о 10 годині 30 хвилин позивачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано заяву «про зміну предмету позову» у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України за вих. № 043.2/055 від 07.02.2012 р., у якій позивач просить: визнати порушення права на погашення заборгованості у порядку реструктуризації заборгованості, гарантованому положеннями п. 6.5. ПКЕЕ1 і п. 7.9. договору № 19 від 31.10.2006 року (основна позовна вимога); визнати недійсними та незаконними правові дії по відключенню, оформлені Попередженням БРЕМ про відключення від: 17.01.2012 року за № 83, 05.12.2011 року за № 1920 та від 09.12.2011 року за вих. № 2017, оскільки п. 6.42. ПКЕЕ заборонено відключення споживача на час судового розгляду, що підтверджено преюдиціальним судовим актом Севастопольського апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2011 р. у справі № 2-22/1529-2010; скасувати недійсні та незаконні правові дії з відключення, оформлені Попередженням БРЕМ про відключення від 17.01.2012 р. за № 83, 05.12.2011 р. за № 1920 та від 09.12.2011 р. за вих. № 2017; визнати недійсними дії складачів акту БРЕМ від 08.12.2011 р. з мотивів їх незаконності, оскільки ПАТ «Крименерго» порушило принцип, що в нормі п. 6.42. ПКЕЕ; накласти тимчасову заборону на відключення підприємства від електричної енергії до вступу в законну силу приговору з кримінальної справи проти попереднього керівництва державного підприємства АФ «Магарач»; стягнути з відповідача суму судового збору; та просить вважати недійсними позовні вимоги у колишній редакції (а. с. 99).
Судом приймається до розгляду заява про зміну предмету позову у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України за вих. № 043.2/055 від 07.02.2012 р.
Крім того, позивачем 07 лютого 2012 р. до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано заяву у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України за вих. № б/н від б/д, у якій позивач, у зв’язку із наявністю у діях відповідача злісних недоліків, що складаються у категоричній відмові керуватися вимогами п. п. 6.20., 6.42., 6.5. ПКЕЕ, що утворює недолік у діяльності відповідача, просить судовим актом зобов’язати відповідача підключити усі відключені об’єкти та заборонити відключення до вступу в законну силу судового рішення, прийнятого у даній справі.
Судом вказана заява не задовольняється виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 Господарського процесуального кодексу України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи.
Позивачем у зазначеній заяві передчасно надано оцінку діям відповідача.
Крім того, звернення щодо зобов’язання відповідача підключити усі відключені об’єкти та заборонити їх відключення до вступу в законну силу рішення суду розцінюється судом як заява про забезпечення позову, за яку оплачується судовий збір.
У засіданні суду, яке було продовжено 07 лютого 2012 р. об 11 годині 50 хвилин, представники позивача вимоги позову підтримали.
Представник відповідача у засіданні суду, яке було продовжено 07 лютого 2012 р. об 11 годині 50 хвилин, проти позову заперечував.
У судовому засіданні 07 лютого 2012 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09 лютого 2012 р. до 10 години 30 хвилин.
08 лютого 2012 р. відповідачем – Публічним акціонерним товариством «Крименерго» до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим були здані пояснення (лист) за вих. № 10/626 від 08.02.2012 р., у яких відповідач вказує, що позивач з пропозицією укласти договір про повторне підключення, сплатити послуги за підключення і отримати рахунок на підключення, не звертався.
Крім того, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2012 р. було здійснено заміну найменування відповідача – з «Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» на «Публічне акціонерне товариство «Крименерго».
У засідання суду 09 лютого 2012 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав. Крім того, у засіданні суду представником позивача були надані пояснення «в с/з від 09.02.12 в порядку ст. 22 ГПК України» за вих. № 043.2/055 від 07.02.2012 р., у яких позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Суд вважає можливим залучити до матеріалів справи зазначені пояснення по справі представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання 09 лютого 2012 р. з’явився, проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
31 жовтня 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Бахчисарайського району електричних мереж (теперішнє найменування - Публічне акціонерне товариство «Крименерго») та Державним підприємством «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду та вина «Магарач» був укладений договір поставки електричної енергії № 19.
Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивача) поставляє електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умовам договору та додатків до договору, які є його невід’ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов’язалися керуватися діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як витікає з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач на день подачі позовної заяви мав заборгованість перед відповідачем за спожиту електричну енергію, у зв’язку з чим відповідач 09.12.2011 р. надіслав на адресу позивача попередження про припинення подачі електричної енергії за № 2017.
Позивач звернувся до суду з вимогами про: визнання порушення права на погашення заборгованості у порядку реструктуризації заборгованості, гарантованому положеннями п. 6.5. ПКЕЕ1 і п. 7.9. договору № 19 від 31.10.2006 року (основна позовна вимога); визнання недійсними та незаконними правові дії по відключенню, оформлені Попередженням БРЕМ про відключення від: 17.01.2012 року за № 83, 05.12.2011 року за № 1920 та від 09.12.2011 року за вих. № 2017, оскільки п. 6.42. ПКЕЕ заборонено відключення споживача на час судового розгляду, що підтверджено преюдиціальним судовим актом Севастопольського апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2011 р. у справі № 2-22/1529-2010; скасування недійсних та незаконних правових дій з відключення, оформлених Попередженням БРЕМ про відключення від 17.01.2012 р. за № 83, 05.12.2011 р. за № 1920 та від 09.12.2011 р. за вих. № 2017; визнати недійсними дії складачів акту БРЕМ від 08.12.2011 р. з мотивів їх незаконності, оскільки ПАТ «Крименерго» порушило принцип, що в нормі п. 6.42. ПКЕЕ; накладення тимчасової заборони на відключення підприємства від електричної енергії до вступу в законну силу приговору з кримінальної справи проти попереднього керівництва державного підприємства АФ «Магарач»
Такі вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 6.5. Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості.
Таким чином, право на реструктуризацію заборгованості виникає у боржника на підставі договору.
Такий договір сторонами не укладався, а, отже, право боржника на погашення заборгованості у порядку реструктуризації не може вважатися порушеним.
Як встановлено пунктом 7.5. Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі: недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки; несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; та інше.
У зв’язку з тим, що сплата рахунків як на момент попередження, так і на момент відключення не була здійснена, постачання електричної енергії правомірно було припинено.
Крім того, виходячи з приписів норм статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, рішенням суду має вирішуватися питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто мають бути усунуті перешкоди, які виникли у особи при реалізації свого права.
Всі заявлені позивачем вимоги спрямовані по суті на встановлення фактів, що мають юридичне значення, а не поновлюють порушеного права або захист охоронюваного інтересу. Такі факти можуть встановлюватися господарським судом у разі вирішення спору про порушене цивільне або господарське право.
Також суд зазначає, що вимога позивача накласти тимчасову заборону на відключення підприємства від електропостачання до набрання законної сили вироку в кримінальній справі щодо попереднього керівництва ДП АФ «Магарач» є фактично не конкретизованою вимогою, обмеженою невизначеною тимчасовістю.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 13 лютого 2012 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.