Справа № 2-а-4924/2011 р.                                                                    

П О С Т А Н О В А

Ім'ям       України

26.05.2011 Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

судді                                                   Захарченка Д.В.

при секретарі                              Титовій Т.Е.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

29.03.2010 р., ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВЕ № 254187 від 12.02.2011 р., винесеної інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області за ст.122 ч.2 КУпАП за фактом порушення вимог п.п. 16.3, 8.10 Правил дорожнього руху.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що правопорушення не вчиняв, постанова відносно нього складена безпідставно.

Позивач підтримали позов, та вказав що постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, в зв’язку з тим, що він не вчиняв правопорушення, доказів правопорушення не надано.

Заслухавши доводи позивача, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно постанови ВЕ № 254187 від 12.02.2011 р., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, за порушення вимог п.п. 16.3, 8.10 Правил дорожнього руху, яке виразилося у не зупинці транспортного засобу перед перехрещуваною проїзною частиною при ввімкненому забороняючему сигналі світлофору.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини справи встановлюється доказами по справі, якими зокрема є протокол про адміністративне правопорушення.

Факт вчинення вказаного правопорушення зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.02.2010 р., в якому позивач зазначив, що вчинив правопорушення та не зазначав, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення встановлені невірно.

Отже, вивчивши  матеріали справи суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки викладені у протоколі і постанові висновки про невідповідність дій водія вимогам п.п. 16.3, 8.10 Правил, повністю відповідають тим фактам, які були встановлені, на місці фіксації правопорушення, та знаходить доводи позову безпідставними, а постанову про адміністративне правопорушення законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.288 КУпАП України, ст. 100, 160, 163, 171-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВЕ № 254187 від 12.02.2011 р. за ст.122 ч.2 КУпАП –залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.   

Суддя:                                                                                           Д.В. Захарченко