Справа № 2-а-2048/2011 р.                                                                    

П О С Т А Н О В А

Ім'ям       України

28.03.2011  Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

судді                                                   Захарченка Д.В.

при секретарі                              Титовій Т.Е.          

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2010 р., ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВЕ № 228285 від 18.01.2011 р., винесеної інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області за ст.122 ч.1 КУпАП за фактом порушення вимог п.п. 18.1 Правил дорожнього руху.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що правопорушення не вчиняв, постанова відносно нього складена безпідставно.

Позивач підтримав позов, та вказав що постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, в зв’язку з тим, що він не вчиняв правопорушення, його дії не утворюють складу правопорушення.

Заслухавши доводи позивача, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно постанови ВЕ № 228285 від 18.01.2011 р., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за за ст.122 ч.1 КУпАП, за порушення п.п.18.1 Правил, яке виявилося у ненаданні переваги пішоходу на неврегульованому пішохідному переході.

Факт вчинення вказаного правопорушення зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.01.2011 р., з посиланням на фіксацію правопорушення прибором "Візир" № 0812395.

Суду надані матеріали фотофіксації до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно яких прибором № 0812395, зафіксований факт проїзду водієм ОСОБА_1 пішохідного переходу, на якому в момент проїзду знаходився пішохід.

Відповідно до 18.1 Правил, водій   транспортного   засобу,   що   наближається  до нерегульованого  пішохідного  переходу,   на   якому   перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена  перешкода чи небезпека.

Вивчивши  матеріали справи суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки викладені у постанові висновки про невідповідність дій водія вимогам п.п. 18.1 Правил та ненадання переваги пішоходам, повністю відповідають тим матеріалам, які були досліджені, як на місці фіксації правопорушення, так і при перегляді справи судом.

При цьому суд вважає, що знаходження пішохода на проїзній частині в межах пішохідного переходу та який перетнув більшу частку проїзної частини, ставило водія транспортного засобу, у необхідність дотримання вимог п.п. 18.1 Правил, та вимагало зупинки транспортного засобу з метою пропуску пішохода.   

Враховуючи, що факт вчинення правопорушення, належним чином зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена постанова про адміністративне правопорушення з обґрунтованим висновком про вчинення водієм правопорушення, суд вважає доводи позову безпідставними, а постанову про адміністративне правопорушення законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.288 КУпАП України, ст. 100, 160, 163, 171-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВЕ № 228285 від 18.01.2011 р. за ст.122 ч.1 КУпАП – залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.   

Суддя:                                                                                           Д.В. Захарченко