Справа №11-2854 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Бабенко С.С. Доповідач Самойленко А.І.
УХВАЛА
Іменем України
19 вересня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю прокурора Ільченка С.В. засудженого ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не судимого відповідно до ст.89 КК України засуджено за ст.187 ч.І КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 січня 2006 року приблизно о 16-й годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_2, після спільного вживання з останнім спиртних напоїв, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_2, який супроводжувався насильством у виді нанесення удару по голові потерпілого. Після цього ОСОБА_1, знаючи про отримання ОСОБА_2 пенсії, зажадав від ОСОБА_2 передачі йому грошей, тричі вдарив потерпілого палкою по голові, а також наніс два удари шилом в область грудної клітини, завдавши ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень. Подавивши таким чином волю потерпілого до опору, ОСОБА_1 заволодів грошима потерпілого у сумі 305 гривень, двома пачками сигарет вартістю 3 гривні 20 копійок, а всього майном на суму 308 гривень 20 копійок.
В апеляції і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 посилається на безпідставність його засудження, оскільки вказаний злочин він не вчиняв. Суд першої інстанції на його думку безпідставно не взяв до уваги його твердження про те, що він не бив потерпілого, а останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сам дав почитати йому книгу, забувши, що в ній знаходились гроші. Також судом не взяті до уваги показання свідків Биканових про те, що потерпілого ОСОБА_2 побили інші особи, що показання потерпілого щодо обставин вчинення злочину є суперечливими. Не перевірена версія про можливість вчинення крадіжки іншими особами. Вважає, що кримінальна
2
справа щодо нього сфальсифікована працівниками міліції. Крім цього, посилається на те, що судове провадження велось українською мовою, якої він не розуміє. За змістом апеляції просить вирок скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про необхідність часткового задоволення апеляції і скасування вироку суду через невідповідність кваліфікації дій засудженого фактичним обставинам справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - зміні, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні майном потерпілого ОСОБА_2 за обставин, викладених у вироку, підтверджена сукупністю доказів у справі, які були досліджені судом першої інстанції.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не застосував насильства до потерпілого ОСОБА_2, а гроші останнього він взяв випадково, оскільки гроші знаходились у книзі, яку він взяв з дозволу потерпілого, були перевірені судом першої інстанції і обгрунтовано визнані неправдивими, направленими на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинений ним злочин.
Так, потерпілий ОСОБА_2 і під час досудового слідства, і в судовому засіданні стверджував, що ОСОБА_1 став вимагати у нього гроші, побив його палкою, вдарив декілька разів шилом, після чого знайшов гроші у книзі і забрав їх. Крім цього, ОСОБА_1 забрав у нього 2 пачки сигарет.
Під час досудового слідства у ОСОБА_1 були виявлені і вилучені частина грошей і 2 пачки сигарет, які належали потерпілому, а також дерев'яна палка, яку засуджений використовував при ходьбі і якою згідно показань потерпілого він бив останнього. За місцем проживання потерпілого було виявлено і вилучено шило, яким згідно показань потерпілого ОСОБА_1 вдарив його. Зазначені предмети були долучені до справи в якості речових доказів.
Сам ОСОБА_1 давав суперечливі показання щодо обставин, за яких у нього з'явились ці гроші і сигарети, стверджуючи спочатку, що він не може пояснити звідки вони у нього з'явились, потім став стверджувати, що гроші опинились у книзі, яку він без дозволу ОСОБА_2 взяв у останнього, через що між ними виникла сварка і бійка, а далі став стверджувати, що потерпілий сам дозволив йому взяти цю книгу, в якій випадково опинились гроші.
У той же час, показання потерпілого ОСОБА_2 є послідовними і однозначними, вони не містять істотних суперечностей, як про це вказує засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції. Та обставина, що потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав інший колір рукоятки шила, яким його вдарив ОСОБА_1, не може бути визнана як істотна суперечність в його показаннях, оскільки з моменту подій пройшов певний проміжок часу, потерпілий є людиною похилого віку.
Крім цього, показання потерпілого ОСОБА_2 про фактичні обставини вчинення злочину узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з висновками судово-медичної експертизи, згідно якої у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження, які могли бути завдані у той час і за тих обставин, на які посилався потерпілий. Висновки цієї експертизи щодо часу завдання тілесних ушкоджень потерпілому спростовують доводи апеляції засудженого, а також показання свідків Биканових про те що тілесні ушкодження ОСОБА_2 були завдані іншими особами наприкінці грудня 2005 року.
з
Доводи апеляції засудженого про можливість вчинення крадіжки грошей у потерпілого іншими особами, а також про фальсифікацію справи працівниками міліції не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки вони є припустимими, будь-які дані про такі обставини в матеріалах справи відсутні, ці доводи суперечать фактичним обставинам справи, згідно яких грошима потерпілого заволодів саме ОСОБА_1, що не оспорюється і самим засудженим в апеляції.
Також не відповідають фактичним обставинам справи і доводи апеляції засудженого, що судове провадження велось українською мовою, якої він не розуміє, оскільки судочинство у даній справі велось російською мовою, якою вільно володіє ОСОБА_1.
Суд першої інстанції дав відповідну оцінку у вироку усім наявним у справі доказам і обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заволодіння майном потерпілого за вказаних у вироку обставин.
Разом з тим, кваліфікація дій засудженого за ст.187 ч.І КК України суперечить фактичним обставинам злочину, встановленим самим же судом.
Так, судом встановлено, що засуджений завдав потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, які не спричинили розладу здоров'я потерпілого. Тобто, це насильство не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Не встановлено судом і погроз застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
Тому дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані за ст.187 ч.І КК України, як вчинення розбійного нападу і повинні бути кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадання чужого майна, поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцією засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12 липня 2006 року щодо нього змінити: перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст.187 ч.І на ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В решті цей вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.