КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2012 № 5026/2810/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Гарник Л.Л.
за участю секретаря Корінної А.О.,
та представників:
від ініціюючого кредитора:
ОСОБА_1 (довіреність від 29.06.2011 року б/н)
ОСОБА_2 (довіреність від 29.06.2011 року б/н)
від боржника:
не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто»
на ухвалу
господарського суду Черкаської області
від 19.12.2011р.
у справі № 5026/2810/2011 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс-авто»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс-авто» про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс-авто» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Представники від боржника у судове засідання не з’явилися. Про день розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, причини неявки суду не повідомили.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників боржника, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) «неплатоспроможність» – це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень цієї статті «грошове зобов’язання» – є зобов’язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи кредитор, звернувшись із заявою про порушення справи про банкрутство, вказав, що станом на день подання вказаної заяви боржник має перед ним заборгованість у розмірі 318096 грн. 66 коп., з яких 260000 грн. 00 коп. сума позики, 52000 грн. 00 коп. сума штрафу, 256 грн. 00 коп. сума три відсотка річних, 5840 грн. 22 коп. сума третейського збору.
Однак, як вірно встановив місцевий господарський суд, сума штрафу не може бути зарахована до складу грошових зобов'язань боржника при порушенні справи про банкрутство.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) – це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не є основним грошовим зобов’язанням боржника, у розумінні Закону та не може слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2011 року та на момент подання заяви складає 1004 грн., отже, необхідний мінімум для порушення провадження у справі про банкрутство, на той час складав - 301200 грн.
Таким чином, місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто» про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Побут сервіс-авто», оскільки вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто» на суму 266096 грн. 66 коп. (без врахування штрафу) не перевищують трьохсот встановлених на час подачі заяви мінімальних розмірів заробітної плати.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калигор Авто» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.12.2011р. у справі № 5026/2810/2011 без змін.
2. Матеріали справи № 5026/2810/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Доманська М.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Гарник Л.Л.