КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2012 № Б8/177-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
за участю представників:
від ініціюючого кредитора: Шиганський В.В. (довіреність від 10.01.2012 № 13/12);
ліквідатор: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"
на постанову господарського суду Київської області від 21.11.2011
у справі № Б8/177-11 (суддя Скутельник П.Ф.)
за заявою публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво котеджних містечок”
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2011 порушено провадження у справі № Б8/177-11 за заявою публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво котеджних містечок”.
Постановою господарського суду Київської області від 21.11.2011 товариство з обмеженою відповідальністю „Будівництво котеджних містечок” визнано банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано вимоги ініціюючого кредитора – в сумі 70549,36 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині призначення ліквідатора банкрута, публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати в цій частині та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Нестеренка С.С.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом встановленого статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку призначення ліквідатора.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника апеляційну скаргу підтримав.
Представники решти учасників провадження у справі в судове засідання не з’явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі всіх представників.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту – Закон про банкрутство), якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 5 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення ст. 52 Закону, виходячи з того, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед кредитором в сумі 70 634,36 грн.
Як встановлено, боржник за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2011, в якому зазначено про внесення до реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи (товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво котеджних містечок") за місцезнаходженням.
Наявними матеріалами справи також підтверджується, що вимоги публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" ґрунтуються на:
- рішенні господарського суду Київської області від 29 червня 2010 року у справі №10/098-10, яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво котеджних містечок" на користь публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" 25 500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
- рішенні господарського суду Київської області від 09 лютого 2011 року у справі №11/001-11, яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво котеджних містечок" на користь публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" 30 000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.) грн. неповернутого кредиту, 4 749,05 (чотири тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 05 коп.) грн. відсотків за користування кредитом, 6 467,23 (шість тисяч чотириста шістдесят сім гривень 23 коп.) грн. пені за прострочку сплати кредиту, 196,41 (сто дев’яносто шість гривень 41 коп.) грн. пені за прострочку сплати процентів, 2 500,00 (дві тисячі п’ятсот гривень 00 коп.) грн. штрафу за несвоєчасну сплату кредиту, 203,07 (двісті три гривні 07 коп.) грн. штрафу за несвоєчасну сплату процентів, 473,33 (чотириста сімдесят три гривні 33 коп.) грн. держмита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений відповідним рішенням суду.
На виконання названих рішень господарським судом Київської області видано накази від 22 липня 2010 року про примусове виконання рішення у справі №10/098-10, від 01 березня 2011 року про примусове виконання рішення у справі №11/001-11.
На підставі виданого господарським судом Київської області наказу від 22 липня 2010 року про примусове виконання рішення у справі №10/098-10 постановою ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 19.10.2011 ВП № 29748341 відкрито виконавче провадження.
Постановою ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 27.01.2011 ВП № 21832971 виданий господарським судом Київської області наказ від 22 липня 2010 року про примусове виконання рішення у справі №10/098-10 повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження”.
На підставі виданого господарським судом Київської області наказу 01 березня 2011 року про примусове виконання рішення у справі №11/001-11 постановою ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 19.10.2011 ВП № 29747688 відкрито виконавче провадження.
В апеляційній скарзі відсутні доводи, які спростовують факт наявності ознак неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредитора не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, у зв’язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом відсутні.
Згідно оскарженої постанови місцевий господарський суд обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Згідно частини другоі статті 52 Закону про банкрутство, при винесенні постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Крім того, у разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу (частина третя статті 52); у разі якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов’язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справ ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства (частина четверта статті 52).
Інших питань щодо призначення ліквідатора вказана спеціальна норма не врегульовує. Наведене свідчить про те, що при призначенні ліцензованого ліквідатора у процедурі банкрутства за статтею 52 Закону про банкрутство застосовуються норми закону, які регулюють питання призначення і діяльність ліквідатора у загальних судових процедурах у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Відповідно до вимог частини 3 названої статті арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 31, 25 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (ліквідатор) при здійсненні своїх повноважень повинен здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів по забезпеченню його збереження, діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Вимогами ч.ч. 10-14 ст. 3-1 Закону про банкрутство не передбачено укладання з арбітражним керуючим /розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором/ договору про виконання ним своїх обов’язків у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до ст. 3-1, ч.1 ст. 11, ч.ч. 1-3 ст. 17 та ч. 1 ст.24 Закону про банкрутство єдиною підставою для виконання своїх обов’язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації.
З дня свого призначення ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
За наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.
Як встановлено, ініціюючим кредитором не надавалась згода на призначення його ліквідатором боржника у даній справі, натомість при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" запропонувало призначити ліквідатором арбітражного керуючого Нестеренка С.С.
Крім того, до місцевого господарського суду надійшла й також була розглянута заява арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про згоду взяти участь у даній справі в якості ліквідатора.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий арбітражного керуючого Гусар Іван Олексійович (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 від 06 березня 2007 року) в повній мірі відповідає вимогам статей 31, 13, частини 2 статті 17 Закону.
Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні ч. 3 ст. 3-1 Закону можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Гусара Івана Олексійовича заінтересованою особою відносно боржника. Скаржником зворотне не доведено.
На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який за результатами порівнювального аналізу характеристик кандидатів на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновку суду не спростовують.
При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність прийняття цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Постанову господарського суду Київської області від 21.11.2011 у справі № Б8/177-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" – без задоволення.
Справу № Б8/177-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Верховець А.А.