Справа № 22ц-15 82/2007 року Головуючий по 1-й інстанції:
Крикливий В.В. Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця „ 21 " дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: ЧічіляВ.А. Суддів: Абрамова П.С., Мартєва СЮ. при секретарі: Сулимка С.В. за участю: позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами в.о. прокурора м.Комсомольська Полтавської області, голови Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області, представника Державного казначейства України
на заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконним застосуванням адміністративного стягнення. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області про стягнення моральної шкоди в сумі 15 000 грн., завданої незаконним застосуванням адміністративного стягнення.
Заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2500 грн., шляхом зобов'язання Державного казначейства України списати зазначену суму з відповідного рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України. Судові витрати прийнято на користь держави.
В апеляційній скарзі голова Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області прохає рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з тих підстав, що судом порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що постановою судді Крюківського районного суду М.Кременчука від 20 травня 2003 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрито у
зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а також не врахував те, що вказівка про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення виключена постановою в.о. голови апеляційного суду Полтавської області не у зв'язку з реабілітуючими підставами, а у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
В апеляційній скарзі в.о. прокурора м.Комсомольська прохає рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з тих підстав, що судом порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що згідно ч.4 ст.1176 ЦК України фізична особа, яка у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини та цим сприяла незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди. Вказує, що ОСОБА_1. одразу після закінчення строку адміністративного стягнення був затриманий в порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, шляхом самообмови на даний час перешкоджає судовому розгляду кримінальної справи, намагаючись уникнути відповідальності.
В апеляційній скарзі представник Державного казначейства України прохає рішення суду скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі з тих підстав, що судом порушені вимоги норм процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу 6.03.2007 р., не повідомивши належним чином Державне казначейство України про час і місце розгляду справи.
У запереченнях ОСОБА_1. прохає апеляційні скарги в.о. прокурора м.Комсомольська Полтавської області, голови Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області, представника Державного казначейства України відхилити, заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2007 року -залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги голови Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області та в.о. прокурора м.Комсомольська підлягають задоволенню, апеляційна скарга представника Державного казначейства України - частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в судовому засіданні, 4 лютого 2003 року дільничим інспектором Крюківського РВ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.(а.с.73).
Постановою Крюківського районного суду М.Кременчука від 5 лютого 2003 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком 10 діб, починаючи з 04.02.2003 р.
Протягом 10 діб ОСОБА_1. відбував адміністративне покарання у вигляді арешту.
Постановою голови Апеляційного суду Полтавської області від 21.03 2003 року постанову Крюківського районного суду М.Кременчука від 5 лютого 2003 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд, (а.с.76)
Постановою судді Крюківського районного суду М.Кременчука від 20 травня 2003 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, та визнано вину ОСОБА_1 у скоєнні адмінправопорушення доведеною.
Постановою в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області від 24.07.2003 р. постанову судді Крюківського районного суду М.Кременчука від 20 травня 2003 року стосовно ОСОБА_1 змінено. Виключено з постанови вказівку про доведеність винності у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. В решті постанову залишено без змін, (а.с.79)
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що факт незаконного застосування до позивача адміністративного стягнення є встановленим та позивач має право на відшкодування моральної шкоди.
Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може.
Згідно п.2.ч.1 ст.1 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягаає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту.
Право на відшкодування шкоди, відповідно до п.4 ч.2 ст.2 вказаного Закону, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим колегія суддів вважає, що право на відшкодування шкоди у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення виникає лише у разі скасування постанови і закриття справи судом вищої інстанції на підставі п.3 ст.293 КУпАП.
Отже, в даному випадку в постанові в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області від 24.07.2003 р. вказівку про доведеність винності ОСОБА_1 виключено не у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а на підставі п.7 ст.247 КУпАП. - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу, тобто з нереабілітуючих підстав.
Доводи апеляційної скарги представника Державного казначейства України щодо неповідомлення їх належним чином про час і місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, де мається повідомлення про вручення поштового відправлення 15 лютого 2007 року уповноваженому Державного казначейства України із зазначенням часу і місця розгляду даної справи - 6 березня 2007 року (а.с.70).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції при постановленні рішення допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права й безпідставно задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційні скарги голови Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області та в.о. прокурора м.Комсомольська, апеляційну скаргу представника Державного казначейства України -задовольнити частково, та скасувати рішення суду, постановивши нове рішення, відмовивши ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги голови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області та в.о. прокурора м.Комсомольська задовольнити, апеляційну скаргу представника Державного казначейства України - задовольнити частково.
Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2007 року скасувати.
Постановити нове рішення.
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації
України в Полтавській області, Крюківського районного суду М.Кременчука Полтавської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконним застосуванням адміністративного стягнення, відмовити за безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.