УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

04 червня 2007 року                                                     м.Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Головуючого : Лісової В.І.,

Жданової B.C., Новосядлої В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2004 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7.12.2004 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „ ТВЕЛ „ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2004 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ДП „ ТВЕЛ" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 12.01.2004 р. була звільнена з підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з його ліквідацією, але належні при розрахунку суми їй виплачені не були .Рішенням Печерського районного суду від 30.04.2004 р. на її користь стягнута заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсація втрати частини грошових доходів в загальному розмірі 5496,06 грн. У зв"язку з тим, що стягнуті за рішенням суду грошові суми виплачені лише 10.06.2004 p., просила стягнути середній заробіток з підстав, передбачених ст.. 117 КЗпП України, за період з 26.03.2004 р. по 10.06.2004 р. в розмірі 2234,40 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2004 р. , залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7.12.2004 р. , в задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір, судові інстанції виходили з того, що рішенням Печерського суду від 30.04.2004 р. на користь позивачки стягнуті всі належні при звільненні суми та середній заробіток за час затримки розрахунку. Після вирішення спору судом, мала місце затримка виконання судового рішення, а не затримка розрахунку при звільненні. Підстав для повторного стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, не встановлено.

№ 33ц-806кс07

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення , посилаючись на неповне з"ясування фактичних обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить  направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку , що підстави перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують висновків суду.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1     відхилити.

Рішення Печерського   районного суду   м. Києва від 12.10.2004   р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7.12.2004 р. залишити без змін.

Ухвала скарженню не підлягає.