УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Черемиської М.Є., Лоленко А.В., Біляєвої О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Донецьку справу за

позовомОСОБА_1 до Управління Державної служби охорони

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про

відшкодування моральної шкоди                     за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2005 року,

встановила:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 серпня 2002 року під час проходження служби в органах внутрішніх справ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при обставинах, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, він отримав тілесні ушкодження. За результатами службового розслідування були виявлені факти порушення законодавства про охорону праці, а також бездіяльності начальника служби.

За висновком Васильківської міжрайонної МСЕК у нього встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності внаслідок отриманих ушкоджень 70%, він визнаний інвалідом 2 групи в зв'язку з каліцтвом, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Внаслідок ушкодження здоров'я він зазнав моральних страждань, які полягають у тривалому лікуванні, зміні звичного ритму життя, тривалих фізичних стражданнях. В зв'язку з цим просив стягнути з відповідача в відшкодування моральної шкоди 180000 гр.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2005 року, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2005 року залишено без змін, в задоволенні позову відмовлено.

№ 33ц-905кс07

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення,

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.