УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г. А.
суддів Журавля О.О., Чорного О.М.
прокурора Карпука Ю.І.
скаржника ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_1. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2007 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 25 травня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора Науково-практичного центру ендовоскулярної нейрорентгенохірургії Академії медичних наук України ОСОБА_5. та завідуючого відділенням цього центру ОСОБА_6. за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ч.1 ст.140, ч.2 ст.367 КК України; а також відносно ч.1енів операційної бригади по видаленню хребтової грижі у ОСОБА_7. - ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11. за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, залишено без задоволення.
Справа № 11 -а-1683/2007 Головуючий в 1 інстанції Горб І.М.
Категорія ст. 236-2 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, скаржник ОСОБА_1. подав апеляцію, в якій просить постанови суду та старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва скасувати, а матеріали справи повернути прокурору для додаткової перевірки, посилаючись на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, а суд першої інстанції до розгляду його скарги віднісся формально.
Заслухавши доповідача, скаржника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши доводи скаржника, дослідивши відмовний матеріал та матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи виноситься у випадку передбаченому ст. 97 КПК або після проведення досудового слідства. Суддя при розгляді скарги на постанову про відмову порушення кримінальної справи, відповідно до ст.236-2 КПК перевіряє, містять чи не містять витребувані матеріали дані, які б свідчили про наявність чи відсутність ознак злочину. При цьому суд повинен у повному обсязі перевірити дотримання прокурором при перевірці заяви вимог ст. 99 цього Кодексу.
В разі, коли витребувані матеріали свідчать про достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасовується суддею.
Як видно з матеріалів даної справи, ці вимоги суддею не були дотримані в повному обсязі.
Суддя формально, не наводячи ніяких доводів на спростування вимог заявника, обмежився лише тим, що вказав про відсутність підстав для задоволення скарги, зазначивши, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була винесена на підставі зібраних в справі матеріалів з урахуванням_ показань ОСОБА_12 ,ОСОБА_5., ОСОБА_6. ОСОБА_8. ОСОБА_9 ОСОБА_10., ОСОБА_11., висновку комісійної судово-медичної експертизи № 64 від 09.07.2004 року, а інших підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи слідчий не виявив.
Але саме на такі дії слідчого і посилалася сім'я ОСОБА_1, зазначаючи, що він, відмовляючи в порушення кримінальної справи щодо працівників медичного центру, де була проведена операція ОСОБА_7., в результаті якої вона померла, не витребував документів для перевірки таких даних:
• факту відсутності в НГЩЕНРХ АМН України запасів донорської крові або препаратів що її заміняють;
· чи дійсно керівництвом НПЦЕНРХ АМН України вчинялись дії, спрямовані на оперативний пошук донорської крові або препаратів що її заміняють;
· самовільне проведення ОСОБА_12. операції;
· яким чином і ким підбирались ч.1ени операційної бригади, чи могли вони брати участь у операції без відома директора НПЦЕНРХ АМН України ОСОБА_5. та завідуючого відділенням ОСОБА_6, про що останні стверджують у своїх показаннях;
· кваліфікаційний рівень операційної бригади (дипломи, атестаційні висновки, стаж роботи тощо);
· на підставі якого документу ОСОБА_5. вимагав від чоловіка померлої внесення «благодійної допомоги», чи дійсно офіційно зареєстрований благодійний фонд при НПЦЕНРХ АМН України, яким чином до нього надходять кошти, на які цілі використовуються і чи всі пацієнти НПЦЕНРХ АМН України вносять таку допомогу;
· ким саме, на підставі чого і яким чином було прийнято на роботу ОСОБА_12(на факт відсутності документів про кваліфікацію та прийняття його на роботу звертає увагу начальник департаменту медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України в своєму листі № 3.57-4918 від 23 грудня 2003 року);
· з відома чи без відома ОСОБА_5. був прийнятий на роботу ОСОБА_12., самовільно чи ні він проводив операцію ОСОБА_7.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілі ставили перед прокурором питання про порушення кримінальної справи відносно адміністрації НПЦЕНРХ АМН України за ознаками злочинів, передбаченим ст.ст. 119, 136, 139,140, 367, 368 КК України, але в постанові прокурора їх доводам про наявність ознак цих злочинів не дана оцінка.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1. органами прокуратури належним чином не перевірена, більшість доводів скаржника не спростовані, а суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, не навів у своєму рішенні достатніх та переконливих підстав для відмови у задоволенні вимог скаржника.
З цих підстав постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2007 року та постанова старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 25 травня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи підлягають скасуванню, а матеріали скарги - поверненню прокурору для проведення додаткової перевірки.
Під час її проведення, з дотриманням вимог процесуального закону, необхідно перевірити всі доводи, наведені у скаргах ОСОБА_1., провести необхідні дії і залежно від встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію скаржника ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2007 року та постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 25 травня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали скарги повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.