Справа № 22- 4734/07                              Головуючий у 1 інстанції - Ізмайлова Т.Л.

Доповідач - Амелін В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 липня 2007 року                                                                                      м.  Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого: Амеліна B.І., 

суддів: Касьяна О.П.,  Немировської О.В., 

при секретарі Поліщук Н.М, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 05 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2,  третя особа: Київське міське управління юстиції,  - про визнання договору дарування квартири недійсним,  -

встановила :

ОСОБА_1.  звернулася до суду з позовом про визнання договору дарування квартири недійсним,  посилаючись на те,  що 30 серпня 2005 року вона подарувала онуці ОСОБА_2.  квартиру АДРЕСА_1. На початку травня 2006 року після того як відповідачка їй зателефонувала та повідомила,  що вона має намір вселятися в квартиру як власниця,  вона дізналася про наслідки укладання договору . На час підписання договору дарування вважала,  що уклала договір довічного утримання,  а в судовому засіданні пояснила,  що вважала,  що склала заповіт. Посилаючись на те,  що була укладена удавана угода,  просила визнати договір дарування від 30 серпня 2005 року недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 05 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції позивач,  посилається на те,  що судом неповно з'ясовані обставини,  що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; обставини справи,  що мають значення для справи,  які суд вважає встановленими,  не доведені. Просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  що беруть участь у справі,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач не надала суду докази на підтвердження тих обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Суд першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог повно та всебічно дослідив обставини справи,  дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтовано спростував доводи позивача,  в тому числі і ті,  на які є посилання в апеляційній скарзі,  щодо недійсності договору дарування від 30 серпня 2005 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин,  що

2

мають значення для справи,  які суд вважає встановленими,  - не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають матеріалам справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Враховуючи,  що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права,  судова колегія відхиляє апеляційну скаргу,  а рішення суду залишає без змін без змін.

Керуючись  ст. ст. 303,  307,  308,  313,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 05 березня 2007 року залишити без змін.

Рішення набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.