Справа № 22-63 08/07 Суддя першої інстанції - Шостак О.О.
Доповідач по справі - Кадєтова О.В.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
УХВАЛА
Іменем України 20 липня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого судді - Кадєтової О.В.
Суддів - Коротуна В.М. , Карпенко СО.
при секретарі - Зражевській Н.О.
за участю представника відповідача Литвинюк В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Міністерства аграрної політики України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики України, третя особа: Міністр аграрної політики України про поновлення на роботі, виплату середнього розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 травня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Скасовано наказ Міністерства аграрної політики України від 11 грудня 2006 року № 790-к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління державним майном новоствореного Департаменту економіки та управління державною власністю Міністерства аграрної політики України.
Стягнуто з Міністерства аграрної політики України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 7 733 гривні 44 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представником Міністерства аграрної політики України подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. У скарзі посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд першої інстанції не повно дослідив усі обставини справи, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних обставин.
2
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Міністерстві аграрної політики України на посаді начальника відділу управління державним майном Департаменту з управління державною власністю, бухгалтерського обліку та ревізійної роботи.
11 вересня 2006 року ОСОБА_1 була попереджена про реформування структурного підрозділу, в якому вона працювала, та скорочення її посади з посиланням на наказ Міністерства аграрної політики від 04.08.2006 року № 488.
Зазначеним наказом Мінагропрому від 04 вересня 2006 року № 488 «Про організаційну структуру та розподіл функціональних повноважень », була затверджена нова організаційна структура Міністерства аграрної політики, розподіл функціональних повноважень між Міністром та заступниками міністра, а також порядок взаемозаміщення.
На підставі зазначеного наказу був затверджений новий штатний розклад, відповідно до якого, відділ управління державним майном Департаменту з управління державної власністю, бухгалтерського обліку та ревізійної роботи, начальником якого працювала ОСОБА_1 , увійшов до складу новоствореного Департаменту економіки та управління державної власністю.
Із копій штатних розписів центрального апарату Міністерства аграрної політики України на 2006 рік та 2007 рік, вбачається, що в порівнянні з 2006 роком у відділі управління державним майном була скорочена одна посада, однак при цьому посада начальника відділу, на якій працювала позивачка, залишилася.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні, звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. При цьому зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу, суди повинні з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення численності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.
Аналіз Положення про Департамент з управління державною власністю, бухгалтерського обліку та ревізійної роботи Міагропрому та Положення про Департамент економіки та управління державної власністю Мінагропрому, свідчить про те, що у Департаменті, в якому працювала ОСОБА_1, не відбулося перепрофілювання його діяльності, є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що ґрунтується на зібраних матеріалах справи висновок суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушеннями чинного трудового законодавства України, оскільки як свідчить аналіз зібраних у справі доказів - у Департаменті, в якому працювала ОСОБА_1 не відбулось скорочення штату працівників, не відбулися зміни за посадами, а також не відбулось перепрофілювання підприємства.
Відповідає вимогам закону і розрахунок суду щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 7733 грн.44коп.
3
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні.
Доводи скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом матеріального права чи порушення процесуального Права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи суд першої інстанції помилково розглянув дану справу за правилами цивільного судочинства, проте як розгляд даної категорії справ проводиться за правилами адміністративного судочинства, оскільки позивачка, займаючи посаду начальника відділу управління державним майном Департаменту з управління Державною власністю, бухгалтерського обліку та ревізійної роботи Міністерства аграрної політики України, перебувала на державні службі.
Але колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки рішення суду є обґрунтованим, висновки суду відповідають обставинам справи, і суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті справи, задовольнивши позовні вимоги позивачки про поновлення її на роботі, захистивши таким чином права позивачки на працю, гарантовані їй Конституцією України, то підстав для скасування законного та справедливого рішення з одних лише формальних міркувань, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Міністерства аграрної політики України відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 травня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подання до нього касаційної скарги на протязі двох місяців.