Справа 8676 Категорія 21

Голов. в 1 інстанц. Наумик О.О. Доповідач Зубова Л.

Рішення Іменем України

19 вересня  2006 року                                                       м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючий суддя Зубова Л.М. судді Лук'янова С.В., Прокопчук Л.М. секретарі Бакланова Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки   ( далі - Фонд)

з апеляційною скаргою відповідача

на рішення Микитівського районнного суду м. Горлівки  від 27 червня 2006 року

про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду Сазонової М.О., яка підтримала апеляційну скаргу, перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

У травні    2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну шкоду в сумі 70 000 грвн на підставах, вказаних в Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків 20.08.2004 року він отимав травму, що підтверджено актом про нещасний випадок (а.с. 6-7), за висновком МСЕК від 24.12.2004 року  йому вперше встановлено втрату працездатності, пов'язану з цим нещасним випадком на 40%, в наступному за висновком МСЕК від 22.12.2006 року (а.с.4) йому повторно  встановлено втрату працездатності на 50%, яка пов'язана з указаним ушкодженням здоров'я, визначено третю групу інвалідності.

Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, то йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.

Рішенням Микитівського районнного суду м. Горлівки  від 27 червня 2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 25 000 грвн.

У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду скасувати і у задоволенні вимог відмовити , мотивуючи тим, що   позивач не надав доказів факту завдання йому моральної шкоди, на підтвердження цьому відсутній висновок МСЕК, позивачеві було відомо про шкідливі умови праці, тому він усвідомлював моживість погіршення здоров'я, суд не врахував наявність вини позивача, належним відповідачем Фонд вважав підприємство-роботодавця, яке не створило безпечні умови праці позивачеві, апелянт зазначив, що суд невірно застосував матеріальний закон, дію якого в частині відшкодування моральної шкоди зупинено Законом України « Про Державний бюджет України на 2006 рік », крім того, Фонд  вказував, що виконує обов'язки по оплаті страхових платежів позивачеві, безоплатно забезпечує його медикаментами та санаторно- курортним лікуванням,а також що позивач пропустив строк для звернення у суд за захистом порушеного права, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку , що позивач втратив професійну працездатность, що призвело до фізичних і душевних страждань, чим позивачеві завдано моральні страждання.

В цій частині висновки суду відповідають обставинам справи та грунтуються на Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» .

Визначаючи розмір відшкодування у сумі 25 000 грвн, суд виходив з засад розумності, виваженості і справедливості.

Апеляційний суд вважає, що при цьому суд не врахував, що на момент виникнення права позивачеві було встановлено 40% втрати працездатності, в наступному стан його здоров 'я погіршився, наразі встановлено 50% втрати працездатності, 24.12.2004 року його звільнено з роботи за станом здоров'я - по п) 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджено даними трудової книжки (а.с. 12), він є інвалідом 3 групи , втратив пристойну заробітну плату, після звільнення не може працевлаштуватися, згідно наданих медичних документів постійно лікується, він є достатньо молодою людиною, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.8)

З урахуванням викладеного апеляційний судд важає, що слід зменшити розмір відшкодування до 20 000 грвн.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на законі.

Керуючись ст. ст. 303,  309   ЦПК України, апеляційний суд-

ви рішив: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Красноармійська  задовільнити частково.

Рішення Микитівського районнного суду м. Горлівки   від 27 червня 2006 року змінити .

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у у Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 20 000 ( двадцять тисяч) грвн відшкодування моральної шкоди .

Рішення набирає чинності негайно та може бути  оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .