Справа № 22ц - 51/2007    Головуючий у 1 інс. - Луговець О.А.                                                                .                                                            Доповідач - Шевченко В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 січня 2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        головуючого - судді Позігуна М.І.,

                        суддів -  Шевченка В.М., Ішутко В.М.,

                        при секретарі - Гавриленко Ю.В.,

                        з участю  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваним рішенням Борзнянського районного суду  від 19 листопада 2007 року позовні вимоги  задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції як незаконне змінити скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього щомісячно по 200 грн. на утримання його доньки.

На думку апелянта ухвалене судом першої інстанції рішення поставило його в нічим невиправдане скрутне матеріальне становище.   Постановляючи рішення суд не врахував його матеріального становища.

Заслухавши доповідача,    пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами 01 березня 2003 року було укладено шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області за актовим записом №14, від якого вони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час проживає з матір'ю.

Сторонами не оспорюється те, що відповідач проживає окремо від сім'ї, отримує   заробіток за основним місцем роботи, має побічний нерегулярний доход від праці по найму, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2872 га, матеріальну допомогу на утримання дитини надає не завжди,  інших осіб, яких згідно з нормами СК він зобов”язаний утримувати відповідач -немає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в цивільному процесі, даючи пояснення повідомив те, що він згідний сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі 300грн.

Виходячи з правил  п.1ст.61. ЦПК, коли відповідач визнав свою спроможність на присудження із нього коштів на утримання дочки- в суммі 300грн., щомісячно, і ця обставина визнана позивачкою,  така обставина  не підлягає доказуванню.

   Виходячи з наведеного, що відповідачем  беззастережно визнано факт  можливості присудження із нього на утримання дитини 300грн., аліментів щомісячно, і майнове становище відповідача дозволяє йому  утримувати дитину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінивши в сукупності наявні по справі докази виходячи із їх належності та допустимості та положень ст.ст.181-184 СК України правильно визначив розмір аліментів.

  На думку судової колегії, рішення суду яким на відповідача покладений обов”язок надавати утримання неповнолітній дитині відповідає її інтересам, та узгоджується з   „Конвенцією про права дитини” , яка ратифікована Верховною Радою України 27.11.1991р., та „ Декларацією прав дитини” які регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Згідно з викладеним доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, а оскаржуване судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому підстави для його скасування є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2007 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:                                               Судді: