Справа № 2-1237/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

28.11.2011  року                                                                                           м. Донецьк                                                                                       

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:                                                                          

головуючого судді                                                                       Масендич В.В.

при секретарі                                                                                 Орловій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особи: КП «ЖЕК №9 Пролетарського району м. Донецька», ОСОБА_3 «про визнання втратившим право користування жилим приміщенням»та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 особи: КП «ЖЕК №9 Пролетарського району м. Донецька», ОСОБА_3 «про визнання права користування жилим приміщенням і усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням», -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, треті особи: Комунальне підприємство «Житлово –експлуатаційна контора №9 Пролетарського району м. Донецька», ОСОБА_3 «про визнання втратившим право користування жилим приміщенням», в обґрунтування якого зазначив, що на підставі договору найму житлового приміщення ОСОБА_1 належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 У вказаному домоволодінні зареєстровані: позивач ОСОБА_1 з 06.10.1992 року по теперішній час, його дружина ОСОБА_3 з 25.11.2008 року по теперішній час та відповідач ОСОБА_2 с 18.11.2008 року по теперішній час. У довідці обстеження житлово –побутових та матеріальних умов №82 від 10.06.2011 року вказано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою спірного домоволодіння з 18.11.2008 року, однак не проживає, проживає за іншою адресою, квартирою не цікавиться, свого майна та особистих речей у квартирі не має, ремонти не робить, що підтверджують сусіди. Вважає, що відповідач без поважних причин не проживає у квартирі, а тому просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1

          До початку розгляду справи по суті відповідачем ОСОБА_2 було пред’явлено зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи: Комунальне підприємство «Житлово –експлуатаційна контора №9 Пролетарського району м. Донецька», ОСОБА_3 «про визнання права користування жилим приміщенням і усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням», в обґрунтування якого зазначив, що спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була отримана його батьком ОСОБА_1 після смерті дідуся ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що у 2007 році відповідач за первісним позовом поступив навчатися до Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, він виписався з квартири за вищевказаною адресою та тимчасово був прописаний у гуртожитку інституту за адресою: АДРЕСА_2 У листопаді 2007 року він знов за згодою його батька прописався до спірної квартири та з 18.11.2008 року по теперішній час прописаний в ній. У цій квартирі, окрім нього зареєстровані та проживають дві дорослі людини: батько ОСОБА_2 та його нова дружина. У той час, коли ОСОБА_2 навчався у інституті між ними стали виникати сварки на побутовому грунті, до моменту закінчення інституту сварки переросли у неприязні стосунки та батько почав чинити перешкоди у проживанні у квартирі. У ті дні, коли ОСОБА_2 залишався вдома, батько створював для нього нестерпні умови проживання. Було неможливо користуватися кузнею, ванною та туалетом. Однак, свого місця проживання відповідач за первісним позовом не залишав. З травня 2011 року, батько змінив замки на вхідній двері та категорично став чинити перешкоди у його проживанні. 20.06.2011 року ОСОБА_2 змушений був звернутися до Пролетарського РВ з заявою про усунення перешкод у користуванні квартирою, також він звернувся до селищної ради з такою ж заявою, про що був складений акт про вселення у квартиру, однак фактично батько його до квартири не пускає. Крім того, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом у своїй позовній заяві вказує, що систематично сплачує квартирну плату по спірній квартирі та за вивіз сміття. Іншого житла в нього не має, ані у користуванні, ані у власності, проживати йому більше ніде. Просив суд, винести рішення, яким визнати за ним право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом заявлені ним позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, пояснивши, що відповідно до акту №82 від 10.06.2011 року, голова комітету мікрорайону ЦОФ «Чумаковська»зафіксував, що у спірній квартирі особистих речей ОСОБА_2 не має, фактів, які б підтверджували, що останній дійсно проживає у квартирі так само не має. Також, наголосили на тому, що лише 20.06.2011 року відповідач змусив віддати ключі від вхідної двері квартири та тільки в цей день зайшов до оселі з сумкою особистих речей з наміром проживати у квартирі. Також, ОСОБА_1 пояснив, що лише зареєстрував свого сина у спірній квартирі, а фактично ОСОБА_2 мешкав з 2007 року разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, оскільки, як пояснював ОСОБА_2, батько не міг його утримувати, а після того, як дізнався про позов у суді, лише тоді приїхав проживати до спірної квартири. Також, ОСОБА_1 не визнав твердження ОСОБА_2 щодо того, що між ними з моменту навчання останнього почали виникати сварки, оскільки весь час до судового процесу, вони з сином підтримували дружні стосунки, як між батьком та сином, зустрічалися на свята та дні народження, однак син зневажливо ставився до його дружини, а в останній час й до нього, син не цікавився його здоров’ям, перестав поважати його, як батька, неодноразово принижував у присутності дружини та сусідів, а в останній час, будучи понов літньою та працездатною людиною, свідомо, у період його хвороб та серцевих нападів не надавав йому ні матеріальної, ні моральної підтримки, а коли приїжджав до нього, здавалося очікував його смерті. Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у період часу з 2006 по 2008 роки його син ОСОБА_2 знаходився на казарменому режимі у інституті, потім до досягнення 21 –річного віку син проживав у своєї бабусі, зареєстрований син був за спірною адресою, однак свої особисті речі ніколи туди не привозив, наміру проживати там не мав, ключем у сина від вхідної двері спірної квартири не було, замки ОСОБА_1 не міняв. Також, позивач за первісним позовом пояснив суду, що комунальні послуги по квартирі сплачував саме він, а не відповідач, як останній стверджує.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_7 позовні вимоги свого довірителя підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом просила суд відмовити повністю, оскільки ці вимоги не обґрунтовані та такі, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом заявлені позивачем за первісним позовом позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, свої зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, пояснивши, що з 1992 року він був зареєстрований за місцем проживання своєї бабусі, де і проживав до 2006 року, а з 2006 року він переїхав проживати до свого батька ОСОБА_1, за спірною адресою був зареєстрований з 2007 року, потім, оскільки поступив навчатися до інституту, знявся з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та зареєструвався у гуртожитку ВНЗу, після чого у листопаді 2008 року за згодою батька знов зареєструвався за спірною адресою та до травня 2009 року не проживав там. Весь час, починаючи з 2008 року він проживав, то у бабусі, то у дідуся,  а з травня 2009 року по 2011 рік проживав у батька, однак періодично не ночував вдома. Коли у травні 2011 року ОСОБА_2 прийшов додому та сказав, що вирішив одружитися, оскільки його дівчина вагітна, між ним та батьком почався конфлікт, після цього батько почав чинити перешкоди у користуванні квартирою, виніс усі його особисті речі та змінив замки на вхідній двері. Після чого, ОСОБА_2 звернувся до органів внутрішніх справ та до голови селищної ради, остання вмовляла ОСОБА_1 впустити сина до квартири, після чого ОСОБА_1 кинув йому ключі від двері квартири. На теперішній час, через неприязні стосунки з батьком він проживає у своєї тещі за адресою: АДРЕСА_4, ця квартира двокімнатна, а мешкає там 6 чоловік. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що одружений з 13.08.2011 року, до травня 2011 року між ним та батьком виникали сварки, однак вони стосувалися лише дружини батька, оскільки остання не бажала, що ОСОБА_2 мешкав разом з ними за їх адресою проживання. Також, відповідач за первісним позовом пояснив, що комунальні послуги за спірною адресою він сплачував, тобто він надав гроші бабусі, а бабуся заповнювала квитанції та сплачувала. У спірній квартирі дві кімнати та він проживав у прибудованій кімнаті завжди.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_8 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зустрічні позовні вимоги свого довірителя підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи КП ЖЕК№9 Пролетарського району м. Донецька у судовому засіданні просила суд винести рішення на власний розсуд згідно з чинним законодавством.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала, проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 заперечувала, пояснивши, що з 25.11.2008 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, крім неї за цією адресою зареєстровані її чоловік ОСОБА_1 та його син, однак ОСОБА_2 ніколи не проживав у спірній квартирі, постійно мешкав у своєї бабусі. Вона з ним ніколи не сварилася, а влітку 2011 року ОСОБА_2 сказав, що хочу проживати з батьком, однак її чоловік на це не погодився та сказав ОСОБА_2, щоб той залишався проживати у бабусі, після того, як ОСОБА_1 подав позов до суду, ОСОБА_2 почав наполягати на проживанні у спірній квартирі. Крім того, ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 ніколи не проживав з батьком, не навідував його, до того моменту, як ОСОБА_2 почав наполягати на проживанні у квартирі, стосунки між батьком та сином були нормальні, однак ключем від вхідної двері до квартири у відповідача за первісним позовом не було, лише коли прийшла голова комітету мікрорайону, вони з чоловіком змушені були віддати ключі ОСОБА_2, комунальні послуги завжди, починаючи з 2008 року, сплачували вони з чоловіком, ОСОБА_2 участі у цьому не приймав. Також, ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що коли її чоловік давав згоду на реєстрацію у спірній квартирі свого сина у 2008 році, мови про те, що останній буде проживати в ній не йшлося, вони домовилися, що ОСОБА_2 буде лише зареєстрований за цією адресою, проживати буде у бабусі, а після смерті ОСОБА_1 будинок перейде до ОСОБА_2  

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає первісний позов не обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

  Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

  У відповідності ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути у примусовому порядку позбавлений житла не інакше як згідно законодавства за рішенням суду.

     Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

            Частиною 1 ст. 163 ЖК УРСР передбачено, що  у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

             Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК УРСР Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть  солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

  Згідно зі ст. 71 ЖК УРСР  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  

  Згідно зі ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням унаслідок відсутності такої особи понад встановлених строків здійснюється у судовому порядку.  

          Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№2 от 12.04.1985 року зі змінами передбачено, що У справах про визнання наймача або члена його сім'ї
таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно  з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі   їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду,   внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад  встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім'ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

            Як встановлено у судовому засіданні, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про склад родини від 15.06.2011 року, виданої КП ЖЕК №9 Пролетарського району м. Донецька (а.с.7), що також підтверджується наданою суду копією виписки з особового рахунку про склад родини №НОМЕР_1 від 20.07.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований за спірною адресою спочатку з 24.01.2006 року  по 14.08.2007 року, а потім з 22.11.2008 року по теперішній час. (а.с.24)

            Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Пролетарської районної в м. Донецьку ради від 13.09.2006 року №513/2 ОСОБА_1 визнаний наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення на квартиру АДРЕСА_1 замість ОСОБА_4. (а.с.9)

           Актом № 80 від 10.06.2011 року обстеження житлово – побутових умов та наявності проживання жильців за адресою: АДРЕСА_1, складеного комісією у складі голови комітету мікрорайону ЦОФ «Чумаковська», секретаря комітету та сусідів було встановлено, що за вищевказаною адресою у державній двокімнатній квартирі, яка має прибудовану ванну кімнату, туалет, кімнату та кухню проживає сім’я з двох чоловік: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та його дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Зі слів ОСОБА_1 стало відомо, що у його квартирі зареєстрований з 18.11.2008 року його молодший син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з десяти років проживав зі свою бабусею за адресою: АДРЕСА_3. За своєю згодою ОСОБА_1 18.11.2008 року зареєстрував у квартирі ОСОБА_2, який зареєстрований там по теперішній час, однак за цією адресою син ніколи не проживав, що підтверджується словами сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.8), аналогічний зміст має й довідка №82 від 10.06.2011 року, видана ОСОБА_1 головою комітету мікрорайону ЦОФ «Чумаковська». (а.с.10)

          Відповідно до наданої суду копії акту від 20.06.2011 року про вселення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 складеного комісією у складі голови комітету мікрорайону ЦОФ «Чумаковська», секретаря комітету та сусідів, що за вищевказаною адресою у державній двокімнатній квартирі, яка має прибудовану ванну кімнату, туалет, кімнату та кухню проживає сім’я з двох чоловік: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та його дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Зі слів ОСОБА_1 стало відомо, що у його квартирі зареєстрований з 18.11.2008 року його молодший син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з десяти років проживав зі свою бабусею за адресою: АДРЕСА_3. За своєю згодою ОСОБА_1 18.11.2008 року зареєстрував у квартирі ОСОБА_2, який зареєстрований там по теперішній час, однак за цією адресою син ніколи не проживав, його особистих речей у квартирі не має, з іншого боку, зі слів сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стало відомо, що за останній час  ОСОБА_2 з’являвся за адресою реєстрації, однак вхід у будинок батько йому не дав, до травня 2001 року батько не чинив перешкоди у користуванні квартирою, а після травня 2011 року почав чинити. Також у цьому акті є пояснення голови комітету, відповідно до яких 10.06.2011 року до неї звернувся ОСОБА_1 з проханням скласти акт про не проживання його сина ОСОБА_2 у спірній квартирі, після чого чтакий акт було складено у складі комісії. 20.06.2011 року о 19 годині 30 хвилин у присутності сусідів ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ОСОБА_2 взяв ключі у свого батька ОСОБА_1 від вхідної двері до квартири та зайшов туди зі своїми особистими речами. (а.с.26)

          Згідно з наданою суду копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.06.2011 року вбачається, що 20.06.2011 року до Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області звернувся ОСОБА_2 з заявою, відповідно до якої він просить застосувати заходи до його батька ОСОБА_1, який чинить йому перешкоди у проживанні у АДРЕСА_1 У ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, оскільки навчався, а батько не мав можливості його утримувати. Після цього 20.06.2011 року він приїхав до батька, однак останній у квартиру його не пустив та сказав, що туту він проживати не буде. ОСОБА_1 при цьому пояснив, що 20.06.2011 року за вищевказаною адресою прийшов його син ОСОБА_2, якого він не пустив до квартири через те, що ним було подано позов до суду про визнання сина таким, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки син разом з ним ніколи не проживав, а проживав з бабусею. (а.с.27)

          Крім того, як вбачається з наданих суду копій квитанцій про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2, починаючи з 2009 року сплачував комунальні послуги по вищевказаній квартирі. (а.с.28-34)

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що проживає неподалік квартири ОСОБА_1 приблизно 5-6 років, з останнім знайом, оскільки вони разом працювали та на теперішній час вони підтримують дружні стосунки. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що його син ОСОБА_2 навчався у школі міліції та проживав у бабусі. За адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 разом зі свою дружиною, свідок рази три –чотири приходив у гості до ОСОБА_1 днем, однак сина у квартирі він не бачив, його особистих речей також не бачив. Чи залишався ОСОБА_2 ночувати у квартирі або проживав в ній, йому не відомо. Акту про не проживання він не підписував. Крім того, свідок пояснив, що він не знає з якого часу та у якій квартирі зареєстрований ОСОБА_2. Також свідку не відомо, хто сплачує комунальні послуги за спірну квартиру та чи чинив ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою своєму синові.

           Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з ОСОБА_2 вона особисто не знайома, однак їй відомо, що  це син ОСОБА_1, їй також відомо, що ОСОБА_2 навчався у школі міліції усі ці роки та проживав у своєї бабусі, її адреси вона не знає. У спірній квартирі вона була неодноразово, однак особистих речей ОСОБА_2 там не бачила. Крім того, свідок пояснила, що жодного разу не бачила, щоб ОСОБА_2 проживав разом з батьком, лише бачила, що він приходив у гості до нього. Під час складання акту про не проживання ОСОБА_2 у квартирі, вона була присутня разом з іншою сусідкою ОСОБА_9, вони усі разом заходили до квартири позивача та перевіряли, чи є особисті речі ОСОБА_2 там, однак особистих речей останнього у квартирі не було. Також їй відомо, єдина розрахункова книжка по сплаті комунальних послуг по квартирі знаходиться у ОСОБА_1 та він сплачує комунальні послуги. Зі слів їй стало також відомо, що коли ОСОБА_2 закінчив навчання стало питання щодо місця його проживання та після цього почалися у їх сім’ї сварки. Між батьком та сином були нормальні відносини, однак вона чула, що дружина ОСОБА_1 псує ці відносини, з якого приводу їй не відомо.

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_2 та рідним старшим сином ОСОБА_1, брат проживав з моменту народження за адресою спірної квартири, після того, як поступив навчатися до інституту проживав у казармі, а потім став періодично проживати у батька. Особисті речі ОСОБА_2 завжди знаходилися у квартирі, де проживає батько. До того, як батько дізнався, що ОСОБА_2 одружується та місяць –півтора після одруження буде проживати у спірній квартирі, відносини між батьком та сином були нормальні, а потім почалися постійні сварки та скандали. Комунальні послуги завжди сплачував ОСОБА_2. Крім того, свідок пояснив, що до сварок, ключі від вхідної двері до квартири завжди знаходилися у дворі та всі про це знали, а потім батько забрав ключі та не віддав. Свідок поясняв також, що вони разом з ОСОБА_2 проводили ремонтні роботи у дворі квартири та часто він приїжджав на свята до батька, а ОСОБА_2 періодично проживав то у бабусі, то у батька. Раніше, коли ще не було прибудованої кімнати у квартирі, вони спали у залі, а після того, ОСОБА_2 спав вже у прибудованій кімнаті. При складенні акту про не проживання ані він, ані його брат присутні не були. На теперішній час  він та його брат не підтримують ніяких стосунків з батьком, після того, як він звернувся до суду зі своїм позовом. Він, як старший брат раніше чотири рази на тиждень приїжджав до батька у гості разом з молодшим братом, це бачили усі сусіди.

          Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що вона є рідною бабусею ОСОБА_2 та ОСОБА_15, з ОСОБА_1 вона знайома, однак з 2001 року по теперішній час не підтримує з ним ніяких стосунків. З онуками підтримує добрі стосунки. До спірної квартири її онук ОСОБА_2 спочатку був прописаний за згодою його дідуся, потім, коли ОСОБА_2 поступив до інституту, він виписався, а у 2008 році знов був зареєстрований за спірною адресою. З 2000 року ОСОБА_2 завжди проживав у батька, а бабуся лише приходила та допомогала по господарству. Особисті речі ОСОБА_2 у спірній квартирі є, оскільки він там проживав, періодично віна проживав й у неї, до того моменту, як ОСОБА_2 не сказав батькові, що має намір одружитися, їх стосунки складувалися нормально, після цього, почалися сварки та скандали. Усі заборгованості по комунальним послугам по спірній квартирі та текучі платежі проводить ОСОБА_2, вона заповнювала квитанції та сплачувала, однак гроші на це їй давав онук.

          Викликаний до судового засідання для допиту у якості свідка ОСОБА_12, який є рідним братом свідка ОСОБА_5 від надання показань відмовився, скористувавшись своїм правом, передбаченим ст.. 63 Конституції України.

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він є другом ОСОБА_2, підтримують дружні стосунки вони з дитинства, вони познайомилися, коли віне у дитинстві приїжджав до бабусі на канікули, а зараз він проживає у АДРЕСА_1, приблизно один –два рази на місць вони з ОСОБА_2 бачаться, на теперішній час, коли ОСОБА_2 одружився, свідок приходить до нього у гості за адресою проживання тещі ОСОБА_2. Як пояснив свідок, раніше ОСОБА_2 проживав за місцем проживання свого батька, де ОСОБА_2 проживав у період часу з 2006 по 2007 роки він не знає, оскільки знаходився у армії.

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він є другом ОСОБА_1, однак також знайомий з батьком та старшим братом останнього. З ОСОБА_2 він познайомився, коли той поступив до інституту. Кожні вихідні, він забирав ОСОБА_2 з дому та вони їхали гуляти, забирав він його з квартири, там де проживає батько ОСОБА_2 у різні пори року, точна адреса проживання батька ОСОБА_2 свідку не відома, однак останній раз він забирав його вже від бабусі. Останній раз, він разом з ОСОБА_2 були за місцем проживання батька у липні 2011 року, зі злів ОСОБА_2 йому стало відомо, що він посварився з батьком через одруження та після цього  батько став чинити перешкоди йому у користуванні квартирою.

           Аналізуючи вищенаведене, та надані докази у їх сукупності приводить суд до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є необґрунтованим, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 –обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись ст. 47 Конституції України, ст..ст. 9,64,71,72,163 ЖК УРСР, Постановою Пленуму Верховного Суду України ««Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№2 от 12.04.1985 року зі змінами, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 81,82, 84,88 213, 214, 215, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особи: КП «ЖЕК №9 Пролетарського району м. Донецька», ОСОБА_3 «про визнання втратившим право користування жилим приміщенням»- відмовити.

          Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 особи: КП «ЖЕК №9 Пролетарського району .м Донецька», ОСОБА_3 «про визнання права користування жилим приміщенням і усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням». –задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1

          Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                     Суддя                                                               В.В. Масендич