Справа № 2-1878/11

Провадження № 2/426/711/2012

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

01.02.2012 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:      головуючого -               судді Шестакової З.С.

                    при секретарі -                         Пометій Є.Т.

за участю:   прокурора -                              Пахучина М.Б.

                    представника позивача -        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якості третіх осіб: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд  

встановив:

Спочатку до суду звернувся з позовом ОСОБА_7 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир” про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року позов ОСОБА_7 був задоволений та за ним  визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_8.

24 листопада 2008 року за заявою ОСОБА_9 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 було скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року по цивільній справі № 2-3372/2008 за позовом  ОСОБА_7 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир” про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом.

В свою чергу ОСОБА_9 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним та визнання права власності на 1/2 частину квартиру в порядку спадкування за законом.

10 березня 2009 року ОСОБА_9 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 доповнила свої позовні вимоги до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, ОСОБА_4 та просила суд у повному обсязі визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 16 липня 2008 року між ОСОБА_3, який діяв за довіреністю від ОСОБА_7, та ОСОБА_4, та визнати за неповнолітньою ОСОБА_2 права власності на дану квартиру в порядку спадкування за законом.

01 липня 2009 року Нікопольській міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (за заявою ОСОБА_9 про представництво в суді інтересів її неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якості третьої особи - Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 належала житлово-будівельному кооперативу „Мир”, правонаступником якого є Об’єднання співвласників багатоквартирних будинку „Мир”, та була надана ОСОБА_8, як члену кооперативу. Останній пайовий внесок за квартиру ОСОБА_8 сплатила у 1978 року, однак право власності на неї не зареєструвала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на  квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року у справі № 2-3372/2008 визнано право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом за ОСОБА_7, який доводиться сином ОСОБА_8

Оформивши право власності на квартиру, ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08 липня 2008 року за р. № 2852, уповноважив ОСОБА_3 продати від його імені квартиру АДРЕСА_1.

16 липня 2008 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_7 на підставі  довіреності, уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_4

При цьому, було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 04 червня 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність ОСОБА_7 припинилась в день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також згідно ст. 248 п. 6 ЦК Україна дія довіреності, виданої 08.07.2008 ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_3, також припинилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в день смерті ОСОБА_7

Таким чином, на думку прокурора, ОСОБА_3 16 липня 2008 року уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_7, не маючи на те повноважень, оскільки дія довіреності припинилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв’язку зі смертю ОСОБА_7, тому  даний договір купівлі-продажу квартири не створив для ОСОБА_7 будь-яких цивільних прав й обов’язків та згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним правочином.

Крім того, 24 листопада 2008 року було скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року у справі № 2-3372/2008 про визнання за ОСОБА_7 права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Підставою скасування вказаного рішення суду стало те, що під час розгляду справи № 2-3378/09, позивач ОСОБА_7 приховав від суду відомості про наявність інших, окрім нього спадкоємців.

Так, після смерті ОСОБА_8, окрім сина ОСОБА_7 є ще один спадкоємець з правом представлення - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка доводиться онукою ОСОБА_8 та донькою брата ОСОБА_7 - ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України ОСОБА_2 має право спадкування після смерті бабусі ОСОБА_8 на ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живими на час відкриття спадщини, тобто на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємців першої черги після його смерті немає.

Згідно ч. 3 ст. 1267 ЦК України єдиним спадкоємцем з правом представлення після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_1 є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 –онука ОСОБА_8 та племінниця ОСОБА_7

В серпні 2008 року ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2,  звернулась до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори з приводу оформлення в порядку спадкування за законом права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка входила до складу спадщини, що відкрилась після смерті дідуся ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, так і не оформивши належну йому частину спадщини після смерті дружини ОСОБА_8, та дядька ОСОБА_7 Проте, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки  квартира АДРЕСА_1 не була зареєстрована за померлими.

Враховуючи те, неповнолітня ОСОБА_2 має право на отримання у спадок квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті її бабусі ОСОБА_8, дідуся ОСОБА_11, батька ОСОБА_1 та рідного дядька ОСОБА_7, однак через незалежні від неї причини та неповнолітній вік, остання не змогла оформити право власності на квартиру в порядку спадкування, представник позивача просив суд визнати на нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом

Оскільки рішення Нікопольського міськрайонного суду від 19.05.2008 року у справі № 2-3372/08, на підставі якого ОСОБА_7 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано, а також з урахуванням того, що продаж зазначеної квартири ОСОБА_3 від імені ОСОБА_7 було здійснено на підставі довіреності, дія якої припинилась в зв’язку зі смертю довірителя, прокурор вважає, що спірне майно неправомірно вибуло від власника, тому просив витребувати від відповідача ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні прокурор та представник неповнолітньої  ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги прокурора в інтересах неповнолітньої  ОСОБА_2 не визнали з наступних підстав.

Так, вони вважають, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем та, на їх думку, не існує підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, для витребування у  неї, як добросовісного набувача, майна - квартири АДРЕСА_1.

До того ж, вони вважають, що не встановлена точна дата смерті ОСОБА_7 та не має доказів про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 був знайдених обгорілий труп сама його, ОСОБА_7

На їх думку, представниками позивача не надані доказі, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Не доведений факт родинних відносин ОСОБА_8 з ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 з ОСОБА_7

Також, не доведений факт батьківства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2, оскільки свідоцтво про її народження було видане через три роки після смерті ОСОБА_1.

До того ж, не доведений факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Тому просили суд в позові відмовити.

В наступні судові засідання відповідач ОСОБА_4 не з’являлася. Про день слухання справи була належним чином повідомлена. Так, 15 квітня 2010 року ОСОБА_4 не з’явилася у судове засідання, від її адвоката ОСОБА_12 надійшла до суду телеграма про відкладення розгляду справи, призначеної на 16.04.2010, в зв’язку з розглядом справи її адвокатом в іншому суді. 07 грудня 2010 року за заявою ОСОБА_4 був відкладений розгляд справи в зв’язку з зайнятістю її адвоката в апеляційному суді. 21 лютого 2011 року ОСОБА_4 надіслала до суду телеграму про відкладення розгляду справи, призначеної на 22 лютого 2011 року, в зв’язку з її хворобою. 06 квітня 2011 року ОСОБА_4 не з’явилася без поважних причин. 30 січня 2012 року ОСОБА_4 надіслала до суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю її адвоката бути присутнім на судовому засіданні 01 лютого 2012 року.    

Таким чином, суд приходить до висновку, що за заявами та телеграмами відповідача ОСОБА_4 з різних причин постійно відкладався розгляд справи протягом тривалого часу, що на думку суду є діями направленими на ухилення від явки до суду, з метою перешкоджання здійсненню судочинства. Тому суд за згодою представників позивача та відповідно до вимог ст. 169  ч. 4 ЦПК України вважає доцільним вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідач ОСОБА_3 був допитаний на підставі судового доручення. Позовні вимоги не визнав. Його представник –адвокат ОСОБА_13,  просив суд розглянути справу без його участі. Погоджується з любим рішенням суду.

Представник Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, треті особи Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, про день слухання справи були належним чином повідомлені. Суд за згодою сторін вважає доцільним розглянути справу без даних осіб.     

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом спочатку квартира АДРЕСА_1 належала житлово-будівельному кооперативу „Мир”, правонаступником якого є Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, та була надана ОСОБА_8, як члену кооперативу. Останній пайовий внесок за квартиру ОСОБА_8 сплатила у грудні 1978 року, однак право власності на неї не зареєструвала. Особовий рахунок був відкритий на її ім’я. Даний факт підтверджується довідками правління Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир” від 18 квітня 2008 року (а.с.17-18) та довідкою КП „Нікопольське МБТІ” № 5663 від 23.04.2008 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (а.с.21).

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Спадкова справи після смерті ОСОБА_8 не заводилася

Спадкоємцями першої черги після її смерті були: відповідно до ст. 1261 ЦК України її чоловік ОСОБА_11 та її син ОСОБА_7 та відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України онучка, неповнолітня ОСОБА_2, як спадкоємець по праву представництва після смерті батька ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.32).

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки вони постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_8 на час відкриття спадщини (а.с.17).

Заяву нотаріусу про прийняття спадщини від імені малолітньої на той час ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_8  її мати ОСОБА_1 не подала.

У судовому засіданні ОСОБА_1 показала, що вона не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, оскільки ще був живий чоловік померлої ОСОБА_11, з яким вони підтримували добрі стосунки.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_11 (а.с.63,84).

На випадок своєї смерті спадщиною він не розпорядився.

Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартиру АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після його смерті в рівних частинах (по 1/2) були: його син ОСОБА_7 відповідно до ст. 1261 ЦК України та онучка неповнолітня ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, як спадкоємець по праву представництва після смерті батька ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.32).

Відповідно до ч. 4 ст. 1269 ЦК України та в строки, передбачені ч. 1 ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої на той час ОСОБА_2 (а.с.81).

ОСОБА_7 згідно ч. 2 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_11 на час відкриття спадщини (а.с.17).

Свідоцтво про право на спадщину після смерті дідуся ОСОБА_11 законному представнику неповнолітньої ОСОБА_2 видано не було, оскільки станом на 26 вересня 2008 року за померлим квартира не зареєстрована, що підтверджується листом завідуючого Другої Нікопольської державної нотаріальної контори № 2601 від 27.08.2008 (а.с.94).

Отже, у суду не викликає сумніву той факт, що ОСОБА_2 має право спадкування після смерті ОСОБА_11 в рівних частинах з ОСОБА_7 на частину квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому після смерті його дружини ОСОБА_8

В свою чергу, ОСОБА_7 на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року по цивільній справі № 2-3372/2008 за його позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир” про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, оформив у КП „Нікопольському МБТІ” право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.71).

Оформивши право власності на квартиру, ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08.07.2008 року за р. № 2852, уповноважив ОСОБА_3 продати від його імені квартиру АДРЕСА_1

16 липня 2008 року Приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 був посвідчений договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_3, якій діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_7, посвідченої приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08.07.2008 року за р. № 2852, та ОСОБА_4 (а.с.64).

Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 6 ст. 248 ЦК України однією з підстав припинення дії довіреності є  смерть особи, яка видала довіреність. Припинення довіреності є припиненням повноважень представника.

Як встановлено судом ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.78).

Відповідно до вимог ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність ОСОБА_7 припинилась в день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3.

Отже, згідно п. 6 ст. 248 ЦК України в цей же день, ІНФОРМАЦІЯ_3, були припинені дії довіреності та повноваження представника ОСОБА_3 за довіреністю виданою ОСОБА_7 та посвідченою приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу 08.07.2008 року за р. № 2852.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 16 липня 2008 року уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_7, не маючи на те повноважень, оскільки дія довіреності припинилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв’язку зі смертю ОСОБА_7 як припинилася цивільна правоздатність ОСОБА_7 в день його смерті, суд вважає, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1  на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним правочином.

Оскільки ОСОБА_4 оспорює нікчемність правочину, суд приходить висновку про доцільність встановлення нікчемності правочину рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку,  якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно  до ст. 388  цього  Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник майна має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він  передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до норм ст. 388 ЦК України добросовісне придбання можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника. А у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що спірна квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння позивача не з її волі.

Так, ОСОБА_3 16 липня 2008 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_7, не маючи на те повноважень, оскільки дія довіреності припинилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв’язку зі смертю ОСОБА_7

До того ж, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року була задоволена заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та рішення Нікопольського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року по цивільній справі № 2-3372/2008 за позовом ОСОБА_7 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир” про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом було скасовано.

Суд не може положити в основу рішення доводи відповідача та її представника про те, що не встановлена точна дата смерті ОСОБА_7 та не має доказів про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 був знайдених обгорілий труп сама його, ОСОБА_7

Так, факт смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 04 червня 2009 року на підставі актової записи про смерть № 37 від 04 червня 2009 року (а.с.78).

Оскільки під час судового засідання цієї справи не встановлено недобросовісність набувача квартири, то, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, презюмується його добросовісність, та, відповідно до вимог ст. 388 ЦК України спірна квартира АДРЕСА_1 підлягає витребуванню у відповідача ОСОБА_4 на користь неповнолітньої ОСОБА_2.

Згідно ч. 3 ст. 1267 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що після смерті дідуся ОСОБА_11,  ОСОБА_2 має право спадкування в рівних частинах з ОСОБА_7 на частину квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому після смерті його дружини ОСОБА_8

Оскільки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на випадок своєї смерті спадщиною не розпорядився та спадкоємців першої черги після його смерті не має, суд приходить висновку, що згідно з ч. 3 ст. 1267 ЦК України ОСОБА_2 має право на спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті дядька ОСОБА_7

Суд не може взяти до уваги доводи відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_12 про недоведеність факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_2 на час смерті даних осіб була малолітня та в силу свого віку не мала змоги це зробити.

Таким чином, за ОСОБА_2 повинно бути визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Факт родинних відносин ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_1, дідусем ОСОБА_11 та дядьком ОСОБА_7 у суду не викликає сумніву та додаткового доведення не вимагає.

З урахуванням викладених обставин суд знаходить позовні вимоги Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню солідарно судовий збір в розмірі 117 грн.80 коп., виходячи із загальної вартості спірної квартири в сумі 11 780 грн.    

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 15, 88, 169, 212, 213-215, 217 ЦПК України, 25, 237, 239, 248, 330, 388, 658, 1261, 1266-1268, 1270 ЦК України, суд

вирішив:

1.          Позов Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мир”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якості третіх осіб: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

     2.          Визнати нікчемним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 16 липня 2008 року між ОСОБА_3 від імені

           ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом   

           Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08 липня 2008 року за р.

           № 2852, та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом

           Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 16 липня 2008 року за р. №    

           1371.

3.          Визнати за ОСОБА_2, 20 вересня 1998 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

4.          Витребувати у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

5.          Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави судовий збір в розмірі 117,80 грн. (сто сімнадцять грн. 80 коп.).

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Суддя:З. С. Шестакова