17.11.2011

Справа 2-1671/11

РІШЕННЯ

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.

при секретарі     - Стрекоченковій І.Л.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-тя особа: Федеральне державне унітарне підприємство «13 Судоремонтний завод ЧФ МОРФ»про визнання приватизації та свідоцтва про право власності на житло дійсним,

 В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, в якому просять визнати приватизацію та свідоцтва про право власність на житло дійсними від 08.06.1999 року, яке видане органом приватизації в/ч 87069 на квартиру АДРЕСА_1, вказуючи на те, що право приватної власності на квартиру було набуто на підставі Свідоцтва від 08.06.1999 року, виданого органом приватизації військовою частиною №87069, яка на той момент часу була повноважна видавати свідоцтва про право власності на житло. Згідно вказаного свідоцтва позивачам належить на праві спільної часткової власності по 1/6 частки зазначеної квартири. Також по 1/6 частки вказаної квартири належало померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_5, після смерті яких позивач ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак було відмовлено у зв’язку з тим, що приватизація була проведена неналежним органом приватизації на Україні, тобто з порушенням вимог п. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та було запропоновано звернутися до суду.  

Позивачі у судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, де також просив винести рішення на розсуд суду.   

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмове пояснення, згідно якого позовні вимоги визнав у повному обсязі та проси в розглянути справи за його відсутністю

Відповідно до ч.2 с.197 ЦПК України, фіксація судового розгляду справи технічними засобами не здійснювалася.  

Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить заявлені позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, позивачам належить на праві часткової власності по 1/6 частки квартири АДРЕСА_1. На підставі виданого їм свідоцтва про право власності в порядку приватизації за кожним членом сім'ї було зареєстровано по 1/6 частки вказаної вище квартири в ДКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя.  

Право власності на квартиру з боку третіх осіб не оспорюється, фактично приватизація квартири до теперішнього часу ніким не визнана недійсною.   

Отже, в силу приписів ст.210 ЦК України, правочин, що підлягає державній реєстрації вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Відповідно до п. 5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» від 01.07.2004 року, право власності на нерухоме майно, що було придбано згідно з діючим нормативно-правовим актом до набрання чинності цим Законом, визнаються  державою.   

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.   

В силу статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.   

Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може  бути у тому числі - його визнання.  

Таким чином, оскільки спірне свідоцтво про право власності недійсним не визнавалось, суд вважає, що вимоги позивачів знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-60,209,209,212,214-215,218  ЦПК України, ст.ст. 11,15,16,204,210,220 ЦК України, суд,   

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.   

Визнати дійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане органом приватизації в/ч 87069 від 08.06.1999 року.   

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в Апеляційний суд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя                                                            /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                 С.О. Щербаков