У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВТФ „Грань-трейд” про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,  -

в с т а н оВИ В :

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті в сумі 915 грн. 41 коп. та моральну шкоду в сумі 18669 грн. 49 коп..

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 січня 2008 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято з порушенням норм КЗпП України, висновки суду протирічять встановленим обставинам справи.

         Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін,  перевіривши та дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню  з таких підстав.

         Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини відповідача належних працівникові сум в день звільнення, відповідач повинен виплатити працівникові  його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

По справі встановлено, що з 01.07.2004 р. позивачка працювала у відповідача на посаді продавця магазину та була звільнена з займаної посади 14.01.2005 р..

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 10.09.2007 р. з ТОВ ВТФ „Грань-трейд” на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 313 грн. 13 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9891 грн. 98 коп., а всього на загальну суму 10205 грн. 11 коп. Зобов”язано ТОВ ВТФ „Грань-трейд” внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про прийняття та звільнення з роботи.

Відповідач в листопаді 2007 року  виплатив позивачці всі кошти згідно рішення  суду   в повному обсязі.

Оскільки позивач фактично поставив питання про стягнення заборгованості по заробітній платі за невиконання судового рішення, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку,  що за змістом  ст.117 КЗпП України не передбачено стягнення  середьного заробітку за  невиконання судових рішень по трудових спорах.

Крім того, судом було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка надала до ВДВС для виконання  лише виконавчий лист про стягнення з відповідача 10205 грн. 11 коп. боргу, а виконавчий лист про зобов”язання внести у трудову книжку записи про прийняття та звільнення з роботи не пред”являла.

Тому  апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не надала достатніх доказів щодо заподіяння їй моральної шкоди у зв”язку з невнесенням записів у трудову книжку і щодо виконання рішення суду з цього питання.

Таким чином апеляційний  суд  вважає, що доводи апеляційної скарги  суттєвими не являються  і не дають підстав для  висновку про неправильне застосування  судом першої інстанції  норм матеріального  чи  процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

         Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 січня 2008 року - залишити без зміни.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                             Судді: