Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 23.01.2012

                            Справа № 2-31/11

Р  І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

          23 січня 2012   року   Черкаський  районний  суд   Черкаської  області у  складі :

головуючого  судді                                                                                           Фетісової  Т.Л.

при  секретарі                                                                                             Заруба Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси                        цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , третя особа Руськополянська сільрада Черкаського району  про визнання свідоцтва про право на спадщину  недійсним та визнання права власності  на нерухоме майно  , -

                                                          в с т а н о в и в :

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , третьої особи - Руськополянська сільрада Черкаського району  про визнання свідоцтва про право на спадщину  недійсним та визнання права власності  на нерухоме майно ,мотивуючи свій позов тим ,що відповідачки згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом  від 07.12.2001 року є  спадкоємцями   після смерті свого батька ОСОБА_4 ,який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року ,а  з відповідачкою ОСОБА_5 він у період  з 25.12.1999 року по 29.08.2009 року вони перебували у шлюбі. Як вбачається з даного свідоцтва ,відповідачки успадкували   в рівних частках  жилий будинок під літ А-1 , незавершений  будівництвом будинок  готовністю 23 % , льох під літ Б , літню кухню під літ. В. та гараж  під літ. Г., розташований  по АДРЕСА_1   Черкаського району. Як вбачається з технічного паспорту на вказане домоволодіння від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4  мав у власності  старий жилий будинок під літ А-1 , погріб під літ. Б та літню кухню під літ. В. , та вони , ще до їх з відповідачкою ОСОБА_2 шлюбу  ,    разом з її батьком ОСОБА_4  побудували  фундамент  нового будинку  під літ Д-1 , питома вага якого  згідно технічної документації становить  7,5 %  від загалу , за вказаною адресою , а вже після його смерті  він добудував  новий будинок під літ Д.-1 та побудував  гараж під літ. Г.-1.Так як відповідачки  отримали  свідоцтво про право на  спадщину за законом   через три роки після смерті спадкодавця ,  тому на його думку , були суттєво порушені його права  , так як в спадкову масу було включено майно , яке не належало спадкодавцю  ,оскільки не існувало на момент його смерті , а саме :  гараж під літ. Г  та незавершений  будівництвом будинок  під літ Д-1 готовністю 23 %  по АДРЕСА_1   Черкаського району.

На цих підставах просить суд визнати свідоцтво про  право на спадщину  за законом  ,видане 07.12.2001 року  частково недійсним та скасувати його  в частині  прийняття відповідачками  спадщини  після смерті ОСОБА_4  спадщини у вигляді  незавершеного  будівництвом будинку  готовністю 23 %  та гаражу за літ. Г  в будинковолодінні за АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_3  право власності на 1\2 частину жилого будинку під літ А-1 ,  ?  частину літньої  кухні під літ. В  та на 1/26 частину житлового будинку  вартістю 14 446 ,65 грн.  в будинковолодінні за АДРЕСА_1,поділити між ним та ОСОБА_2  як майно  подружжя  та визнати за нею  право власності на ? частину  жилого будинку під літ. А-1 , на ? частину  літньої кухні під літ.В.  , на ? частину  гаражу під літ . Г   вартістю 28733 грн., та  на 13/26 частин  жилого недобудованого будинку  під літ.Д-1  вартістю  187 806,5грн. ,    всього виділити їй майна на суму 216 539,5  грн.

Визнати за ним  право власності   на ? частину  гаражу під літ . Г   вартістю 28 733 грн., та  на 12/26 частин  жилого недобудованого будинку під літ. Д-1  вартістю  173 359,85грн. в будинковолодінні за АДРЕСА_1,    всього просить виділити  йому  майна на суму  202 092,85 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги  зменшив в частині  того ,що просить визнати за ним  право власності на 11/25 частин будівельних матеріалів ,що складають  недобудований  жилий будинок   ,тобто на 11/25  частин жилого будинку  під літ. Д-1 в будинковолодінні за АДРЕСА_1 Черкаського район для подальшої  державної реєстрації  права власності  на 11/25 частин  жилого будинку  під літ д-1 по АДРЕСА_1  Черкаського району , виходячи з вище вказаних підстав , в іншій частині залишив позовні вимоги без змін , які просить суд задоволити в повному обсязі .

Відповідачі та  представник відповідачки  ОСОБА_5  в судовому засіданні  позовні вимоги  не визнали категорично посилаючись на те що , фундамент  недобудованого житлового будинку  під літ Д.-1  та стіни половини першого поверху  було побудовано ще за життя попереднього власника майна ОСОБА_4  за його кошт ним особисто та найманими працівниками , що відображено і на весільному фото сторін по справі та випливає з пояснень свідків ,які особисто приймали участь в будівництві ,  будівельні матеріали  для будівництва гаражу та  будинку були придбані  також батьком відповідачок ОСОБА_4 до його смерті ,  до того ж  сам ОСОБА_4 помер в той самий день  , коли розвантажив будівельні матеріали для будівництва гаражу. Тому , позивач , який не приймав участі  в будівництві фундаменту   та стін ? частини першого поверху будинку  під літ Д-1 , не ніс   матеріальних затрат  , не був членом сім»ї ОСОБА_4   , тому і не набув на це майно жодних прав ,  а відповідачки на підставі отриманого ними свідоцтва про право на спадщину  є власниками 23 % недобудованого  житлового будинку , підстав для визнання  за позивачем права власності на  1\2 частину гаражу не має оскільки це є  господарська  допоміжна будівля ,яка не є окремим об’єктом права власності  ,  підстав  для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним  не має , в зв’язку з тим ,що   батько відповідачок помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року , позивач з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25.12.1999 року , а свідоцтво про право на спадщину вони отримали  07.12.2001 року ,  про що  позивачу було достовірно відомо  , тому   відповідачка ОСОБА_6  та її представник просять суд  в задоволені позовних вимог в   частині  визнання  свідоцтва про право на спадщину  відмовити    внаслідок  пропущення позивачем строків давності .  Щодо  того ,що позивач , перебуваючи у шлюбі з  відповідачкою ОСОБА_6 , дійсно   проводив будівництво  разом з нею за їх спільні кошти  будинку за літ Д-1 , вони не заперечують , але  проти визнання за ним права власності на частину даного майна , так як будинок не добудований  .    

Третя особа справі - Руськополянська сільрада Черкаського району проти задоволення позову заперечень не мала , просила суд розглянути дану справу в їх відсутність.

Вислухавши доводи та пояснення  сторін по справі та їх представників ,експерта , численних свідків ,   дослідивши матеріали справи та докази по справі  суд приходить до  на ступних висновків .           Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Попередній власник будинковолодіння за АДРЕСА_1  - батько відповідачок  ОСОБА_4 помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року .

Позивач з відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25.12.1999 року  та проживали в шлюбі з нею до  29.08.2009 року . Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4  відповідачки , як його доньки , отримали  07.12.2001 року ,  згідно до якого  вони стали власниками   в рівних частках  жилий будинок під літ А-1 , незавершений  будівництвом будинок  готовністю 23 % , льох під літ Б , літню кухню під літ. В. та гараж  під літ. Г., розташований  по АДРЕСА_1   Черкаського району.

З показів допитаних у судовому засіданні численних свідків  , запрошених як з боку   позивача так з  боку відповідачок , було беззаперечно встановлено , що фундамент  недобудованого житлового будинку  під літ Д.-1  та стіни половини першого поверху  було побудовано ще за життя попереднього власника майна ОСОБА_4 за його кошт ним особисто та найманими ним же  працівниками , що відображено і на весільному фото сторін по справі , та  будівельні матеріали  для будівництва гаражу та  частково  для будівництва будинку (  бетонні плити перекриття) були придбані  також батьком відповідачок ОСОБА_4 до його смерті ,  до того ж  сам  ОСОБА_4  і помер в той самий день  , коли розвантажив будівельні матеріали для будівництва гаражу.  Іншу частину жилого будинку під літ Д.-1   від 1/2 частини першого поверху   дійсно будував позивач зі своєю дружиною ОСОБА_5

Даний факт також підтверджується і іншими доказами по справі , зокрема , і даними технічної документації ЧООБТІ на вказане домоволодіння та весільні фотокартки сторін  по справі .

Твердження позивача щодо того ,що він претендує на частку в незвершеному будівництвом  будинку на тій підставі ,що він ще до їх з відповідачкою ОСОБА_2 шлюбу  ,    разом з її батьком ОСОБА_4  побудували  фундамент  нового будинку  під літ Д-1 , питома вага якого  згідно технічної документації становить  7,5 %  від загалу, взагалі не ґрунтується  на  вимогах  законну –так як він на той момент   не був ні членом сім»ї ОСОБА_4 , ні чоловіком  відповідачки ОСОБА_5 ,  не укладав письмових домовленостей щодо його участі в вказаному  будівництві , та також суперечить показам свідків , які запевняли суд ,що коли покійний ОСОБА_4 розпочав будівництво , то позивач  ще закінчував школу.

  Посилання позивача  на  квитанції про придбання  ним будівельних матеріалів , датовані  2007 –2009 роками , як на докази того ,що саме ним було придбано ці матеріали з яких він збудував гараж також  не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи по суті  ,тому що гараж  станом на 07.12.2001 року вже   був побудований та зареєстрований. Згідно до висновку судової будівельно –технічної   експертизи  ,дійсна  вартість даного гаражу становить 17049 грн.

  З пояснень самого позивача , та також відповідачок  вбачається , що свідоцтво про право на спадок відповідачки оформляли та проводили  державну реєстрацію  права власності на нерухоме майно  вже в період  його шлюбу з відповідачкою ОСОБА_5 , про що він достовірно знав , так як допомагав їм оформлювати документи та нести матеріальні затрати , пов’язані з цими діями.

Суд звертає свою увагу також і на те ,що  чинним законодавством України  не передбачено   підстав виникнення   права   власності на  господарську будівлі за особою ,яка не є власником  будинковолодіння в цілому .

Згідно  до роз’яснень ,що містяться в  п.1 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України  від 30 травня  2008 року відносини спадкування регулюються  правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше  01 січня 2003 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати  застосовується  чинне законодавство  на той час, зокрема , відповідні  правила Цивільного кодексу Української РСР  .  

Як вбачається з вимог ст.ст.548 ,549УК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

 Суд погоджується з позицією представника відповідачки ОСОБА_5 щодо відмови  в  даній частині позовних вимог в зв’язку з пропуском позивачем строків позовної давності в  частині  визнання  свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2001 року частково недійсним  , так як в судовому засіданні було встановлено ,що позивачу було достеменно відомо про  вказаний  факт , позивач також не звертався до суду з клопотанням про поновлення йому пропущеного строку позовної давності  в цій частині його позову , тому в задоволенні позову  ОСОБА_7 в частині визнання частині  визнання  свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2001 року та скасувати його  в частині  прийняття відповідачками  спадщини  після смерті ОСОБА_4  спадщини у вигляді  незавершеного  будівництвом будинку  готовністю 23 %  та гаражу за літ. Г  в будинковолодінні за АДРЕСА_1    має бути відмовлено   внаслідок  пропущення позивачем строків давності.

Так , згідно ст. 60 СК України  майно,  нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно   до вимог ст.  ст. 70, 71 С К України , майно  , що є об’єктом спільної сумісної власності ділиться між ними у натурі виходячи з принципу рівності часток  , неподільні речі присуджуються одному з них  якщо інше не визначено домовленістю між ними.

При цьому , хоча  і відповідачки  ОСОБА_5 та ОСОБА_3 категорично заперечували проти позову , вони  разом з тим визнавали в ході судового розгляду  по справі той факт .що дійсно  позивач , перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_5 за їх спільні кошти як подружжя та   спільною працею   будували  вказаний недобудований  житловий будинок  під літ Д.-1 за вказаною адресою.

Виходячи зі змісту частин першої і другої статті 331 ЦК України, частини першої статті 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об’єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

          Отже, до прийняття об’єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об’єкт не виникає.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК України), відтак, статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в   частині щодо визнання за ним права власності на 77 /200 (38,5 %) частин будівельних матеріалів  ,що  були використані в процесі будівництва  недобудованого  жилого будинку під літ «Д-1» по АДРЕСА_1  Черкаського району Черкаської області , а інші 77 /200( 38,5%) частин -  належать  ОСОБА_2 . як набутих ними під час шлюбу.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові    витрати, пропорційно частці задоволених позовних вимог ,що становить 74% від загалу вимог   . Тому з відповідачів  на   користь  позивача  має  бути  стягнуто    по  1365,3 грн.  з кожної в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат , окрім витрат на  оплату послуг його представника   по справі .Також з  відповідачок  на корить держави має бути стягнуто держави по 614,25 грн. з кожної в рахунок сплати  недосплаченого позивачем судового збору  при подачі позову до суду, та також з самого відповідача 420 ,5 грн. на користь держави.

На  підставі  вищенаведеного та керуючись ст. ст.. 331, 361,364, ЦК України,  , ст..ст.60 ,70 ,71  СК України  ,ст.ст. 4, 88, ч. 4 ст. 174, 208, 209, 213, 214, 215, 294  ЦПК  України,     суд, -

                                               в и р і ш и в :

             Позовні вимоги     -  задоволити частково .              

             Визнати за  ОСОБА_1  право власності  на 77/200 частин будівельних матеріалів ,що  були використані в процесі будівництва  недобудованого  жилого будинку під літ «Д-1»  по АДРЕСА_1  Черкаського району Черкаської області .

            В решіт позовних вимог –відмовити.

            Стягти з  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по  1365,3 грн.  з кожної в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат .

          Стягти з  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на користь держави по 614,25 грн. з кожної в рахунок сплати судового збору.

           Стягти з ОСОБА_1 420,5 грн. на корить держави в рахунок сплати недоплаченого судового збору.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд протягом  10 днів після  його проголошення    

Суддя:Т. Л. Фетісова