Судове рішення #209544
Справа 6991

Справа 6991                                                 Голов. в 1 інстанц. Принцевська

Категорія 32                                                                          Доповідач Зубова

 

Ухвала Іменем України

19 вересня  2006 року                                                       м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Зубова Л.М. судді Лук'янова С.В., Прокопчук Л.М. секретар Бакланова Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за

позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про визнання таким, що втратив право на жилу площу

з апеляційною скаргою позивачів

на  рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 травня 2006 року

Вислухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника ОСОБА_4, які заперечували проти апеляційної скарги, перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив: У лютому 2005 року позивачі звернулись у суд з позовом, просили визнати відповідача таким, що втратив право на жилу площу у квартирі АДРЕСА_1 на підставах, вказаних у ст. 71 ЖК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 17 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що непроживання відповідача у спірній квартирі з травня 2003 року мало місце з поважних причин - із-за чинимих перешкод у користуванні житлом з боку ОСОБА_2 із-за  неприязних стосунків , що склалися між сторонами.

У апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати, задовольнити їх позов, посилаючись на неправильну оцінку з боку суду причин непроживання відповідача у квартирі, вказували, зокрема, що лише 24.03.2005 року було замінено вхідні двері, а до цього часу у відповідача були ключі. Крім того, вважали, що допустимими доказами у цій справі можуть бути письмові докази, а не свідоцькі покази, з яких виходив суд. Посилались на те, що спірне приміщення складається з 2-х суміжних кімнат, сумісне користування якими обома сторонами неможливе із-за неприязних стосунків та неправомірної поведінки відповідача, водночас вказували, що відповідач відмовився добровільно від проживання у квартирі та участі в утриманні житла та сплаті комунальних послуг не приймає.

 

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Розрішаючи спір, суд повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну оцінку та дійшов висновків, які грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам ст. 71 ЖК України, оскільки встановив, що у спірному приміщенні квартири зареєстровані сторони по справі у кількості 3-х осіб, наймачем є ОСОБА_2(а.с.4). Згідно рішенню Ленінського районнного суду м. Донецька у липні 2004 році відповідача було вселено у спірну квартиру (а.с. 100)., як члена сім'ї наймача - позивача у справі ОСОБА_2,який доводиться батьком відповідачеві. Крім того, у квартирі зареєстрована ОСОБА_1, якій відповідач доводиться онуком. До розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та матір'ю відповідача у 2003 році сторони проживали однією сім'єю. Відповідач зазначав, що наразі у батька  склалася інша сім'я.

Допитавши сторони, свідків- сусідів, дільничного інспектора, врахувавши викладені обставини, суд дійшов підставного висновку про те, що між сторонами у справі склалися і довгий час існують неприязні стосунки, з приводу яких малися скарги у правоохоронні органи та які були предметом розгляду у суді у справі про вселення відповідача та маються в матеріалах цієї справи. Крім того, відповідач стверджував, що не має ключів від квартири, що підтвердили позивачі, зазначивши  у апеляційній скарзі, що з 16.12.2004 року відповідач  постійно претендував на проживання, приходив у квартиру, позивачі вважали, що право на проживання мають лише вони, між сторонами з приводу розрішення житлового питання зчинялися скандали, позивачі встановили   металеві двері на тамбурі, ключів від якої відповідачу не надали. (а.с. 98,100). Ці доводи сторін узгоджені з іншими доказами по справі, зокрема, поясненнями свідків, які прийняті до уваги та оцінені судом у відповідності до вимог ст.ст. 57,58,59 ЦПК України

Розрішаючи спір, суд правильно встановив обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги та ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив: Апеляційну скаргу позивачів відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала  набирає чинності негайно та може бути оскарженя у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місців з дня проголошенння.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація