Справа № 2-а-8004/11

Номер рядка звіту 3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  09.11.2011                                                        м.Калуш    

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді      Юрчак    Л.  Б.

при секретарі                               Назарчук І.П.,

з участю адвоката                               ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4- про визнання незаконним рішення ОСОБА_3 сільської ради, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_3 сільської ради і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення ОСОБА_3 сільської ради від 30 липня 2009 року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».

          На підтвердження позовних вимог покликається на те, що вона із своєю сім’єю постійно проживає в домоволодінні на АДРЕСА_1 в с. Бережниця Калуського району. Вказане будинковолодіння належить їй та ОСОБА_4 –на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному.

          Своє право власності на вищевказане домоволодіння вона відстоювала в суді в спорі із ОСОБА_4, який шляхом приховування та перекручування дійсних обставин справи, оформив на себе право власності на все домоволодіння.

          Рішенням Калуського міськрайонного суду від 21.05.2010 року, яке набрало законної сили 26.08.2010року –задоволено її позов до ОСОБА_4 і визнано за нею право власності на 1/2 частину будинковолодіння на АДРЕСА_1 в с. Бережниця Калуського району.

          Вказане будинковолодіння належало її та ОСОБА_4 батькові – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Також до часу своєї смерті її та ОСОБА_4 батько користувався земельною ділянкою площею 0,61га, що підтверджується довідкою ОСОБА_3 сільської ради від 13.09.2011року.

          Захистивши в суді своє право власності на будинковолодіння, вона у травні та червні місяцях цього 2011року звернулася у ОСОБА_3 сільську раду із відповідними заявами про оформлення права власності на земельну ділянку, яка рахується за батьком. Однак, в сільській раді їй повідомили, що ОСОБА_4 на даний час здійснює оформлення за собою права власності на всю земельну ділянку, в тому числі і на ту, яка знаходиться під вищевказаним будинковолодінням.

18.08.2011року позивачка звернулася в ОСОБА_3 сільську раду із заявою про видачу їй відповідного рішення щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки у власність, якою раніше користувався їхній батько. На її звернення цього ж місяця їй було видано копію рішення ОСОБА_3 сільської ради від 30.07.2009року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»- на підставі якого ОСОБА_4 оформляє право власності на земельну ділянку їхнього батька ОСОБА_5 Цим рішенням коригувалися площі переданої ОСОБА_4 у власність земельних ділянок, зокрема: загальна площа 0,6880га, в т.ч. БОЖБ –0,2500га; ОСГ –0,4380га.           

          Не гаючи часу, позивачка звернулася в ОСОБА_3 сільську раду з адвокатським запитом про видачу копії рішення с/ради від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»або витяг з нього, що стосується передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 Однак, на запит адвоката ОСОБА_3 с/радою було надано відповідь, що такого рішення в архіві ОСОБА_3 с/ради не має.

          Звернувшись із адвокатським запитом в архівний відділ Калуської РДА, вона одержала відповідь, що за 1998-2008роки рішень про передачу у власність земельних ділянок та про передачу земельних ділянок від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 – немає.

          Після безрезультатних пошуків відповідного рішення в Архівному відділі Калуської РДА, позивачка в черговий раз звернулась в ОСОБА_3 с/раду з проханням надати копію рішення с/ради від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність». Натомість їй було надано копію іншого рішення ОСОБА_3 с/ради від 28.04.2009року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4». Сільський голова пояснив, що іншого рішення 28.04.2009року відносно передачі ОСОБА_4 земельної ділянки у власність –не має.

          Згідно рішення ОСОБА_3 сільської ради від 28.04.2009року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4»- дано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розміщена в с. Бережниця по АДРЕСА_1 –розміром 0,6880га, в тому числі БОЖБ –0,25га; ОСГ –0,4380га.

          Зважаючи на вищевказане, вважає, що ніякого рішення ОСОБА_3 сільською радою 28 квітня 2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»- не приймалося, зокрема того, що стосується ОСОБА_4 Натомість ОСОБА_3 с/радою було прийнято інше рішення 28 квітня 2009року –«Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4».

          Окрім того, таким рішенням ради порушується її право на одержання у власність земельної ділянки, яка перебувала у користуванні її батька ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 підтвердили вищенаведені обставини та просять позов задоволити.

           Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги заперчив тільки з етичних міркувань, оскільки як сільський голова не зацікавлений у визнанні зазначеного рішення незаконним за час каденції його попередника. Крім цього, пояснив, що сільським головою був обраний тільки у 2010 році і  рішення с/ради від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», що стосується передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 –в архіві сільської ради відсутнє, тобто не приймалося сільською радою.

Третя особа ОСОБА_4 і його представник ОСОБА_7  у судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Крім цього, останній пояснив, що права і інтереси позивачки вищевказаним рішенням не порушено. Нею також пропущено шестимісячний термін звернення до суду, оскільки про рішення вона знала у 2009 році. Вважає, якби сільською радою в дійсності не приймалось жодне рішення про передачу ОСОБА_4 у власність землі, то не було б у що і вносити зміни. Але таке рішення було прийнято 28.04.2009 року. А те, що в оскаржуваному рішенні від 30.07.2009 року змінено назву рішення від 28.04.2009р. із «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4»на «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», вважає, не відіграє особливої ролі, оскільки від зміни назви рішення не змінилась суть самого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

           Згідно листа ОСОБА_3 сільської ради №223 від 28.09.2011 року, рішення ХХ сесії   с/ради від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»- відсутнє /а.с. 11 /.

          В листі з архівного відділу Калуської РДА №01-18/411 значиться, що за 1998-2008роки рішень про передачу у власність земельних ділянок та про передачу земельних ділянок від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 –в архіві немає / а.с. 12 /.

          Згідно рішення ОСОБА_3 сільської ради від 28.04.2009року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4»- дано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розміщена в с. Бережниця по АДРЕСА_1 –розміром 0,6880га, в тому числі БОЖБ –0,25га; ОСГ –0,4380га.

          Тобто судом беззаперечно встановлено, що рішення ОСОБА_3 сільською радою 28 квітня 2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»- не приймалося, зокрема того, що стосується ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_3 с/радою було прийнято інше рішення 28 квітня 2009року –«Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4».

          Зважаючи на викладене, внесення ОСОБА_3 сільською радою будь-яких змін в неіснуюче рішення –є незаконним. Тому видача рішення ОСОБА_3 с/радою 30.07.2009року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»- не відповідає вимогам Закону, оскільки цим рішенням були внесені зміни в рішення ради, яке самою радою не приймалося.

          Крім цього, зазначеним  рішенням ради порушується право позивачки на одержання у власність земельної ділянки, яка перебувала у користуванні її батька ОСОБА_5, оскільки згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 21 травня 2010 року / а.с. 14-15 / за нею визнано право власності на Ѕ частину будинковолодіння в с. Бережниця Калуського району на АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, а в даний час у провадженні цього ж суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про реальний розподіл вказаного будинковолодіння і визначення порядку користування земельною ділянкою.   

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»- рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 152 ЗК України - держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Суд вважає, оскільки тільки у серпні 2011року позивачка дізналася про існування рішення ОСОБА_3 с/ради від 30.07.2009року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» після одержання його копії, а тому строк подачі адміністративного позову нею не пропущено.

Аналізуючи усі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що рішення ОСОБА_3 с/ради від 30.07.2009року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»є незаконним.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 163 КАС України, ст. 19 Конституції України, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 152 ЗК України, -  

П О С Т А Н О В И В:

Позов  задоволити.

Визнати незаконним рішення ОСОБА_3 сільської ради від 30 липня 2009 року «Про внесення змін у рішення ХХ сесії від 28.04.2009 року «Про передачу земельних ділянок  у приватну власність».

Судові витрати в розмірі 3.40 грн.стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 .

            Постанова   може  бути   оскаржена   до   Львівського адміністративного Апеляційного    суду  через    Калуський   міськрайонний   суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги   або в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя