Справа № 22ас/3174 Головуючий у першій інстанції Зайцев А.В.
Категорія 69 Доповідач Косигіна Л.М.
УХВАЛА Іменем України
25 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Косигіної Л.М.
суддів Жигановської О.С., Омельчука М.І.
при секретарі Ільбицькій Т.К. розглянувши у відкритому судовому,засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ України в м. Бердичеві про визнання неправомірною відмови в призначенні пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2006 року, -
встановив :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії Управління ПФУ в м. Бердичеві щодо відмови у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також просила зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на початкову величину 3 роки згідно ст. 55 згаданого Закону, з дня подання нею заяви - з 30.11.2005 року. В обґрунтування позову зазначила, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії і з моменту аварії по 31.07.86 року проживала в зоні гарантованого добровільного відселення, що є достатньою підставою для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на неповноту з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Пунктом 2 ч. 2 цієї статті передбачено, що до категорії таких осіб належать потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали у зоні не менше трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії. В зоні гарантованого добровільного відселення вона проживала з дня аварії на ЧАЕС - 26 квітня 1986 року по 15 жовтня 1987 року, тобто менше трьох років. За таких обставин відповідач обґрунтовано відмовив їй у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Отже висновок суду першої інстанції про безпідставність позову є правильним. Постанова ухвалена із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
Посилання позивачки на примітку до ч. 2 ст. 55 Закону про встановлення початкової величини зниження пенсійного віку особам, які проживали або постійно працювали у відповідній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період не можуть бути взяті до уваги. Вказана примітка стосується визначення величини зменшення віку, а не визначення категорій осіб, які мають право на таке зменшення.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Залишити без змін постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2006 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після
набрання нею законної сили.