Справа № 1113/45/12
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 року Новгородківський районний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючої судді Сосновської Л.І.,
при секретарі Троян Л.Л.,
за участю: прокурора Гуземи О.А.,,
захисників-адвокатів ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
громадських захисників ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Просторе Новгородківського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта професійно-технічна, не працюючого, жителя АДРЕСА_1,особи, що не має судимості;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта повна загально середня, не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_2, фактично проживаючого АДРЕСА_3, особи, що не має судимості
у скоєнні злочину, передбаченого ч1 ст.122 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудні скоїли умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Злочин вчинено при слідуючих обставинах:
17 листопада 2011 року, зранку до підсудного ОСОБА_7 прийшов ОСОБА_6, щоб допомогти по господарству. ОСОБА_7 розповів ОСОБА_6 що в ранці до нього приходив місцевий житель ОСОБА_8 та взяв візок у тимчасове користування. Взявши візок, потерпілий його не повертав, і підсудні вирішили піти знайти його, щоб забрати візок. Близько 15:00 години у с. Просторе Новгородківського району підсудні, проходячи по польовій дорозі, що поряд із вулицею Степовою, зустрілись із потерпілим і в ході розмови між ними виникла сварка з приводу того, що останній не повертає візок. Під час сварки, підсудні, діючи умисно нанесли по п’ять ударів руками та ногами кожен у область тулуба потерпілого. В результаті нанесених ударів ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді – переломів ребер з права, шосте ребро по середньо-ключичній лінії, зліва 5-6-7 ребро по середньо-ключичній лінії, які згідно висновку експерта № 137 від 28.12.2011 р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у скоєні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що 17 листопада 2011 року, він зранку прийшов до свого товариша ОСОБА_7, щоб помогти носити жом, і останній йому розповів, що до нього приходив місцевий житель ОСОБА_8 та взяв візок, щоб перевести металобрухт, але не повернув. Потім вони вирішили піти знайти потерпілого і забрати візок, так як він був потрібен для роботи по господарству. О 15:00 годині підсудні, проходячи по польовій дорозі, що поряд із вулицею Степовою в с. Просторе, помітили потерпілого і почали його гукати, але той почав тікати від них. Коли потерпілий біг, то декілька разів падав. Коли вони його наздогнали, то він почав їх ображати нецензурними словами, так як був у нетверезому стані. В ході розмови між ними та потерпілим виникла сварка з приводу того, що останній не повертає візок. Потерпілий хватав їх за одяг, намагався затіяти бійку. Він та ОСОБА_7 нанесли приблизно по п’ять ударів руками та ногами кожен у область тулуба потерпілого. Потім вони взяли потерпілого під руки і повели додому до ОСОБА_7 Йдучи по дорозі, потерпілий декілька разів падав на землю і при цьому бився головою, так як був п’яним. Прийшовши до ОСОБА_7, вони запитали у потерпілого де візок, але той попросив, щоб йому налили горілки і він тоді скаже. ОСОБА_7 налив у стакан горілки та дав потерпілому. Той випив, але де він дів візок, - нічого не сказав. Після цього вони відвели потерпілого додому і поклали на ліжко. Коли залишали потерпілого вдома, то він був у свідомості, говорив, але був сильно п’яний. Під час бійки у них умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 не було.
Підсудний ОСОБА_7 вину у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, суду підтвердив пояснення підсудного ОСОБА_6
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України при дослідженні вини підсудних суд обмежив дослідження обставин справи, їх допитом та оголошенням матеріалів, які характеризують особи підсудних, так як їх покази відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудних правильно кваліфіковані по ч.1 ст.122 КК України, так як вони скоїли умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їх покарання.
Підсудні скоїли злочин середньої тяжкості, щиро розкаялися у скоєному, повністю визнали себе винними, на утриманні мають кожен по малолітній дитині, за місцем проживання, а підсудний ОСОБА_7 і за останнім місцем роботи,- характеризуються позитивно і вказані обставини суд визнає пом’якшуючими відповідальність підсудних.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудних без ізоляції від суспільства із звільненням їх від відбування покарання з випробуванням, передбаченим ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі складають 562,56 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок експерта №32 від 18.12.2011 року) та підлягають стягненню із підсудних на користь держави у рівних частках, тобто по 281,28 грн. з кожного, так як вони винні у скоєнні злочину з приводу якого проводилась вказана експертиза.
Речові докази по справі:
- два аркуша паперу із слідами пальців рук (а.с.195) необхідно зберігати при
матеріалах справи;
- наволочка, пальто, чотири вирізки з недопалків та фільтру (а.с.199)
підлягають знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд –
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_6, ОСОБА_7 винними по ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки кожному.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо вони протягом трирічного іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
- періодично з’являтись на реєстрацію до зазначеного органу;
- повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, навчання, роботи.
Початок іспитового строку засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_7 взяття під варту змінити на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти із залу суду негайно, до вступу вироку в законну силу.
Стягнути із засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь держави судові витрати по 281,28 грн. з кожного.
Речові докази по справі:
- два аркуша паперу із слідами пальців рук (а.с.195) - зберігати в матеріалах
справи;
- наволочку, пальто, чотири вирізки з недопалків та фільтру (а.с.199) –
знищити.
Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Л.І. Сосновська