Головуючий в 1 інстанції - Коровніченко О.М.                                                                                              Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

15.05.2008 р.                                                                                 справа № 22-а-4712/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

18.02.2008 року позивач звернувся до суду з позовом та просив зобов'язати відповідача провести донарахування та виплатити суму недотриманої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1163 гривні, мотивуючи тим, що як учасник війни за Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, але вказана допомога безпідставно зменшена і виплачена йому в меншому розмірі.

Постановою Жданівського міського суду Донецької області від 06.03.2008 року позов було задоволено, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради на користь позивача 1163 гривні.

Не погодившись з таким рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради подало апеляційну скаргу на це рішення, якою просить постанову від 06.03.2008 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач є учасником війни і у відповідності до ч. 5 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача - за місцем проживання, має право на отримання за 2007 р вказаної допомоги у розмірі 1218 гривень, фактично отримавши 55 грн. Виплата позивачеві проведена вчасно.

Недоотримана сума складає 1163 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного:

У відповідності до ч.5 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання грошової допомоги щорічно до дня перемоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 р. встановлено в розмірі 406 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом, є недійсними.

Відповідно до ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні соціальні державні гарантії, які є основним джерелом існування, не могуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, розмір якого встановлений законом; мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється лише Законами України та є виключно обов'язковим для всіх державних органів влади, органів місцевого самоврядування, та інших.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Ст. 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2,3,4 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік" та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2007 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".

Посилання відповідача на ту обставину, що Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ч.5 ст. 14 Закону „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до дня перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Жданівського міського суду Донецької області  від 06 березня 2008 року у справі № 2-а-53/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, «про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення одноразової грошової допомоги», - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: