Справа  № 22/1445                                   Головуючий у першій інстанції Куліченко М.В.

Категорія  26                                      Доповідач  Косигіна Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 200 6 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої                          Косигіної Л.М.

суддів                                    Жигановської О.С., Омельчука М.І.

при секретарі        Ільбицькій Т.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спадкового майна і його поділ

за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Болсунівської Валентини Миколаївни про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод в його користуванні, вселення, витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2006 року, -

встановив :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на частину спадкового майна \як спадкоємиця четвертої черги\, яке залишилось після смерті ОСОБА_4, та поділити майно. В обґрунтування позову зазначила, що 16 років проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 \помер ІНФОРМАЦІЯ_1\, якому на праві власності належала приватизована квартира АДРЕСА_1, автомобіль із причепом та гараж. Позивачка вважає також, що вона має право ще на 1\2 частину даного майна як така, що проживала з померлим в цивільному шлюбі.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 двічі зверталися до суду із зустрічною позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод в його користуванні, вселення, витребування майна з чужого незаконного володіння. Вважають, що вони як спадкоємці першої черги повинні успадкувати все майно після померлого сина. ОСОБА_1 перешкоджає їм користуватися квартирою, машиною та гаражем, які їх син придбав виключно за власні гроші.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. У власність ОСОБА_1 виділена квартира АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_2 - автомобіль ІЖ-2125 з причепом. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 9998 грн., а на користь ОСОБА_3 - 16160 грн. В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить змінити рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд

2

розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 двічі заявлялися зустрічні позовні заяви - 2 6.08.05 р. та 07.10.05 р. \а.с. 22-24, 34-35\. Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 123, 126 ЦПК України не вирішив питання про прийняття зустрічного позову \або відмову у прийнятті\ та об'єднання з первісним позовом в одне провадження.

Під час розгляду справи суд не досліджував обставини по даним позовам та не перевіряв їх доказами, обмежившись тільки з'ясуванням відношення сторін до зустрічного позову \чомусь тільки до позову від 07.10.05 р. а.с. 81\.

В рішенні суду взагалі відсутнє посилання на наявність зустрічного позову, пояснення сторін по ньому, докази які досліджувались, висновки суду та інше.

За таких обставин рішення суду першої інстанції належить скасувати в порядку п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України та справу направити на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 311 ч. 1 п. 5, 313 - 315, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2006 року та справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.