Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2008 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Панька В.Ф., Куштана Б.П.
при секретарі - Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача комунального підприємства « Ужгородліфт» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до комунального підприємства «Ужгородліфт» про порушення умов договору та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
19 грудня 2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до комунального підприємства «Ужгородліфт» про виконання порушених умов договору та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивувала тим, що 1 липня 2006 року вона уклала з відповідачем договір на технічне забезпечення обслуговування та ремонт ліфта, згідно якого КП «Ужгородліфт» зобов'язалося забезпечити безперервну та безпечну роботу ліфта, а вона - вносити своєчасно плату за надані виконавцем послуги. Відповідач порушує взяті на себе зобов'язання, зупиняє роботу ліфта, про що повідомила останнього в скарзі від 24 липня 2007 року. З 4 грудня 2007 року ліфт не працює і вона, пенсіонерка, із дев'ятого поверху носить онука та коляску на руках від чого погіршується її самопочуття, піднімається тиск, посилюється біль в ногах. Все це завдає їй моральних страждань, розмір яких оцінює в 2000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила зобов'язати відповідача виконувати умови договору по безперебійній роботі ліфта та відшкодувати завдану їй моральну шкоду.
Рішенням суду позов задоволено. Зобов'язано комунальне підприємство «Ужгородліфт» надавати послуги по безперебійній роботі ліфта за адресою вАДРЕСА_1
Стягнуто з КП «Ужгородліфт» на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Додатковим рішенням цього ж суду від 5 березня 2008 року вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі відповідач порушив питання про скасування рішення суду, яке не відповідає обставинам справи.
Межі оскарження - судом не враховано, що ст.. 16 закону України 2Про житлово-комунальні послуги « передбачено можливість перерви в наданні послуг, що виникла внаслідок аварії або непереборної сили. Ліфт експлуатується 23 роки при максимальному терміні експлуатації 25 років. Вихід з ладу каната обмежувача швидкості є аварійною ситуацією, що унеможливлює надання послуг до повного усунення несправності, а також є небезпечною для життя та здоров'я споживачів послуги. Рішення про зупинку ліфта прийнято у зв'язку з аварійною ситуацією, тому відповідач не мав змоги попередити жильців будинку за 10 днів. Крім того, позивачка не надала доказів про погіршення її стану здоров'я саме в період простою ліфта.
Задовольняючи позовну вимоги ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 610, ст. 611 ЦК України, ст. 16 закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд виходив із того, що комунальне підприємство «Ужгородліфт» порушило умови укладеного з позивачкою договору про забезпечення безперервної і безпечної роботи ліфту, не повідомляв про зупинку ліфту та причину такої зупинки. Позивачка проживає на 9 поверсі будинку АДРЕСА_1, являється пенсіонеркою, має гіпертонічне захворювання 2 ступеня, поліартрит та остеохондроз. Тому зупинка ліфту створює їй незручності у користуванні квартирою. Зазначені в медичній довідці хвороби виключають додаткові фізичні навантаження на у вигляді спускання та піднімання пішки з першого на дев'ятий поверх.
Справу розглянуто без врахування вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 16 Закону України «Про житло-комунальні послуги».
Заперечуючи проти позову представник відповідача посилався на те, що відносини, які склалися між сторонами, не тягнуть за собою відшкодування моральної шкоди ні по договору, ні по закону.
Всупереч ст. 60 ЦПК України суд ці пояснення не перевірив і не дав оцінку згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», яким визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках., передбачених законодавством.
З врахуванням викладених обставин, які свідчать про те, що незастосування закону, який підлягав застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин, призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову Авакімової І.С. про відшкодування моральної шкоди, судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні - необхідно скасувати рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивачки 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди і відмовити в задоволенні позову у цій частині, оскільки Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено відшкодування моральної шкоди з зазначених позивачкою підстав.
В решті рішення та додаткове рішення цього ж суду залишити без змін, оскільки згідно укладеного між сторонами договору від 1 липня 2006 року відповідач зобов'язаний забезпечити безперервну і безпечну роботу ліфтів у цілодобовому режимі за винятком випадків аварії і зобов'язаний усувати недоліки в роботі ліфта, які виникли з технічних причин.
Судові витрати стягнуто з відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-315, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача комунального підприємства «Ужгородліфт» задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2008 року змінити.
В позові ОСОБА_1до комунального підприємства «Ужгородліфт» про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті рішення та додаткове рішення цього ж суду від 5 березня 2008 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: