Справа № 22-ц-375/2012 Головуючий у I інстанції – Дикий В.М.
Категорія – цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.,
суддів:Губар В.С., Позігуна М.І.
при секретарі:Шульзі Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 на ухвалу судді Носівського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2011 року про повернення позовної заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до Закритого акціонерного товариства „Воздвижинське” про розірвання договорів оренди землі, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі, яка була подана через представника – ОСОБА_19, позивачі просять скасувати ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2011 року, якою було повернуто їхню позову заяву, та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження і продовження її розгляду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянти наголошують на тому, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_19 не був уповноважений своїми довірителями сплачувати від їх імені судовий збір, є хибним, оскільки довіреностями на представництво інтересів позивачів ОСОБА_19, останній був наділений таким правом.
Апелянти зазначають, що суд, не з’ясував факт реального надходження коштів сплаченого судового збору на відповідний рахунок. Крім того, висновки суду стосовно того, що позивачами та їх представником не надано копії документів, з яких би було можливо розібрати зміст самих документів, не відповідають дійсності, оскільки незрозуміло, з яких саме документів неможливо розібрати їх зміст і в якій частині, копії яких документів позивачами надано не було.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді першої інстанції – скасуванню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2011 року позовну заяву було залишено без руху, проте позивачі та їх представник до встановленого строку лише частково усунули зазначені в ній недоліки та не надали доказів сплати судового збору та витрат на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи, а також копій документів, з яких би було можливо розібрати зміст самих документів.
Однак, з таким висновком судді місцевого суду не може погодитись суд апеляційної інстанції через порушення норм процесуального права, враховуючи наступне.
Апеляційним судом по справі встановлено, що 26.10.2011 року позивачі через свого представника – ОСОБА_19 звернулися у Носівський районний суд із позовом до ЗАТ „Воздвижинське” про розірвання договорів оренди землі (а.с.3-9)
Ухвалою судді місцевого суду від 28 жовтня 2011 року позовна заява була залишена без руху у зв’язку з тим, що квитанції додані до позовної заяви не підтверджують сплату позивачами судового збору та оплату витрат на ІТЗ розгляду справи, оскільки платником вказано не позивачів, а їх представника та у зв’язку з тим, що копії документів, доданих до позовної заяви є неякісними (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі уповноважили ОСОБА_19 представляти їх інтереси з усіма правами, які надаються законом позивачу, відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі та у виконавчому провадженні. З тексту довіреностей вбачається, що ОСОБА_19 також надається право сплачувати за Довірителя державне мито та будь-які інші платежі, пов’язані із виконанням повноважень, що виникають на підставі цього доручення. При цьому, з наданих довіреностей не вбачається, що представник обмежений у повноваженнях щодо сплати державного мита та інших платежів.
Відповідно до ч.1 ст.38, ст.44 ЦПК України сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Зважаючи на викладене, висновок судді суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_19 уповноважений сплачувати державне мито та будь-які інші платежі саме від імені довірителя, а не від свого імені, є хибним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства та не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки при вирішенні питання про сплату судових витрат належить враховувати як інтереси держави у стягненні судового збору, так і інтереси особи, що подала апеляційну скаргу, а також те, що дане питання не повинно створювати перешкоди в доступі до правосуддя і одержання судового захисту.
Отже, факт сплати представником позивачів судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції від свого імені, а не від імені позивачів, не міг бути підставою для залишення позовної заяви без руху.
Стосовно надання позивачами неякісних копій документів, з яких неможливо встановити їхній зміст, то апеляційний суд враховує те, що неналежне оформлення копій доданих до позовної заяви документів чи ненадання документів, які на думку суду, мають бути надані стороною позивача, не свідчить про порушення позивачами вимог ст. 119 ЦПК України. Крім того, питання подання доказів (копій документів належної якості), у разі необхідності, підлягають уточненню та з’ясуванню у попередньому судовому засіданні в порядку ст. 130 ЦПК України, також таке подання можливе і на наступних стадіях судового розгляду, а тому суд не вправі був через неподання доказів при пред’явленні позову залишати його без руху і згодом повертати позивачам.
Відтак, оскаржувана ухвала відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання щодо можливості відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч. 1 п. 3, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 – задовольнити.
Ухвалу судді Носівського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2011 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: