Справа №22/1510                                             Головуючий Іінстанції Драч Ю.І.

Категорія  21                                                             Доповідач Павицька Т.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 вересня   2006 року           апеляційний суд Житомирської області в

складі:

головуючого - судді     Головчук С.В.

^:    суддів:             Павицької Т.М., Худякова A.M.

при секретарі       Калинець Т. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,     виконавчого    комітету Житомирської    міської    ради, Комунального     виробничого     житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №3 м. Житомира про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2006 року, -

встановив:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому зазначила, що рішенням міськвиконкому НОМЕР_1 ОСОБА_2, яка була власником квартири АДРЕСА_1 надано дозвіл на реконструкцію вказаної квартири під магазин непродовольчих товарів. Після проведених у квартирі №2 відповідачкою ремонтно-будівельних робіт в її квартирі виникли тріщини на стінах та стелі, внаслідок посадки капітальних стін тріснув карниз під дахом, що призвело до просадки жолобу для стоку води на поверсі. Крім того, відповідачка без отриманого дозволу, на наружній стіні її квартири встановила виготовлений з жесті козирок, по якому постійно в період дощів з шумом, тече вода. Пославши на те, що з вини відповідачки їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, просила стягнути на її користь 15000 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. Крім того просила зобов'язати відповідачку, з метою недопущення подальшого руйнування стін будинку поновити укріплення стін будинку, фундаменту та зробити реконструкцію козирка та системи зливу води .

Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3, виконавчого   комітету Житомирської міської ради, Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №3 м. Житомира /далі - КВЖРЕП №3/ в солідарному порядку на її користь 15 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди. Просила зобов'язати КВЖРЕП №3 та ОСОБА_2 усунути допущені ушкодження фундаменту будинку, провести проектно-вишукувальні роботи щодо встановлення причини виникнення тріщин на стінах будинку та зобов'язати ОСОБА_2 усунути порушення щодо встановлення та розповсюдження зовнішньої реклами на будинку АДРЕСА_1. Також просила скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради НОМЕР_1.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов. Апелянт посилається на те, що суд при постановлені рішення не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи видно, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради НОМЕР_1 «Про надання дозволів на розроблення проектів реконструкції, розширення існуючих об'єктів архітектури, внесення доповнень до рішень міськвиконкому та проведення відчуження незакінченого будівництва « ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири АДРЕСА_1.

Після закінчення реконструкції комісія прийняла в експлуатацію під тимчасовий магазин квартиру №2 за вказаною адресою, що підтверджується актом від 28.12.2005 року державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затвердженого рішенням виконкому Житомирської міської ради НОМЕР_2.

Відповідно до ч.І ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно висновку судово-будівельної експертизи від 07.12.2005 року допущені відхилення при проведенні ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 не вплинули на стан несучих конструкцій, проведення ремонтних робіт в квартирі №2 не пов'язане з утвореними тріщинами в стінах будинку, стан будинку після проведення ремонтних робіт не погіршився. Причинний зв'язок між проведеною реконструкцією квартири №2 та погіршенням технічного стану квартири №5 не встановлений. Монтаж козирка для зливу опадів та ілюмінація зовнішньої реклами проведені у відповідності з проектом реконструкції.

Доказів на спростування висновків зазначеної експертизи ОСОБА_1 суду не надала і не заявляла клопотання про проведення повторної або додаткової експертизи.

З врахуванням того, що реконструкція квартири №2 та встановлення рекламно-інформаційної вивіски по АДРЕСА_1 не вплинули на стан квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_1, суд дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивачки про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення міської ради за НОМЕР_1 прийняте в межах компетенції органу місцевого самоврядування та не суперечить діючому законодавству, тому суд правильно вважав, що відсутні підстави для його скасування.

Доводи позивачки про те, що ОСОБА_2 під час ремонтних робіт виконала демонтаж укріплення фундаменту будинку безпідставні.

Згідно технічного заключення Житомирського філіалу Державного науково- дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЩЯ» технічний стан основних несучих

конструктивних елементів будинку /фундамент, стіни, перекриття /

знаходяться в задовільному стані, деформацій не виявлено.

В силу ст.60 ЦПК України ОСОБА_1 не надала доказів про надання КВЖРЕП №3 неправдивої інформації щодо спостережень за контрольними маяками.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий         Судді